КОПІЯ
Справа №11-572 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Герасимчук Н.П.
Категорія ст.ст. 289 ч.3, 358 ч.ч. 2,3, Доповідач Лінник П.О.
1. КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Бережного С.Д.
суддів Лінника П.О, Дуфнік Л.М.
з участю прокурора Бантюка І.М.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Білогірського районного суду від 25 травня 2010 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хоптинці Городоцького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч.3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла;
- за ст. 290 КК України на 3 роки обмеження волі;
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю, крім житла.
За ст.ст. 358 ч.3 та 358 ч.2 КК України ОСОБА_5 виправдано за недоведеністю вини у вчиненні вказаних злочинів.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахується з 27 лютого 2008 року.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь фермерського господарства „Садове” с. Гаврилівна Теофіпольського району Хмельницької області 40220 грн. матеріальної шкоди.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого:
- 04.03. 1995 року Тернопільським міським судом за ст.ст. 141 ч.2, 206 ч.3, 142 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 04.03. 2000 року по відбуттю строку покарання, -
засуджено:
- за ч.3 ст. 289 КК України і застосуванням ст. 69 К України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю, крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахується з 01. 12. 2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_8 2500 грн. та на користь ОСОБА_9 2000 грн. моральної шкоди.
Міру запобіжного заходу обом засудженим до набрання вироком законної сили залишено попередню – утримання під вартою.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_5 засуджено за те, що 03.06. 2006 року біля 01 год. він, за попередньою змовою з невідомими особами, шляхом проникнення на територію, тракторного парку ФГ „Садове” в с. Гаврилівна Теофіпольського району Хмельницької області, яка охоронялася сторожовою охороною, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, скоїли напад на сторожа ОСОБА_10, який знаходився в сторожовому приміщенні, зв’язавши його, липкою стрічкою типу „скотч” після чого незаконно заволоділи транспортним засобом – трактором МТЗ-82.1 заводський номер НОМЕР_13, вартістю 81900 грн., з приєднаним до нього оприскувачем сільськогосподарських культур ОПШ-2000-18, вартістю 40220 грн., а всього на загальну суму 122120 грн., завдавши господарству великої матеріальної шкоди.
05.12. 2006 року біля 3 год. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою та з іншою особою, кримінальна справа стосовно якого виділена в окреме провадження у зв’язку з його розшуком, проникли на територію тракторного парку СГВК „Святець” с. Святець Теофіпольського району Хмельницької області, яка охоронялася сторожовою охороною, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілих та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, скоїли напад на сторожів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які охороняли територію тракторного парку, зв’язавши потерпілих липкою стрічкою типу „скотч”, незаконно заволоділи тракторами МТЗ-82.1 державний номер НОМЕР_1, вартістю 36615 грн. та МТЗ-82 державний номер НОМЕР_4 вартістю 63536 грн. та причепом ПТС-6 державний номер НОМЕР_1 вартістю 6397 грн., заволоділи майном на загальну суму 106548 грн. У заволодів в такий спосіб трактори залили привезені із собою воду та дизпальне, після чого завели їх, збили на виїзних воротах замок та виїхали вказаними тракторами із території тракторного парку. У туж ніч вказані трактори загнали до села Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області де і змушені були залишити їх по незалежним від їх волі обставинах.
Також, ОСОБА_5 шляхом шліфування маркіруємого майданчика умисно знищив первинний ідентифікаційний заводський номер трактора МТЗ-82.1 НОМЕР_13, яким незаконно заволодів з тракторного стану ФГ „Садове” с. Гаврилівка Теофіпольського району Хмельницької області, після чого кустарно набив цифрові позначення ідентифікаційного номера НОМЕР_3, якого в послідуючому і було продано через товарну біржу.
В поданій апеляції та доповненнях до неї як вбачається з їх змісту засуджений ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а матеріали справи направити прокурору для організації додаткового розслідування. При цьому вказує, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки порушено його право на захист, працівниками міліції чинився моральний та психологічний тиск, речові докази по справі опечатувалися з порушенням кримінально-процесуального закону, а справу щодо нього сфальсифіковано, з матеріалами справи він не ознайомлений.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а матеріали справи направити прокурору району для організації додаткового розслідування. При цьому вказує, що вирок винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме вказує що судом не встановлено, що ОСОБА_6 приймав активну участь у незаконному заволодінні транспортними засобами, а лише встановлено, що він знаючи про скоєння злочину не заявив про нього правоохоронним органам, хоча мав реальну можливість це зробити. Крім того, порушено право ОСОБА_6 на захист.
Як вбачається із змісту апеляції ОСОБА_5 та доповнення до неї, він просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутності в його діях складу злочину, а його з під варти звільнити із зали суду. При цьому вказує, що справа проти нього сфабрикована працівниками міліції, які застосовували щодо нього недозволені методи слідства та вимагаючи у нього хабара за звільнення, в той час як він не причетний до цієї справи, поскільки в той період часу не перебував на території України, речові докази були опечатані не належним чином, оскільки були відсутні підписи понятих, а деякі взагалі були відкриті. Крім того, судом не взято до уваги покази свідків, які пояснювали, що краденого трактора він їм не продавав, а копії біржових угод були підроблені слідчим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_6 його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3., захисника ОСОБА_12, поскільки засуджений ОСОБА_5 після відхилення його клопотання на відвід судді відмовився приймати участь в судовому засіданні, на підтримку апеляцій, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, -
знаходить,
що апеляції засуджених, захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за таких обставин.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у скоєнні ними злочину передбаченого ст. 289 ч.3 КК України, а ОСОБА_5 ще й за ст. 290 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні в передбаченому законом порядку.
Твердження засуджених ОСОБА_5 про його непричетність до скоєного злочину та фальсифікацію щодо нього кримінальної справи органом досудового слідства та судом, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2 про істотне порушення норм матеріального та процесуального закону як на досудовому слідстві так і судом, про порушення права на захист ОСОБА_6, про відсутність умислу в ОСОБА_6 на незаконне заволодіння транспортними засобами – позбавленні підстав.
Так, потерпілий ОСОБА_10 показав, що працюючи сторожем у тракторному парку фермерського господарства „Садове” с. Гаврилівка Теофіпольського району, вечором 2.06. 2006 року заступив на охорону тракторно парку та техніки, яка там знаходилась. Біля 1-ї години ночі 3.06. 2006 року, у сторожку де він знаходився, вбігли невідомі, де насильно зв’язали його липкою стрічкою типу „скотч” і наказали не рухатись. Після чого вийшли із сторожки. Коли його два чоловіки зв’язували, він почув як на території парку запустили двигун нового трактора, на якому працював тракторист ОСОБА_13 та виїхали ним із тракторного стану у невідомому напрямку. Після того як йому вдалось розв’язатись він першим побіг і повідомив тракториста ОСОБА_13, який проживав неподалік (т.4 л.с. 107).
Свідок ОСОБА_13. показав, що у березні 2006 року господарство „Садове” отримало нового трактора МТЗ-82.1 який було закріплено за ним і він щоденно на ньому працював на різних польових роботах. Не дивлячись на те, що трактор був новим, на ньому були деякі ушкодження кабіни, отримані під час його розгрузки краном, у вигляді вм’ятин, та були деякі, зроблені завідомо, а саме ним переобладнання у вигляді саморобних резинових прокладок під привід газу, синьою фарбою ним було пофарбовано бачок скломивача, проведена заміна задньої частини кріплення вхідних трубок масляного радіатора, у кабіні трактора ним було вмонтовано дерев’яний ящик для зберігання документів, яким було пошкоджено ручку регулювання сидіння водія, а ручну помпу з пластмасової він замінив на металеву. У вмонтованому ящику він зберігав шляхові листи та своє посвідчення тракториста, а також зошит, в якому робив відмітки про виконання сільськогосподарських робіт.
