Справа № 2-а-1810/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
смт.Ріпки 28 грудня 2010 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.
при секретарі Коваль Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, про визнання бездіяльності неправомірною та про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
17.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, зазначивши, що вона є непрацюючим пенсіонером, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на доплату до пенсії, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Крім того, у відповідності до ч.3 ст.51 вказаного вище Закону, позивач має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
В той же час, управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі, всупереч вимогам діючого законодавства та рішенню Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, не нарахувало та не виплатило позивачці, у повному обсязі, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Відповідач також не нараховує та не виплачує позивачеві доплату до пенсії, згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, ОСОБА_1 просить винести рішення, яким визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов’язати управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі нарахувати і забезпечити виплату їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з липня по грудень 2010 року.
В судове засідання позивач не з’явилась, зазначивши у позовній заяві, що справу просить розглядати в її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмові заперечення на позов, в яких просить справу розглядати за його відсутності.
В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказує, що доплата за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю повинна нараховуватись і виплачуватись позивачу роботодавцем.
Вимогу позивача про нарахування їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, представник відповідача також вважає безпідставною з огляду на те, що законодавством зменшено розмір такої пенсії до 5% прожиткового мінімуму.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони не оспорюють той факт, що позивача віднесено до кола осіб, потерпілих від аварії на ЧАЕС 4 категорії.
Згідно довідки Ріпкинської селищної ради № 2180 від 16.12.2010 року, позивач є жителем АДРЕСА_1.
Постановою КМУ УРСР № 106 від 23.07.1991 року, смт.Ріпки включено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильскої катастрофи.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Ріпкинському районі та отримує пенсію за віком.
В той же час, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером.
Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2010 року, працює за трудовою угодою продавцем у приватного підприємця ОСОБА_2
Частиною 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.01.2007 року, передбачено, що пенсіонерам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, оплата праці підвищується на 25% від розміру мінімальної заробітної плати.
За змістом закону, доплату за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю позивачеві повинен забезпечувати працедавець, а механізм відшкодування витрат останньому, визначено “Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов”язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, затвердженим Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року.
В свою чергу, відшкодування роботодавцеві коштів, сплачених найманим працівникам за роботу на радіоактивно забруднених територіях, здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення.
Таким чином вимоги ОСОБА_1, в цій частині, не грунтуються на законі і в їх задоволенні необхідно відмовити.
Що стосується вимог позивачки про забезпечення виплати їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, суд виходить з наступного.
Законом “Про державний бюджет України на 2008 рік”, ст.51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в новій редакції, згідно якої, розмір додаткової пенсії непрацюючим пенсіонерам, проживаючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, зменшено з 15% до 5% мінімальної пенсії.
Вказані зміни в законодавстві рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнані неконституційними.
У відповідності до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, повинна нараховуватись у розмірі 15% мінімальної пенсії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, вказані вимоги ОСОБА_1, є обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст.ст.6-11, 104, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону чинній до 01.01.2007 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити нарахування та забезпечити виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 16.07.2010 року по 28.12.2010 року, тобто по день ухвалення рішення у справі, за виключенням раніше нарахованих та сплачених сум.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню в межах сум платежів за один місяць.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Є.А. Жовток