Справа № 11-688/2010 р. Головуючий у І інстанції – Шипов І.М.
Категорія – ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач – Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Оседача М.М.,
суддів Акуленко С.О., Баглая І.П.,
з участю прокурора Артеменка О.С.,
адвоката ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією підсудного ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений, працюючий будівельником ТОВ «Віра», освіта середня, раніше судимий:
1. 12.06.2002 р Городнянським районним судом Чернігівської області за ст. 188 ч. 2, ст. 75,76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 р.;
2. 02.02.2004 р. Городнянським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 3, 15, 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 5 р. 3 міс. позбавлення волі;
3. 04.08.2009 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 75, 76 КК України до 4 р. позбавлення волі з іспитовим строком 3 р.,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком від 04.08.2009 року Городнянського районного суду, остаточно призначене покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 306 грн. 40 коп. на користь держави.
Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишено без змін, утримання під вартою. Зараховано в строк відбування покарання знаходження під вартою з 15.12.2009 року.
Місцевим судом ОСОБА_2 було засуджено за відкрите викрадення, в стані алкогольного сп’яніння, 14.12.2009 року, приблизно о 16 год. 30 хв., в жіночому туалеті на території Привокзальної площі у м. Чернігові, чужого майна, із заподіянням потерпілій ОСОБА_3 шкоди на загальну суму 295 грн..
Не погодившись з вироком суду, ОСОБА_2 подав апеляцію та доповнення до неї, де вказав, що органом досудового слідства було неправильно вирішено питання про речові докази, зі сторони слідчих Євдоченка К.І. та Грукача О.В. були порушені його конституційні права, а також порушені статті 365, 367, 373, 384 ч. 2 КПК України. Вказав, що судом було порушено його право на захист, оскільки відмовлено в наданні захисника. Не проводилась експертиза речових доказів на предмет відбитків пальців. Визнання його як підозрюваного проводилось працівниками міліції під фізичним та моральним тиском за вказівкою слідчого Євдоченка К.І.. в присутності потерпілої. Суд не взяв до уваги той факт, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що показань проти нього не надавали.
Заслухавши доповідача, прохання засудженого та його адвоката задовольнити апеляцію, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Органи досудового розслідування та місцевий суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дали їм не вірну кваліфікацію.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що вона перебувала в жіночому туалеті біля вокзалу у м. Чернігові. Там вона поставила свою сумку та побачила як її взяв молодий чоловік і пішов на вихід. Вона почала його переслідувати, догнала на виході і взяла за комір одягу. Однак чоловік вирвався та почав тікати. Вона кликала на допомогу, вимагала повернути сумку та переслідувала чоловіка. Коли вона його майже догнала, той викинув сумку. На допомогу їй підбігли, як потім з’ясувалось, охоронці та працівники «Укрпошта», які і допомогли затримати чоловіка, який виявився ОСОБА_2.
Ці свідчення потерпілої узгоджуються з матеріалами справи. Отже ОСОБА_2 дійсно намагався відкрито викрасти сумку у потерпілої, але свій умисел не довів до кінця із-за незалежних від нього причин. Тому його дії слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України.
Доведеність вини ОСОБА_2 у намаганні відкрито викрасти у потерпілої сумку із майном, що в ній було, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
До заяв засудженого в місцевому та апеляційному судах, що ніякого пограбування він не скоював, раніше дані ним покази та явка з повинною отримані під тиском та погрозою з боку працівників міліції, колегія суддів відноситься критично і розцінює їх як намагання ухилитися від відповідальності.
ОСОБА_2 був затриманий при намаганні втекти з місця скоєння злочину особами, які до міліції ніякого відношення не мають і будь які дані про тиск на нього під час досудового слідства у справі відсутні.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2, колегія суддів враховує дані про його особу та ступінь суспільної небезпеки скоєного і, враховуючи перекваліфікацію дій, знаходить можливим пом’якшити покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити і вважати його засудженим за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком від 04.08.2009 року Городнянського районного суду, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі.
В решті вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Судді:
М.М. Оседач С.О. Акуленко І.П. Баглай