Біля 2-ї години ночі 3.06.2006 року до нього додому прибіг сторожи ОСОБА_10 та повідомив, що із тракторного стану невідомі чоловіки викрали його трактор разом із оприскувачем, що був приєднаний до трактора, поскільки напередодні він з допомогою оприскувача вносив гербіциди. Разом із трактором і було викрадено його посвідчення водія та інші документи в тому числі і на трактор які знаходились у кабіні трактора.
Коли в господарство було повернуто викрадений трактор, то на ньому уже було перебито заводські номера. Він опізнав цей трактор як саме той, який було угнано із тракторного стану господарства „Садове” у ніч 3.06. 2006 року по цілому ряду ознак, яким були вм’ятини на кабіні від тросу, по саморобним резиновим підкладкам під кабіною, які туди монтував саме він (т.3 л.с. 167-168, т.4 л.с. 229).
Свідок ОСОБА_15 показав, що у своїй власності ніколи не мав трактора МТЗ-82.1, з ОСОБА_5 ніколи знайомий не був і ніколи не укладав із ним біржової угоди про продаж йому трактора МТЗ-82.1.
Свідок ОСОБА_16 показав, що працюючи на посаді інспектора держтехнагляду Лановецького району Тернопільської області відповідно до посадової інструкції займався реєстрацією сільськогосподарської техніки. За період його роботи до нього звертались ОСОБА_17 та ОСОБА_5, які реєстрували на себе трактори переважно марки МТЗ-82, та на інших осіб, пояснюючи, що громадяни, які бажали зареєструвати на себе трактори була зайняті у зв’язку і з чим доручали реєстрацію провести саме їм. Він довіряв ОСОБА_17 тому і не вимагав довіреностей, посвідчених нотаріально.
Влітку 2006 року з заявою про реєстрацію трактора до нього звертався ОСОБА_5 однак номерів агрегатів яких реєстрував як ОСОБА_5 так і ОСОБА_17 він не перевіряв.
Свідок ОСОБА_18 показав, що через повідомлення свого знайомого із міста Тернопіль у 2006 році придбав на стоянці при виїзді із міста Тернопіль за 13 000 доларів США трактор МТЗ-82.1. Продавцем трактора був саме ОСОБА_5 якого він добре запам’ятав, поскільки він вимагав у нього як покупця долари США. Він змушений був іти в банк і проводити обмін гривень на долари. ОСОБА_5 при цьому пояснював, що терміново та дешево продає новий трактор, поскільки виїздить на проживання за кордон. Він провірив дані у технічному паспорті з номерами трактора які співпали, при цьому він не виявив, що номера на тракторі були перебиті. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що біржову угоду буде оформлено без покупця, та через деякий час повернувся і в своєму автомобілі саме ОСОБА_5 дав йому біржову угоду, а він передав ОСОБА_5 13000 доларів США. Після чого він вказаний трактор пригнав до себе, та не використовуючи його зразу ж через знайомого брокера ОСОБА_19 перепродав його ОСОБА_20 Тому ця продаж трактора ОСОБА_20 була вчинена не від імені ОСОБА_18, а від імені ОСОБА_5 як власника.
Свідок ОСОБА_20, показав, що згідно оголошення 5.08. 2006 року на Українській товарній біржі у місті Ратно Волинської області придбав трактор МТЗ-82.1 випуску 2005 року, заводський номер НОМЕР_3. Документів продавця не перевіряв, вважаючи, що продавцем є ОСОБА_5 як це було зазначено у документах і будучи переконаним, що біржа перевірила усі необхідні документи. Куплений на біржі трактор він поставив на облік не відаючи, що на тракторі перебиті номера, користувався цим трактором до 3.08. 2008 року, поки його не вилучили працівники Тернопільського райвідділу міліції.
Потерпілий ОСОБА_8 показав, що 4.12. 2006 року він разом із сторожем ОСОБА_9 заступив на охорону тракторного парку СГВК „Святець”. По дорозі вони обходили територію тракторного стану де на стоянках перебували різні трактори та інша сільськогосподарська техніка, що належала кооперативу. Біля першої години ночі 5 грудня 2006 року сторож ОСОБА_9 пішов у сторожове приміщення, а він залишився на території стану, де перебував до 3-ї години ночі, після чого вирішив зайти у приміщення для охорони та погрітися там. Коли він відкрив вхідні двері у приміщення, то саме в цей час йому було нанесено сильний удар у голову від якого у нього запаморочилась голова і він впав. Після чого невідомі чоловіки силоміць затягли його в середину приміщення кинули на тапчан та силоміць зв’язали йому липкою стрічкою руки та ноги. Коли він став чинити їм опір то отримав від нападників декілька ударів у голову. Невідомі нападники яких було 3 особи, наказали йому не рухатись і пригрозили фізичною розправою в разі невиконання їх вказівки. В цей час він побачив, що поряд на тапчані зв’язаним лежав і сторож ОСОБА_9 Через деякий час два нападники вийшли із сторожки та стали заводити на стоянці трактора. Пізніше до них вийшов і тертій нападник. Він почув, що із тракторного парку один за другим виїхали два трактори і поїхали у бік села Лисогірки. Йому вдалося звільнитися від зв’язування та звільнити від такого зв’язування і ОСОБА_9. Поскільки вхідні двері із приміщення нападники закрили зовні, він за допомогою сокири, яку знайшов під тапчаном вибив двері та побігли повідомляти керівництво кооперативу, поскільки нападники і пошкодили телефон. Піднявши усіх по тривозі вони організували погоню за угонщиками тракторів, поскільки у ту ніч був приморозок і на дорозі були видні сліди, угнаних тракторів, один із яких був угнаний із причепом.
Коли ж нападників було затримано він серед них опізнав ОСОБА_6 як одного із тих, що вчиняв на нього насильство в ніч на 5.12. 2006 року у сторожці (л.с. 282 т.5, л.с. 465 т.6).
Аналогічні за змістом показання щодо вчиненого нападу на сторожів із застосуванням насильства та з погрозою застосуванням такого насильства, та незаконним заволодінням двома тракторами та одним причепом, що належали СГВК „Святець”, що мало місце вночі 5 грудня 2006 року дав і потерпілий ОСОБА_9
З показів свідка ОСОБА_21 від 8.12. 2006 року, який не з’явився в судове засідання з поважних причин вбачається, що саме він вранці 5 грудня 2006 року на прохання свого знайомого ОСОБА_11 забирав ОСОБА_11 разом із його батьком ОСОБА_5 якого він знав з вересня 2006 року на одному із перехресть в напрямку смт. Ланівці зі сторони міста Збараж у напрямку міста Підволочиськ неподалік села Гнилиці. Сівши в його автомобіль він ОСОБА_5, завіз у село Біла Тернопільського району. При цьому ОСОБА_5 дав йому 50 грн., купюрами дві по 20 грн. , а одну 10 грн. за які він на одній із заправок заправив бензином свій автомобіль.
При цьому ОСОБА_21 пояснював, що на прохання старшого ОСОБА_5 він розвертав свій автомобіль і підвозив їх до села Гнилиці, де ОСОБА_5 сказав розвернути керований автомобіль та їхати у бік смт. Ланівці, де зі слів ОСОБА_5 було перевернуто автомобіль ОСОБА_11 „Ісузу Труппер”. Не виявивши там перевернуто автомобіля, по вказівці ОСОБА_5 повернув назад у м. Тернопіль. У м. Тернопіль в районі мікрорайонну „Дружба”, біля магазину „Карпати” ОСОБА_5 виходив з автомобіля та розмовляв із невідомим чоловіком, якого викликав по телефону ОСОБА_11 Після чого він завіз ОСОБА_5 додому у село Біла Тернопільського району, а ОСОБА_11 у бар „Ольга”.
Такі свої показання свідок ОСОБА_21 підтвердив і на очній ставці 9.12. 2006 року із ОСОБА_11 який проти них нічим не заперечував, та і сам пояснював, що угон тракторів вчиняв разом із батьком ОСОБА_5 (т.1 л.с. 89-91). Зазначене спростовує твердження ОСОБА_5 про те, що на момент вчинення злочину він був відсутній на території України.
Не вірити таким послідовним показам потерпілих та свідків, чи вважати, що вони обмовляють у скоєнні вказаних злочинів саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у суда не було будь-яких підстав, напроти, такі покази потерпілих та свідків повністю узгоджується із іншими матеріалами справи, які детально були досліджені судом.
Сам засуджений ОСОБА_5 на досудовому слідстві від дачі будь-яких показів відмовився, на судовому слідстві пояснив, що до скоєння злочинів непричетний, поскільки в період їх скоєння перебував за межами України.
Засуджений ОСОБА_6 визнавши частково свою вину у скоєному, на зміну своїх показів, які послідовно давав на досудовому слідстві показав, що дійсно 4.12. 2006 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_11 який попросив його надати послуги водія на його автомобілі „Ісузу Труплер” поскільки він знаходився у стані алкогольного сп’яніння. З пропозицією ОСОБА_11 він погодився, після чого на АЗС біля м. Тернопіль вони зустрілись. Він сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_11 та два невідомі чоловіки сіли в автомобіль „Ісузу Труплер” в якості пасажирів, яких по вказівці ОСОБА_11 у нічний час він завіз в невідоме село за стм. Ланівці. Усі разом вони під’їхали до тракторного стану, усі 3 пасажири вийшли з автомобіля і пішли на територію тракторного парку звідки вчинили угон 2-х колісних тракторів. Він же з автомобіля не виходив і тільки тоді зрозумів, що вчинено злочин. Визнає свою вину в тому, що не повідомив про скоєний злочин у правоохоронні органи.
В апеляційному суді крім того ОСОБА_6 пояснив, що повертаючись після скоєного злочину за кермом автомобіля „Ісузу Труплер” де крім нього знаходився ще один невідомий чоловік, та слідуючи у місто Тернопіль, коли їх вночі намагались зупинити працівники міліції, він не впоравшись із керуванням автомобіля з’їхав у кювет, внаслідок чого автомобіль перевернувся. Злякавшись, вони із невідомим чоловіком через вибите вікно вилізли із салону автомобіля та втекли, залишивши в ньому всі документи та мобільний телефон, а через день він утік в Росію, де і був затриманий.
Об’єктивно винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується зібраними по справі та детально дослідженими судом і письмовими доказами.
Так, з протоколу огляду місця події від 3.06. 2006 року яким був тракторний парк ФГ „Садове” с. Гаврилівка Теофіпольського району вбачається, що в сторожовій будці було виявлено та вилучено куртку сторожа ОСОБА_10 в якій під час сторожування був одягнений ОСОБА_10, обмотану липкою стрічкою типу „скотч” та сліди протектора шин угнаного трактора (т.3 л.с. 137-145).
З протоколу огляду помешкання ОСОБА_5 від 7.12. 2006 року, яке розташоване у с. Біла Тернопільського району вбачається, що в гаражі, куди зі слів дружини ОСОБА_5 мав доступ тільки сам ОСОБА_5 було виявлено у пакеті на стіні посвідчення водія-тракториста НОМЕР_5 на ім’я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця с. Караїна Теофіпольського району, а також і талон попередження на його імя. В цьому ж пакеті було виявлено керівництво по експлуатації машини для внесення добрив та посіву насіння, упаковочний лист транспортування, зберігання пестицидів у народному господарстві, зошит, на аркуші якого були записи посіву культур на полях с. Гаврилівка Теофііпольського району, різні запасні деталі до тракторів, 4 бляшані пластини з вибитими на них номерами, п’ять комплектів різних за величиною металевих цифр від 0 до 9 для набивання номерних позначень, у салоні автомобіля, що знаходився на подвір’ї, виявлено та вилучено частково використану плівку типу „скотч”, а в кладовій підсобного приміщення було виявлено 4 комплекти тракторних номерних знаків, два тракторні номерні знаки НОМЕР_6 та НОМЕР_7 розкомплектовані два транзитні тракторні номерні знаки НОМЕР_8 та НОМЕР_9; саморобні роздруковані, на аркушах 6 бланків пустих свідоцтв про реєстрацію. транспортних засобів, свідоцтво про реєстрацію т.з. НОМЕР_10 із мастичною печаткою; роздрукованих сім бланків водійських посвідчень без фотографій, 9 шт. пустих бланків біржових угод купівлі-продажу, три фотокопії доручень, одне доручення НОМЕР_11 з фотокопією, надруковані на аркушах паперу талони до посвідчення водія в кількості 8 шт.
З протоколу огляду та вилучення від 16.06. 2006 року вбачається, що головний інженер ФГ „Садове” с. Гаврилівка ОСОБА_23 добровільно видав працівникам міліції свідоцтво про реєстрацію викраденого невідомими особами в господарстві трактора МТЗ-82.1,який був зареєстрований за НОМЕР_12, заводський НОМЕР_13, який він після реєстрації вказаного трактора зберігав у себе вдома.
З висновку експерта за №15 від 25.03. 2008 року вбачається, що первинний ідентифікаційний заводський номер трактора МТЗ-821, що був вилучений у ОСОБА_24 якого було куплено у власника ОСОБА_5 був НОМЕР_13, який був знищений методом шліфування з набиттям нових цифрових позначень за №НОМЕР_3, і таке набиття номера є кустарне, крім того, кріплення на цьому тракторі інформаційної металевої таблички також кустарне, набиття на цій табличці цифрових позначень №НОМЕР_3 – кустарне, номер двигуна „НОМЕР_2, маса „3850№, рік випуску „2005”, модель трактора „82.1” – кустарне, кріплення металевої таблички на блоці двигуна трактора – кустарне, набиття на ній цифрових позначень номера двигуна „НОМЕР_2 – кустарне (т.2 л.с. 118-124).
З письмової заяви власноручно написаної ОСОБА_5 від 6.07. 2006 року вбачається, що він як власник транспортного засобу звертався в інспекцію держтехнагляду Лановецької РДА Тернопільської області про постановку на облік трактора МТЗ-82.1 випуску 2005 року з вказівкою заводського номера НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_2 які згідно висновку експерта були не заводські, а перебиті кустарно. При цьому ОСОБА_5 у заяві зазначав документ на придбання трактора договір купівлі-продажу від 1.07. 2006 року за №1495-С-06.
З письмової заяви ОСОБА_5 від 24.07. 2006 року тобто через 18 днів після постановки на облік, вбачається, що він у тій же інспекції держтехнагляду зняв з обліку трактор МТЗ-82.1 з усіма перебритими, кустарним способом номерами для його подальшого продажу (т.2 л.с. 58).
З Біржової угоди купівлі-продажу трактора, реєстраційний номер 594778 вбачається, що 24 липня 2006 року у м. Тернопіль ОСОБА_5 як власник продав трактор МТЗ-82.1 2005 року випуску ОСОБА_18. заводський №НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_2 (т.4 л.с. 346).
З Біржової угоди купівлі-продажу трактора, реєстраційний №594778 від 5.08. 2006 року вбачається, що ОСОБА_5 як власник продав, а ОСОБА_20, купив у нього трактор МТЗ-82.1 – 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_2 (л.с. 347 т.4).
З вироку судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 6.09. 2007 року який набрав чинності вбачається, що ОСОБА_11 було засуджено за ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України за те, що він по змові із своїм батьком та ще двома іншими особами, справа щодо яких була виділена в окреме провадження у зв’язку з їх розшуком, 5 грудня 2006 року біля 3-ї години ночі з метою незаконного заволодіння тракторами, належних СГВК „Святець” села Святець Теофіпольського району на автомобілі „Ісузу Труппер” під керуванням ОСОБА_11 прибули до тракторного парку вказаного кооперативу, привізши із особою в автомобілі зарання приготовлене для тракторів дизпальне та воду.
Проникши на охоронювану територію тракторного парку СГВК „Святець” ОСОБА_11 разом з іншими особами, справа щодо яких виділена в окреме провадження, застосували щодо охоронників тракторного парку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 насильство, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я, а потерпілому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, після чого незаконно заволоділи двома тракторами, МТЗ-82, державний реєстраційний номер НОМЕР_14, вартістю 63536 грн. з причепом ПТС-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_15 вартістю 6397 грн., та трактором МТЗ-82 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 36625 грн. яких разом поперемінно у туж ніч загнали до села Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області де і змушені були залишити їх по незалежним від їх волі обставинам, де вони пізніше і були виявлені та повернуті в господарство. Вказаний вирок суд щодо ОСОБА_11 набрав чинності (т.3 л.с. 83-84). Сам ОСОБА_11 послідовно як на досудовому слідстві так і в суді стверджував, що такий злочин було скоєно за пропозицією його батька ОСОБА_5, а у скоєнні злочину приймали участь всі без винятку 4 особи.
Вказане спростовує твердження ОСОБА_5 про його відсутність на території України в період скоєння злочину непричетність до скоєння злочину, та твердження ОСОБА_6 про його непричетність до скоєння злочину.
З протоколу огляду місця події від 5.12. 2006 року вбачається, що у сторожовому приміщенні тракторного парку СГВК „Святець” с. Святець Теофіпольського району виявлено безлад, вибиті двері, обірваний телефон, валяються обрізки мотузки та липкої стрічки типу „скотч” (т.1 л.с. 14-15).
З протоколу огляду місця події від 05. 12. 2006 року вбачається, що на автодорозі біля смт. Ланівці було виявлено перекинутий автомобіль „Ісузу Труппер” д.н. НОМЕР_16 з салону якого було вилучено номерні знаки, посвідчення водія ОСОБА_11, та ОСОБА_6, маски, мобільний телефон „Самсунг Х-100” (т.1 л.с. 6-13).
З протоколу огляду місця події від 5.12. 2006 року та план-схеми до нього вбачається, що на безлюдному хуторі між селами В.Гнилиці та с. Кошляки Тернопільської області було виявлено два трактори МТЗ-82.1 та МТЗ-82, один з яких був з причепом ПТС-6 (т.1 л.с. 16-18).
Відповідно до акту інвентаризації СГВК „Святець” від 5.12. 2006 року, у вказаному кооперативі виявлено нестачу 2-х тракторів, МТЗ-82 та мТЗ-82.1 та причіп ПТС-6 (т.1 л.с. 21).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 9.12. 2006 року за участю ОСОБА_11 вбачається, що останній показав та розповів учасникам слідчої дії у присутності свого захисника як він разом із своїм батьком ОСОБА_5, своїм знайомим ОСОБА_6 та ОСОБА_9, прізвище якого не знає, вночі 5 грудня 2006 року скоїли угон двох тракторів МТЗ-82 із тракторного парку кооперативу „Святець” в деталях відомих на той час тільки йому (т.1 л.с. 93-98).
З протоколу відтворень обстановки та обставин події за участю ОСОБА_21 вбачається, що він показав та розповів учасникам слідчої дії як саме він на прохання свого знайомого ОСОБА_11 вранці 5 грудня 2006 року на перехресті доріг неподалік с. Гнилиці Підволочиського району, забирав у свій автомобіль ОСОБА_11 та його батька ОСОБА_5, відвозив їх у м. Тернопіль, а ОСОБА_5 у с. біла до його помешкання (т.1 л.с. 91).
З постанови про приєднання до справи речових доказів вбачається, що вилучені з місць пригоди угнані трактори МТЗ-82, д.н. НОМЕР_14, МТЗ-82 д.н. НОМЕР_1. причіп ПТС-5 д.н. НОМЕР_15, телефонний апарат з обрізаним кабелем від слухавки, п'ять каністр різної ємкості з яких привозилось дизпальне та вода для угнаних тракторів, посвідчення водія-тракториста на прізвище ОСОБА_13 з талоном попередження до нього та ніші речові докази, що зазначені у цій постанові визнані речовими доказами по цій справі (т.1 л.с. 115-116).
З висновку судово-медичної експертизи за №275 від 7.12. 2006 року вбачається, що потерпілому ОСОБА_8 під час угону тракторів і застосування щодо нього насильства йому були причинені легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров’я, а з висновку СМЕ за №276 від 7.12. 2006 року щодо ОСОБА_9 вбачається, що йому були спричинені легкі тілесні ушкодження (т.1 л.с. 142-143, 147).
Висновком товарознавчих експертиз за №2.3, 4 визначено вартість незаконно угнаних тракторів та причепа, що складає 63536, 36615 та 6397 грн., а всього 106548 грн.
З письмового повідомлення Державної прикордонної служби України від 1.02. 2007 року вбачається, що ОСОБА_6 через два дні після скоєного злочину, а саме 7.12. 2006 року в 17 год. 14 хв. перетнув кордон України на посту Бачівськ автомобілем в напрямку Росії де пізніше і був затриманий, а ОСОБА_5 в період скоєння злочинів як першого так і другого за межі України не виїздив. Останній раз виїздив за межі України 24.07. 2006 року, а через добу 25.07. 2006 року повернувся в Україну через той-же пункт пропуску Шегині (т.3 л.с. 274-275). Вказана інформація спростовує доводи ОСОБА_5 про те, що на час скоєння як першого так і другого злочину він знаходився за межами України.
Не заслуговують на увагу і доводи засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про застосування щодо них недозволених методів слідства під час досудового слідства та порушення їх права на захист.
Судом першої інстанції належним чином було перевірено доводи ОСОБА_5 щодо застосування щодо нього насильства.
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції які проводили затримання ОСОБА_5, винесеної слідчим прокуратури Теофіпольського району вбачається, що у зв’язку з тим, що під час затримання ОСОБА_5, який довгий час переховувався від органів слідства, він вчинив активний опір працівникам міліції та намагався втекти від них, а тому вони змушені були застосовувати щодо нього фізичну суму та спецзасоби тільки при його затриманні.
Згідно висновку СМЕ від 3.03.2008 року, тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_5 могли виникнути від застосування до нього фізичної сили та спецзасобів під час його затримання.
Вказану постанову слідчого ні ОСОБА_5, а ні його захисники не оскаржували (т.2 л.с. 47-48).
З протоколів про роз’яснення ОСОБА_6 права на захист вбачається, що після такого роз’яснення йому права на захист останній в письмовій формі робив заяву у протоколі про відмову від послуг адвоката. При ознайомленні з матеріалами справи ОСОБА_6 власноручно вчиняв запис, що з матеріалами справи ознайомлений повністю, та з переглядом відеозапису також повністю ознайомлений і при цьому обмежений у часі не був.
З цих підстав доводи засуджених у цій частині колегія суддів також вважає безпідставними.
Всім зібраним та дослідженим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано прийшов до висновку про повне доведення їх вини у вчиненні злочинів, вірно кваліфікувавши злочинні дії ОСОБА_5 за ст.ст. 289 ч.3 та 290 КК України, а ОСОБА_6 за ст. 289 ч.3 КК України.
З цих підстав доводи засуджених про недоведеність їх вини у скоєнні злочинів колегія суддів знаходить безпідставними.
Міра покарання обом засудженим призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненнях злочинів, осіб кожного із засуджених та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання в тому числі і тих, на які посилався засуджений ОСОБА_6 в залі суду при розгляді його апеляції.
Підстав до зміни чи скасування вироку суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 колегія судів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Білогірського райсуду від 25 травня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без змін.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник