КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2007 № 7/458
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Рачинський В.А. (за довір.), Липовцев Д.Д. (директор),
від відповідача - Собур А.К. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт - 90"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2007
у справі № 7/458
за позовом Дочірнього підприємства "Універсал - ЛД 98"
до Виробничого кооперативу "Контакт - 90"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 153402, 41 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду подано позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 124 813,00 грн. заборгованості за договором підряду № 5 від 02.03.2005 р., 6 350,93 грн. - інфляційних, 3 028,08 грн. - 3% річних, нарахованої пені в сумі 19 210,40 грн. в зв’язку з простроченням здійснення розрахунку за договором, а також судових витрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2007 р. у справі №7/458 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 124
813,00 грн. - основного боргу, 6350, 93 грн. - індексу інфляції, 3028,08 грн. грн. - 3% річних; 12 447,10 грн. - пені; та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, оскільки вважає, що воно прийнято судом в порушення норм матеріального і процесуального права, у справі просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на обов’язок здійснення позивачем постачання обладнання для тяглової електричної підстанції „Якутська” в м. Києві згідно умов укладеного договору, до вартості обладнання якого повинна була також увійти вартість пусконалагоджувальних робіт щодо запуску придбаного обладнання. Однак, враховуючи стислі терміни, відведені планом на запуск нової тролейбусної лінії, як стверджує відповідач, він був змушений підписати із позивачем договір №5 від 02.03.2005 р. на проведення налагоджувальних робіт із необгрунтовано завищеною вартістю цих робіт. Стверджує, що хоча поставлене обладнання на час подання позову до суду було введено в експлуатацію і працює, однак, пусконалагоджувальні роботи фактично позивачем не виконувалися, відповідно підстави здійснювати стягнення заявленої позивачем завищеної вартості пусконалагоджувальних робіт є відсутніми.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд правомірно задовольнив заявлені позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу не виконання відповідачем обов’язку за договором №5 від 02.03.2005 р. щодо проведення розрахунку за виконані позивачем підрядні роботи.
Під час розгляду спору судом першої інстанції було встановлено, що позивач зобов'язання за договором підряду щодо налагодження роботи обладнання телемеханіки РКП-5 на підстанції Якутська в м. Києві по вул. Якутській, 14, виконав повністю та своєчасно –роботи були завершені 24 червня 2005 року.
Доводи відповідача щодо проведення налагоджувальних робіт не позивачем судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки на підтвердження заявленого відповідачем не надано належних доказів. Натомість висновки, проведеної у справі судової комп’ютерної експертизи (№ 591 від 22.05.2007 р.) підтверджують факт виконання підрядих робіт саме позивачем.
Умовами укладеного між сторонами договору підряду було передбачено обов’язок відповідвча в трьохденний термін у разі непогодження із розрахунками, викладеними в Акті виконаних робіт, подати позивачеві в письмовій формі обґрунтовану відмову від підписання Акту, за інших умов Акт виконаних робіт вважається прийнятим відповідачем до розрахунків (п.3.3. договору).
Однак, як свідчать матеріали справи, претензій по кількості чи якості виконаних робіт відповідач позивачу не заявляв, вартість робіт не заперечував, укладений договір підряду в судовому порядку недійсним не визнавав. Але в порушення умов договору за виконані роботи з позивачем розрахунок не провів, а також відмовився від підписання Акту виконаних робіт №1 від 24.06.2005 року на суму 124 813, 00 грн. (ТФ №КБ-2В) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за червень 2005 року на суму 124 813, 00 грн. (ТФ №КБ-3). Направлені позивачем на адресу відповідача претензії із вимогою здійснити розрахунок від 06 жовтня 2005 року та 08.02.2006 року залишив без виконання.
За таких обставин, враховуючи відсутність з боку відповідача вчасно поданих письмових заперечень на акт виконаних робіт, що було обумовлено умовами укладеного договору, положення п.3.3. договору та ст.ст. 837, 853, 854 ЦК України, підтвердження факту виконання позивачем обов’язків в частині виконання підрядних робіт, колегія приходить до висновку про прийняття відповідачем підрядних робіт та відповідно винекнення у останнього обов’язку щодо проведення розрахунку із позивачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 124
813,00 грн. визнаються обгрунтованими.
Оскільки сторонами в п.6.4 договору була встановлена відповідальність у формі пені за прострочення проведення розрахунків, а матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем проведення розрахунку, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заявлену позивачем до стягнення пеню частково в сумі 12 447,10 грн., враховуючи здійснений судом першої інстанції у відповідності до ст.55 ГПК України правильний перерахунок нарахованої пені.
У відповідності до положень ст.625 ЦК України, якою передбачено право кредитора у разі прострочення грошового зобов’язання боржником, вимагати сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. А тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 350,93 грн. інфляційних, а також нарахованих 3 028,08 грн. - 3% річних, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з проведення розрахунку.
Враховуючи обґрунтованість заявленого позову у відповідності до положень укладеного між сторонами договору підряду, норм чинного законодавства, а також те, що відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, позовних вимог не спростовано, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідність фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак підстави для скасування чи зміни рішення суду є відсутніми. Апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв’язку з чим, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу „Контакт-90” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2007 р. у справі №7/458 залишити без змін.
3. Матеріали справи №7/458 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді