Справа  № 11– 707/2010                                          Головуючий у І інстанції: Скалозуб О.М.

Категорія: ч. 2 ст. 194  КК України                             Доповідач                           Баглай І.П.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  7 грудня 2010 року         Колегія суддів судової палати у кримінальних  справах  апеляційного  суду Чернігівської  області  у  складі:  

головуючого судді        Баглая І.П.,  

суддів                             Миронцова В.М., Салая Г.А.,  

при секретарі                 Терешко В.В.,  

з участю прокурора      Сороки Г.В.,  

адвоката                         ОСОБА_1,  

захисників                      ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  

ОСОБА_5,  

засуджених                     ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  

  розглянула у  відкритому  судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача Данченко О.М., представника потерпілих ОСОБА_9, в інтересах потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_1, в інтересах засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_12, захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_7 на вирок Ніжинського міськрайонного суду від 1 березня 2010 року і за апеляцією адвоката Ніжинської ЮК ОСОБА_13 на окрему ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 01 березня 2010 року.  

  Цим вироком             ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,  

засуджений:  

-   за ст. 185 ч. 3 КК України - до 4 років позбавлення волі,  

-   за ст. 194 ч. 2 КК України - до 6 років 6 місяців позбавлення волі.  

На підставі ст. 70  КК України, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8, до вступу вироку в законну силу, залишено тримання під вартою та постановлено строк відбуття покарання рахувати з 23 квітня 2009 року.  

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,  

засуджений:  

-   за ст. 185 ч. 3 КК України - до 4 років позбавлення волі,  

-   за ст. 194 ч. 2 КК України - до 6 років 6 місяців позбавлення волі.  

На підставі ст. 70  КК України, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7, до вступу вироку в законну силу, залишено тримання під вартою та постановлено строк відбуття покарання рахувати з 23 квітня 2009 року.  

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, уродженець та мешканець м. Ніжин, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,  

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі.    

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6, до вступу вироку в законну силу,  підписку про невиїзд з постійного місця проживання змінено на тримання під вартою та постановлено строк відбуття покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.    

  Стягнуто заподіяну матеріальну шкоду на користь:  

-   потерпілої ОСОБА_14, солідарно,  з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 - 7826 грн.;  

-   потерпілої ОСОБА_10, солідарно,  з ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - 3435 грн.;  

-   потерпілої ОСОБА_10, солідарно, з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 - 145861 грн.;  

-   потерпілої ОСОБА_11, солідарно, з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 -50114 грн..  

В рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди стягнуто, в солідарному порядку, із засуджених:  

- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 - 1000 грн.;  

- ОСОБА_8, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 -  2000 грн.;  

- ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 - 2000 грн..  

Стягнуто на користь держави за проведення експертиз:  

-   хімічної № 462 (х) від 18.06.2009 року із засуджених ОСОБА_8 - 192 грн. 32 коп., ОСОБА_7 - 192 грн. 32 коп.;  

-   трасологічної № 63 від 16.08.2009 року із засуджених ОСОБА_8 - 226 грн., 93 коп., ОСОБА_7 - 226 грн. 93 коп., ОСОБА_6 - 226 грн. 93 коп.;  

-   пожежно-технічної № 17 (Пн) від 11.08.2009 року із засуджених ОСОБА_8 - 152 грн. 12 коп., ОСОБА_7 - 152 грн. 12 коп.;  

-   товарознавчої № 971-986 к від 21.08.2009 року з засуджених: ОСОБА_8 - 382 грн. 40 коп., ОСОБА_7 - 382 грн. 40 коп., ОСОБА_6 - 382 грн. 40 коп.  

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.  

Вироком місцевого суду ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що в стані алкогольного сп'яніння та за попередньою змовою між собою, в ніч на 16.04.2009 року, із магазину „Скринька", розташованого по вул. Шевченка, № 110, у м. Ніжині Чернігівської області, вони таємно викрали чуже майно, що належить ОСОБА_11 а саме: дві сумки, вартістю 85 грн. кожна; гаманець, вартістю 75 грн.; гаманець, вартістю 65 грн.; гаманець вартістю 80 грн., два гаманці вартістю 100 грн. кожен, три гаманці вартістю 100 грн. кожен, два гаманці вартістю 120 грн. кожен, шість гаманців вартістю 85 грн. кожен, чотири гаманці вартістю 95 грн. кожен, а всього на загальну суму 2350 грн. та кошти готівкою, які знаходилися у торгівельних відділах у сумі 1085 грн., що належали ОСОБА_10, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 3435 грн., а також викрали належний потерпілій ОСОБА_14 металевий сейф, в якому знаходились: мобільний телефон марки „NOKIA 2760" вартістю 693 грн.; мобільний телефон марки „SONY-ERIKSON J120i" вартістю 424 грн.; мобільний телефон марки „NOKIA 2600" вартістю 693 грн.; мобільний телефон марки „LG 276" вартістю 385 грн.; мобільний телефон марки „NOKIA 1202" вартістю 347 грн.; мобільний телефон марки „SONY-ERIKSON Т 250і", вартістю 500 грн.; мобільний телефон марки „SONY-ERIKSON Z 320", вартістю 578 грн.; мобільний телефон марки „MOTOROLA W 250", вартістю 180 грн.; мобільний телефон марки „SIEMENS M55", вартістю 145 грн.; мобільний телефон марки „SIEMENS CF 62", вартістю 170 грн.; мобільний телефон марки „SIEMENS A-50", вартістю 90 грн.; мобільний телефон марки „SAMSUNG X 650", вартістю 237 грн. 20 коп.; мобільний телефон марки „NOKIA 3109" вартістю 415 грн. 80 коп.; мобільний телефон марки „NOKIA 7610" вартістю 1401 грн. 40 коп.; мобільний телефон марки „NOKIA 6151" вартістю 446 грн. 80 коп.; картки поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку „Київстар" - номіналом 25 грн. в кількості 8 шт. та номіналом 100 грн. в кількості 1 шт., оператора мобільного зв'язку „МТС" - номіналом 10 грн. в кількості 5 шт. та номіналом 50 грн. в кількості 1 шт.; оператора мобільного зв'язку „Білайн" - номіналом 30 грн. в кількості 13 шт. та номіналом 90 грн. в кількості 1 шт.; картки оплати послуг Інтернетпровайдера „Сіті-Нет", номіналом 200 грн. в кількості 1 шт. і гроші готівкою, в сумі 2016 грн. 50 коп., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 9805 грн. 20 коп..  

ОСОБА_6 з викраденими речами вийшов з приміщення магазину,  а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишились і, маючи умисел шляхом підпалу приховати сліди скоєного ними злочину в магазині „Скринька" та знищити товарно-матеріальні цінності, спільними діями вчинили підпал в приміщенні магазину, після чого з місця скоєння злочину всі зникли.  

Внаслідок скоєного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підпалу, вогнем та димом пошкодженні товарно-матеріальні цінності на загальну суму 145861 грн. 46 коп., які належать ОСОБА_10, а також приміщення магазину „Скринька", внаслідок чого власнику даного приміщення ОСОБА_11 завдано матеріальних збитків на суму 50114 грн.  

Судом також була постановлена окрема ухвала на ім'я голови президії адвокатського об'єднання Чернігівської обласної колегії адвокатів в якій суд зазначив, що адвокат ОСОБА_15 двічі, 4 та 11 листопада 2009 року, не з'явилася в судове засідання, не повідомивши про причини неявки і не надавши ніяких заяв про відкладення справи чи оголошення перерви, чим фактично зірвала розгляд кримінальної справи. Окрім того підсудний ОСОБА_8 у суді пояснив, що визнати себе винним його умовила адвокат ОСОБА_15 з тим, щоб йому був обраний запобіжний захід підписка про невиїзд, а не взяття під варту, порадивши в подальшому відмовитись від своїх показань, що підтвердила і сама адвокат ОСОБА_15. Також у обвинуваченого ОСОБА_8 працівниками ІТТ Ніжинського MB УМВС України була вилучена власноруч ним написана обвинуваченому ОСОБА_7 записка, в якій він повідомляє, що адвоката викликає для передачі записок батьку, що адвокат написала листа в прокуратуру, що вона підштовхнула ОСОБА_8 дати неправдиві визнавальні покази. На думку місцевого суду така позиція адвоката ОСОБА_13 по наданню правової допомоги і забезпеченню права на захист підозрюваного (обвинуваченого) суперечить вимогам та положенням Закону України „Про адвокатуру".  

Не погодившись з вироком суду подали апеляції та доповнення до них в яких просять:  

- державний обвинувач - вирок місцевого суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеної міри покарання тяжкості скоєних злочинів та особам засуджених. Зазначає, що, злочини є тяжкими, вчинені загально небезпечним способом, а саме шляхом підпалу, та які заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах. Вказує, що засуджені  скоїли злочини в стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, вони не розкаялися в скоєному, не попросили вибачення, не висловили співчуття, категорично заперечуючи свою причетність до інкримінованих злочинів. Просить постановити новий вирок, за яким визнати винними та призначити покарання:  

- ОСОБА_8 за ст. 185 ч. 3 КК України у виді - 5 років позбавлення волі, за ст. 194 ч. 2 КК України у виді - 8 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, призначити 8 років позбавлення волі;  

- ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, за ст. 194 ч. 2 КК України - у виді 8 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, призначити 8 років позбавлення волі;  

- ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 3 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;  

- представник потерпілих ОСОБА_9, в інтересах потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, вказує, що вирок суду підлягає зміні. Підставами для зміни вироку у даній справі є невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених, безпідставне зменшення судом розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з підсудних на користь потерпілих. При вирішенні питання про призначення покарання суд не врахував того, що при розгляді справи не було враховано жодної обставини, яка б пом’якшувала  відповідальність підсудних, в той же час було встановлено наявність ряду обставин, які обтяжують вину, а саме таких як вчинення злочину всіма підсудними в стані алкогольного сп’яніння, настання тяжких наслідків, вчинення злочину загально небезпечним способом. Вказує, що суд також не врахував, що всі підсудні ніде не працюють, не приносять ніякої користі суспільству, є суспільно небезпечними, в скоєних злочинах вони не розкаялись, свою вину не визнали, жодних збитків не відшкодували і навіть у потерпілих не попросили вибачення, а отже, вважає, що суд мав призначити підсудним покарання в більшому розмірі, а також розмір моральної шкоди, нанесеної потерпілим, мав бути задоволений в повній мірі. Просить вирок змінити, призначити покарання ОСОБА_8 у вигляді позбавлення волі строком 8 років, ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі строком 8 років, ОСОБА_6 у вигляді позбавлення волі строком 5 років і стягнути з підсудних, в солідарному порядку, в рахунок відшкодування нанесеної моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_14 - 5000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_10 - 5000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_11 - 5000 гривень. Також стягнути з підсудних судові витрати, пов’язані з наданням правової допомоги адвокатом, на користь потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11І в розмірі по 2500 грн. кожній відповідно до наданих квитанцій. В решті вирок залишити без змін.;  

-  адвокат ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_6, -  кримінальну справу повернути прокурору для додаткового слідства. Вважає, що вирок місцевого суду є незаконним і підлягає скасуванню із-за порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до  неповноти та однобічності судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. У обґрунтування вироку судом взято до уваги докази, що не містять фактичних даних про вчинення засудженими інкримінованих їм злочинів, дії засуджених трактуються лише з обвинувальним ухилом. Судом не зазначені об’єктивні фактичні дані, які є в матеріалах справи і за допомогою яких можна встановити обставини, що мали місце в період вчинення злочину та які повністю спростовують обвинувачення. Вважає, що всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не було встановлено час вчинення злочину, спосіб викрадення сейфу з телефонами та іншим майном, неправильно і нелогічно визначені мотиви злочину (підпал приміщень), не встановлені та не взяті до уваги інші обставини вчинення злочину (розподіл функцій злочинців; умови темряви; місця кріплення сейфу, наявність та відсутність знарядь злочину, геометричні особливості молотка, яким, вважається, віджималися дерев’яні двері; пошкодження та відкриття вхідних метало-пластикових дверей, металевих грат, викрадення 24 гаманців, 2 жіночих сумок та ін..). Зазначає, що висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано. Судом не було зазначено у вироку доказів на виявлення обставин, що виправдовують засуджених та не надано їм правову оцінку.  

Вважає подані стороною обвинувачення апеляції необґрунтованими і такими, що мають формальний характер.;  

- захисник ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_8, зазначає, що вирок суду є незаконним із-за однобічності та неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, просить його скасувати, а справу направити для додаткового розслідування. Вважає, що в обґрунтування вироку місцевим судом взято до уваги докази, що не містять фактичних даних про вчинення засудженим інкримінованих йому злочинів, або ж трактуються з обвинувальним ухилом; не зазначені об’єктивні фактичні дані, які є у матеріалах справи і за допомогою яких можна встановити обставини, що мали місце в період вчинення злочину та які повністю спростовують обвинувачення. Вказує, що слідчий робив все можливе, щоб затягнути розслідування справи та змусити обвинувачених визнавати свою вину, з обвинуваченими по декілька місяців не проводилося ніяких слідчих дій. Затягування часу направлення постанов про призначення експертиз до експертних установ давало можливість слідчому клопотати перед судом про продовження утримання під вартою ОСОБА_8, що є додатковим тиском на затриманого. Також викликає великий сумнів доцільність проведення товарознавчої експертизи по встановленню вартості мобільних телефонів, заявленої одноособово слідчим.  

Вказує, що ні він, як захисник, ні його підзахисний, як обвинувачений, в повному обсязі з матеріалами даної кримінальної справи не були ознайомлені, оскільки їм судом було відмовлено, що є суттєвим порушенням процесуального закону.  

Судом не досліджувалося та не зазначено у вироку час вчинення злочину, порядок та послідовність дій кожного із підсудних, які саме знаряддя злочину використовувалися при вчиненні злочину. Не досліджувалося питання, яким чином на місці вчинення злочину опинилися світлі нафтопродукти (бензин, гас чи дизельне пальне), сліди яких виявлені та зазначені у висновку хімічної експертизи. Судом не досліджувався та не взятий до уваги об’єктивний доказ – роздруківка телефонних з’єднань мобільного зв’язку телефону стосовно часу та адресатів спілкування, що був у період вчинення злочину у засудженого ОСОБА_8. Не взято до уваги досудовим слідством показання засуджених ОСОБА_7 від 15.09.2009 року та ОСОБА_8 від 17.09.2009 року, які вони давали при допиті їх у якості обвинувачених, про що зазначено у протоколах допитів.  

Наголошує, що у матеріалах справи є достатні докази, на підставі яких можна встановити обставини, які обґрунтовано виправдовують підсудних, доводячи їх невинність у інкримінованих їм злочинах, а саме показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, показання підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Вказує, що ні в жодному документі, ні в жодному свідченні немає підтвердження  тому, що ОСОБА_8 вчинив цей злочин разом із своїми друзями.;  

- засуджений ОСОБА_7 зазначає, що з вироком суду він повністю не згоден, оскільки явку з повинною писав під тиском працівників міліції. При обранні міри запобіжного заходу визнав себе винним у інкримінованих йому злочинах, тому що начальник Ніжинського РВ УМВС Косарєв В.О. пообіцяв  підписку про невиїзд у такому разі. Вказує, що досудове слідство було проведено з порушенням чинного законодавства та в неповному обсязі, а саме: не встановлено особу таксиста, який надавав їм послуги 16.04.2009 року, не встановлено нинішнє місце знаходження сейфу та його точний спосіб кріплення та розташування, не встановлено походження карток поповнення рахунків та їх нинішнє місце знаходження чи подальше використання, не було долучено до матеріалів справи фотознімків, зроблених експертом з огляду місця події від 16.04.2009 року, а долучені фотознімки зроблені 18.05.2009 року, не встановлено чи перебував зазначений сейф у даному магазині взагалі. Не встановлено, також, з яких причин у матеріалах справи відсутня частина коробок з-під мобільних телефонів. Вказує, що майно, яке було пошкоджене внаслідок пожежі, не було вилучене і не було досліджене як речовий доказ. Вважає, що молоток, який був вилучений у ОСОБА_6,. не може бути доказом по справі, так як трасологічними експертизами не було підтверджено, що саме цей молоток був знаряддям злому і не встановлено взагалі, чи можливо цим молотком зламати будь-які двері. Наголошує, що до уваги судом не було взято роздруківку  оператора мобільного зв’язку “Білайн” на номер НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_8,, також покази свідків  ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_24, ОСОБА_22.  

Вважає, що ні на досудовому слідстві, ні в місцевому суді не були обґрунтовані доводи прокурора щодо його вини в інкримінованих йому діяннях. Досудове та судове слідство було проведено односторонньо, слідчим та судом не було встановлено фактичних обставин та мотивів скоєння злочину. Всі докази ґрунтувалися на припущеннях і жоден з доказів не вказує чітко на підсудних, що саме вони скоїли ці злочини. Просить скасувати вирок суду, а справу направити на додаткове розслідування.     Висловлює заперечення проти апеляцій сторони обвинувачення та вказує, що апеляції подані державним обвинувачем та представником потерпілих необґрунтовані належними доказами на підтвердження його вини.;  

- адвокат Ніжинської юридичної консультації ОСОБА_13 -  просить окрему ухвалу щодо неї скасувати. Вважає, що вона  протирічить діючому законодавству, а також порушує гарантії самостійності та незалежності адвокатської діяльності.  

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляції державного обвинувача та представника потерпілих і просив відхилити апеляції подані на користь засуджених, прохання адвоката  ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,   ОСОБА_5, засуджених  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити апеляції подані на користь засуджених та відхилити інші апеляції, думку всіх учасників процесу щодо апеляції адвоката ОСОБА_13, де вони покладалися на думку суду, колегія суддів вважає апеляції державного обвинувача, представника потерпілих ОСОБА_9, в інтересах потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_1, в інтересах засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_12, захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_7 не обґрунтованими, а апеляцією адвоката Ніжинської ЮК ОСОБА_13 такою, що підлягає задоволенню.  

Не дивлячись на заперечення всіма засудженими своєї вини в інкримінованих злочинах, вона повністю підтверджується зібраними по справі і перевіреними місцевим судом доказами.  

Зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_12 в своїх первинних свідченнях пояснювали, що саме вони скоїли злочини, за які їх на сьогодні засуджено, детально розповідали як все відбувалося. Ті їхні покази узгоджуються як між собою, так і з іншими доказами по справі.  

Заяви всіх засуджених про застосування до них не законних методів дізнання спростовуються проведеними прокуратурою перевірками, в ході яких викладені у скаргах факти не підтвердилися. Про це свідчать долучені до справи матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ.  

Тому колегія суддів, у слід за місцевим судом, критично ставиться до заяви засуджених, що вони, в ніч на   16.04.2009 року, тобто в темну пору доби та в холодну пору року, не будучи спеціально для цього вдягнутими, кілька годин провели на відкритому балконі за вживанням пива і в цей час, почувши якийсь стук поблизу будинку, але нічого не бачачи при цьому, пішли на вулицю та в темряві знайшли металевий ящик з грошима та мобільними телефонами. Також критично колегія суддів ставиться до заяви засуджених, що викрадений, по їхній версії, металевий ящик з відкритими дверцятами і з грошима та мобільними телефонами в середині, злочинець просто викинув як непотріб, не вживши заходів для огляду його вмісту.  

Тому зміну показів засудженими  місцевий суд правильно розцінив як захисну реакцію з метою уникнути покарання.  

Посилання захисника ОСОБА_26 на те, що його із сином, обвинуваченим по справі, не ознайомили з матеріалами справи, спростовується її матеріалами.  

Що стосується апеляції представника потерпілих, то, на думку колегії суддів, матеріальну шкоду вірно стягнуто в межах наявних у справі доказів на її підтвердження, а моральну – з урахуванням заподіяних потерпілим моральних незручностей.  

Покарання засудженим призначено у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України. Суд першої інстанції  врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних  злочинів,  дані про особи засуджених, обставини, що обтяжують покарання, та відсутність таких, що пом’якшують його і призначив покарання в межах санкцій інкримінованих статей.  

Порушень законодавства при розслідуванні  справи та розгляді її в місцевому суді, які тягнули б за собою зміну вироку чи його скасування, не вбачається.  

Разом з тим,  окрема ухвала, винесена щодо адвоката ОСОБА_13, підлягає скасуванню. Виносячи дану ухвалу при одноособовому розгляді справи, суд, в порушення ч. 4 ст. 273 КПК України, вийшов за межі своєї компетенції, бо в таких випадках виноситься постанова.  

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів  

  ухвалила:  

  Залишити без задоволення апеляції державного обвинувача Данченко О.М., представника потерпілих ОСОБА_9, в інтересах потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_1, в інтересах засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_12, захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_8,  засудженого ОСОБА_7, а вирок Ніжинського міськрайонного суду від 1 березня 2010 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_7  - без змін.  

Апеляцію адвоката Ніжинської ЮК ОСОБА_13 задовольнити і скасувати окрему ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 1 березня 2010 року щодо неї.  

  Судді:  

  І.П. Баглай В.М. Миронцов Г.А. Салай