Справа № 22ц- 5956/2010 Головуючий у першій інстанції – Мороз К.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Іваненко Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
30 листопада 2010 року м. Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого – судді: Іваненко Л.В.
суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.
при секретарі: Бивалькевич Т.В.
за участю: Представника позивача – ОСОБА_2, представника КП „ Чернігівводоканал „ Щербини О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2010 року, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4, зобов’язано КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради укласти з ОСОБА_4 договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення відповідно до вимог Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, визнано неправомірними дії КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради щодо вимоги проведення періодичної повірки (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку за рахунок ОСОБА_4, зобов’язано КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради виконати всі необхідні роботи з повірки засобів обліку води № 533257, № 535521 споживача ОСОБА_4, кв. 31, буд.. 11, вул. Войкова м. Чернігів за рахунок КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, стягнуто з КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, стягнуто з відповідача судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, зокрема положення п. 3 ст. 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” та постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року, якою затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради наполягає на тому, що судом залишено поза увагою відсутність технічної можливості проводити обслуговування водолічильників, окрема їх повірку.
Крім того, КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради вказує на неврахування судом того, що закон не передбачає обов’язку укладання письмових договорів на надання послуг з питного водопостачання з фізичними особами-власниками квартир.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є власником АДРЕСА_1 та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються відповідачем за вказаною адресою.
13 травня 2010 року ОСОБА_4, звернулась до КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради із вимогою укласти з нею договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що відповідає Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року та здійснити за власний рахунок повірку приладів обліку води № 533257 та № 535521, що встановлені у вищевказаній квартирі (а.с. 7).
Отримавши 26 травня 2010 року від КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради відповідь про відмову в задоволенні її вищевказаних вимог, ОСОБА_4 15 червня 2010 року звернулась з позовом до КП „Чернігівводоканал” до суду за захистом порушеного права.
Питання правових, економічних та організаційних засад функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою регулюються Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” №2918-ІІІ від 10 січня 2002 року.
Статтею 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціям, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов’язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об’єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
В статті 1 вказаного нормативно-правового акта міститься визначення підприємства питного водопостачання, яким є суб’єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу, застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у ч. 1 статті 19 даного Закону.
Таким чином, вищевказаним спеціальним законодавчим актом був установлений виключний перелік споживачів, з якими підприємства питного водопостачання укладають договори на надання послуг з питного водопостачання.
Укладання таких договорів особисто з фізичними особами – власниками квартир у багатоквартирних будинках - цим Законом не передбачено.
Проте, Законом України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-ІV, ухваленим Верховною Радою України 24 червня 2004 року, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки, передбачено, що надання послуг з централізованого питного водопостачання відноситься до житлово-комунальних послуг.
Статтями 19, 20 вищевказаного Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах і обов’язком виконавця є підготовка та укладання із споживачем (фізичною або юридичною особою, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу –ч.1 ст.1 Закону №1875-ІV) договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Згідно до ст. 20 Закону №1875-ІV кореспондуючим обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
З урахуванням того, що статтею 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено коло учасників відносин у сфері житлово-комунальних правовідносин, до яких закон відносить власника, споживача, виконавця та виробника, Комунальне підприємство „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради є суб’єктом господарської діяльності, що виробляє житлово-комунальні послуги.
Разом з тим, органи місцевого самоврядування відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” наділені повноваженнями в сфері житлово-комунальних послуг щодо визначення їх виконавця.
Статтею 29 вищевказаного спеціального закону передбачено, що укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку має особливості, які полягають у тому, що договори з власниками квартир багатоквартирного будинку укладаються між власником та виконавцем житлово-комунальних послуг, яким за загальним правилом визначено балансоутримувача, однак не виключається можливість надання таких послуг іншими виконавцями.
Як встановлено з матеріалів справи, 19 березня 2004 року виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняв рішення № 83, яким визначив комунальне підприємство „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради виконавцем послуг з холодного водопостачання та водовідведення в житлових будинках міської ради та житлово-будівельних кооперативів (а.с. 17, зворот). Вказане положення не суперечить приписам Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, який хоча і був прийнятим пізніше зазначеного акта локальної дії, проте наділяє представницький орган місцевого самоврядування відповідними повноваженнями у сфері регулювання житлово-комунальних відносин.
З вищевикладених приписів спеціальних законів та рішення органу місцевого самоврядування слідує, що Комунальне підприємство „Чернігівводоканал” будучи одночасно виробником та виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, зобов’язане підготувати та укласти зі споживачем послуг – ОСОБА_4 письмовий договір на надання даного виду житлово-комунальних послуг, а тому висновок суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача укласти з позивачкою договір на надання послуг з постачання холодної води та водовідведення є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального закону.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги КП „Чернігівводоканал” з посиланням на норми ЦК України щодо відсутності передбаченого законом обов’язку укладати письмові договори на надання послуг з питного водопостачання з фізичними особами-власниками квартир, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах закону.
Посилання КП „Чернігівводоканал” на те, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок споживача-власника квартири, в якій вони встановлені та проводиться: за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування - через тариф на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а в разі невключення даної послуги до тарифів з утримання будинків – на підставі договору між виконавцем та споживачем послуг, не можуть бути враховані, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, який регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації. Підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
З матеріалів справи вбачається, що кінцевим строком проведення періодичної повірки приладів обліку води № 533257 та № 535521, встановлених в квартирі позивачки було визначено 15 червня 2010 року (а.с. 5).
Положеннями частини 3 статті 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств та організацій, які надають послуги з водопостачання.
Відповідно до пункту 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Таким чином, закон не передбачає укладання окремого договору на надання послуг з проведення періодичної повірки приладу обліку води, оскільки проведення періодичної повірки квартирного засобу обліку, відповідно до вищевказаної норми спеціального закону є обов’язком саме підприємства-надавача послуг та проводиться виключно за його рахунок.
Враховуючи наведене та виходячи з того, що КП „Чернігівводоканал” є підприємством – надавачем послуг з водовідведення та водопостачання холодної води по АДРЕСА_1 та відповідно, виконавцем вказаних послуг, висновок суду щодо зобов’язання відповідача за власний рахунок виконати всі необхідні роботи з повірки засобів обліку води, які знаходяться у вказаному помешканні, в повійни мірі відповідає нормам матеріального права.
Доводи КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради щодо неврахування судом відсутності технічної можливості проводити обслуговування водолічильників, окрема їх повірки, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов’язку забезпечити проведення, в тому числі здійснення оплати, періодичної повірки засобу обліку.
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради відхилити .
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: