КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 33-409
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Філюк А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 . на постанову судді Полонського районного суду Боб'яка Б.В . від 28 вересня 2010 року про накладення на останнього адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні перебуває неповнолітня дитини та дружина, інвалід 3 групи загального захворювання, непрацюючого, раніше до адмінвідповідальності не притягувався ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу .
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 29 серпня 2010 року біля 21 год. 10 хв. керував мопедом „Рига” в м. Полонному, по вулиці академіка Герасимчука з ознаками алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини) і від пропозиції проходження медичної експертизи на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В своїй апеляції ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та просить її змінити, обравши інше, більш м'яке адміністративне стягнення. При цьому стверджує, що при розгляді матеріалів адміністративного провадження судом не враховано важкий матеріальний стан сім’ї, перебування на утриманні неповнолітньої дитини і хворої дружини, а також догляд за інвалідом 1-ої групи, позитивні характеристики і визнання вини.
Перевіривши вимоги апелянта на підтримку доводів своєї скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та оцінивши додатково надані останнім докази важкого матеріального стану сім’ї поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному порушенні ПДР вважаю її такою, що підлягає до задоволення з таких підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2010 року (а.с. 1 ), згідно якого вбачається, що останній в вказаний день біля 21 год.10 хв. в м. Полонному по вулиці академіка Герасимчука керував мопедом „Рига” з ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на такий стан відмовився .
Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він особисто відмітив, що в цей вечір біля 20 години випив 0.5 л пива, а в 21 год.10 хв. керував транспортним засобом, однак пройти медичні дослідження відмовляється та вказане в присутності двох свідків-понятих скріпив своїм підписом, визнавши при цьому свою вину.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі та особистості винного.
Разом з тим, доводи правопорушника про обрання щодо нього адміністративного стягнення у вигляді 2250 грн. штрафу без належного врахування судом обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, заслуговують на увагу.
Так, судом всупереч загальних правил накладення стягнення, регламентованих ст.ст.33-35 КУпАП, ОСОБА_1 належним чином не вмотивовано призначення адміністративного стягнення саме у вигляді штрафу, хоча санкція ст. 130 КУпАП передбачає і інші види стягнень.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження та додатково наданих в апеляційну інстанцію документів вбачається, що він проживає з сім’єю в склад якої входять, крім нього, дружина, яка є інвалідом 3 групи загального захворювання і неповнолітній син, які перебувають на його утриманні. Він не працює, оскільки доглядає інваліда 1-ої групи, який постійно потребує стороннього догляду. Винесене судове рішення про сплату штрафу за скоєне правопорушення ставить сім'ю в досить скрутне матеріальне становище та позбавляє можливості оплатити вказані санкції. Крім того, правопорушник позитивно характеризується по місцю роботи і проживання, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, розкаявся у скоєному.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 обрано адміністративне стягнення, є альтернативною, що давало можливість місцевому суду застосувати до нього, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім штрафу, або ж громадські роботи, або ж адміністративний арешт.
В апеляційній скарзі правопорушник просив пом'якшити адміністративне стягнення, в наданому в апеляційну інстанцію клопотанні просить змінити вид стягнення шляхом оплатного вилучення його транспортного засобу, посилаючись при цьому на вищенаведені обставини вкрай складного матеріального становища його сім'ї.
Заміна призначеного місцевим судом адміністративного стягнення з штрафу на інше стягнення, яке передбачене в санкції вказаної частини статті Закону, за якою притягується до відповідальності особа, узгоджується з загальними засадами застосування такого, оскільки такі дії в своєму кінцевому результаті мають на меті виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі високої свідомості і дисципліни, дотримання законів держави та поваги до правил співжиття. Така заміна не буде суперечити вимогам ч.9 ст.294 КУпАП і ґрунтуватиметься на об'єктивності, законності та справедливості в прийнятті рішення в даному конкретному випадку.
Одночасно з викладеним, апеляційна інстанція при вирішенні питання про зміну ОСОБА_1 адміністративного стягнення з штрафу на громадські роботи враховує, крім обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли він, при його скоєні, усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачав можливість настання шкідливих наслідків ( ст.10 КУпАП). Наведене зобов'язує апеляційний суд з цих підстав при зміні адміністративного стягнення на громадські роботи обрати їх в максимальному розмірі, який передбачає санкція вказаної статті .
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують, з однієї сторони, вину ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, а з іншої – суттєво пом'якшують її, вважаю за необхідне змінити постанову місцевого суду в частинні обрання щодо нього адміністративного стягнення.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст.293,294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
постанову судді Полонського районного суду від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення адміністративного стягнення змінити, задовольнивши апеляційну скаргу останнього.
Стягнення, призначене йому місцевим судом за ст.130 ч.1 КУпАП у вигляді 2250 грн. штрафу, замінити громадськими роботами на строк 50 (п'ятдесят) годин.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов