КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 33-296
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Бондарук О.П . , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Марцинкевича В.А . від 23 червня 2010 року про накладення на останнього адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 не працюючого, на утриманні перебуває малолітня дитина і пристаріла мати, 30 квітня 2010 року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 19 травня 2010 року біля 22 год. 10 хв. в с. Лісові Гриніві Хмельницького району керував транспортним засобом марки „ВАЗ-2106”, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується висновком результатів медичного огляду правопорушника, чим порушив п. 2.9-а ПДР України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та просить її скасувати, прийнявши іншу, якою накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт. . При цьому вказує, що при постановлені рішення судом не були враховані обставини, які пом'якшують відповідальність. Зокрема, він щиро розкаявся, правопорушення вчинив під впливом сильного душевного хвилювання та при збігу тяжких особистих сімейних обставин, за місцем проживання характеризується позитивно, в нього на утриманні перебуває малолітня дитина та пристаріла мати.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши вимоги ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, оцінивши доводи останнього поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному правопорушенні з вивченням додатково приєднаних до апеляції документів та матеріалів адміністративних проваджень щодо скоєних ним адмінправопорушень за останній рік, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 19 травня 2010 року (а.с. 1), згідно якого вбачається, що останній керував в нічний час біля 22 год. 10 хв. автомобілем марки „ВАЗ-2106”, державний номерний знак НОМЕР_1, в с. Лісові Гринівці, по вул Річній, Хмельницького району в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( а.с.2).
Крім того, від дачі пояснень та підпису протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох понятих відмовився, хоча копію протоколу отримав.
Одночасно з викладеним вбачається, що ОСОБА_1 30 квітня 2010 року вчинив аналогічне адміністративне правопорушення, за яке був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням адміністративно стягнення у вигляді 2900 грн. штрафу (адмінматеріали № 3-3818 за 2010 рік ).
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, і накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння при керуванні транспортним засобом, є адміністративним проступком з обтяжуючими відповідальність обставинами і тягне за собою накладення більш суворого адміністративного стягнення з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.2
КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі, особистості винного та повторного вчинення протягом року однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за ухилення від проходження відповідного огляду на стан сп’яніння.
Посилання правопорушника на незаконність обраного щодо нього адміністративного стягнення не узгоджуються з вимогами ст.10 КУпАП, яка забов'язує суд враховувати крім обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення щей обставини, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачала можливість настання шкідливих наслідків.
Доводи апелянта про порушення судом адміністративного закону під час розгляду справи про неповідомлення його про дату , час і місце слухання справи є безпідставними, спростовуються наявністю відповідних записів в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалів органів дізнання і об’єктивною мотивацією в постанові суду скоєного ОСОБА_1 з посиланнями на матеріальне і процесуальне законодавство та не можуть бути підставою визнання судового рішення необґрунтованим.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні вимог п.2.9-а ПДР України, постанова судді міськрайонного суду є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 з алишити без змін, а апеляційну скаргу останнього – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя/ підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов