Справа №  2-1397/2010

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 24 грудня 2010 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді: Шитченко Н.В.,

при секретарі:  Борисенко О.І.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

 відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

 В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати  шлюб з ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що фактичні шлюбні відносини між ним та відповідачем припинені з 2009 року, спільне господарство не ведеться, подальше спільне життя та збереження сім’ї є неможливим, а також визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом з ним, передавши йому на виховання, вказуючи, що дитина з народження  постійно проживає з його родиною, оскільки відповідач мешкає та працює в іншому населеному пункті.  

 В судовому засіданні позивач та його адвокат заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. ОСОБА_1 пояснив, що подальше збереження їх родини є неможливим, внаслідок чого шлюб має бути розірваним, зазначивши, що має бажання займатись вихованням сина, а також належні умови для його утримання.  

      Відповідач проти визначення місця проживання дитини разом з батьком не заперечувала, пояснюючи, що в даний час працює в м. Києві, має складний графік роботи і не може забрати сина до себе мешкати. Вважала, що шлюб з ОСОБА_1 може бути збережений, тому просила його не розривати.  

      Представник органу опіки і піклування Гончарівської селищної ради в судове засіданні не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, представивши  суду висновок про те, що вважає доцільним визначення місця проживання разом дитини разом з позивачем ОСОБА_1  

 Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

      Як встановлено по справі, позивач і відповідачка перебувають у шлюбі, який зареєстровано 3 червня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 729 (а.с. 7). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на час розгляду справи мешкає разом з позивачем в смт. Гончарівське, Чернігівського району та області. Відповідач проживає  в іншому населеному пункті.

      Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо батько та мати, які проживають окремо, не дійдуть згоди щодо того, з ким буде проживати дитина, спір між ними вирішується судом. При вирішенні такого спору суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.  

 На час розгляду справи позивач житла у власності не має, проте місце його проживання є постійним, про що свідчить наданий суду договір найму житла від 1 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та КП „Гончарівське” (а.с. 28). Позивач має також постійне місце роботи і стабільний заробіток. З наданої суду виробничої характеристики вбачається, що характеризується ОСОБА_1 позитивно. Актом обстеження житлово-побутових умов позивача від  10 грудня 2010 року (а.с. 31) зафіксовано, що санітарний стан його житла та умови проживання є задовільними, дитина забезпечена всіма необхідними дитячими речами та одягом.  

 Довідкою Гончарівського дитячого ясла-садка „Лісова казка” засвідчено, що малолітній ОСОБА_4 відвідує вказану дошкільну установу з 16 вересня 2009 року (а.с. 10, 11). Дитину приводять та забирають з садка батько та бабуся. Таким чином, доводи позову про те, що малолітній ОСОБА_4 з народження проживає в родині батька відповідними письмовими доказами підтверджені.  

 Відповідач мешкає  м. Київ, постійного житла не має, працює, проте, довідки про доходи суду не надала. В ході розгляду справи ОСОБА_3 зазначала, що внаслідок незручного графіку роботи не може забрати мешкати сина до себе.

Суд виходить також з того, що хоча кращі матеріально-побутові умови життя не можуть бути самодостатньою підставою для передачі дитин, але суд не може також передати її для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу або певного місця мешкання. При цьому ОСОБА_3 в цілому не заперечувала проти визначення місця проживання сина разом з позивачем.

 Висновки суду про доцільність проживання дитини з позивачем узгоджуються також з рішенням органу опіки і піклування Гончарівської селищної ради, Чернігівського району та області, що знаходиться за місцем проживання позивача. (а.с. 30)  

 З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини підлягають задоволенню, а місце проживання малолітнього ОСОБА_4 слід визначити разом з батьком, з передачею дитини на його виховання та утримання.

 В ході розгляду справи встановлено також, що між подружжям виникли непорозуміння, зумовлені їх окремим проживанням та різними поглядами на родину, які унеможливлюють збереження сім’ї, на що неодноразово наголошував позивач в ході розгляду справи. Тому суд прийшов до висновку, що шлюб належить розірвати, оскільки між сторонами втрачені почуття взаємопорозуміння і поваги, шлюбні стосунки фактично припинились і перебування  у шлюбі носить формальний характер.  

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 29 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 110, ст.ст. 112, 150, 160, 161 Сімейного кодексу України, -  

 В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини – задовольнити.  

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 3 червня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції (актовий запис № 729), – розірвати.

 При реєстрації розірвання шлюбу залишити відповідачу ОСОБА_3 прізвище у шлюбі „ОСОБА_3”.

      Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком – ОСОБА_1, передавши дитину йому на виховання.  

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Суддя                                                                                                              Н.В. Шитченко