Справа   № 1-31/10  

  В И Р О К  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 14 грудня 2010 року  Білогірський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого -  судді   Герасимчук Н.П.,  

при секретарі          Кубацькій І.Д.

з   участю прокурора       Дідича А.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Білогір'ї Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, проживаючого по АДРЕСА_1 Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого на час вчинення злочину вибійником ТОВ «Поділля Елеватор», не судимого  згідно ст.89 КК України,  

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,

 В С Т А Н О В И В:

06.02.2010 року біля 11 години ОСОБА_1, з корисливих мотивів проникнувши в квартиру ОСОБА_2, що знаходиться по АДРЕСА_2 Хмельницької області за згодою останньої,  відкрито викрав 257 грн.  

Злочин вчинено за наступних обставин.  

06.02.2010 року на квартиру до ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_2 до його тещі, ОСОБА_3, яка обслуговувала ОСОБА_2, як одиноку престарілу громадянку  і попросила ОСОБА_1,  який підняв слухавку, переказати ОСОБА_3, що вона отримала пенсію і їй потрібно купити цукор. ОСОБА_1, скориставшись вказаною інформацією, вирішив викрасти у неї гроші, оскільки перебував у скрутному фінансовому становищі і не знав як розрахуватися з боргами. Запрігши коня, якого позичив у родичів, сказав, що їде до млина. Відвідавши млин, поїхав до ОСОБА_2 Зайшовши в її житловий будинок представився, що він зять ОСОБА_3 і повідомив, що теща послала його до ОСОБА_2, купити їй цукор. Проте ОСОБА_2 повідомила, що цукор купила сама. Намагаючись зав’язати з нею розмову та заволодіти грішми ОСОБА_1 повідомив, що їде до млина і попросив напоїти його чаєм на що та погодилася. Перебуваючи у її житловому будинку побачив сумочку і припустив, що гроші можуть бути там. Коли ОСОБА_2 вийшла на вулицю він, відкривши сумочку, побачив мішечок з тканини в яком виявив гаманець. В гаманці було 9 купюр по сто грн. та ще гроші мілкими купюрами, які він всі забрав, проте коли намагався заховати гроші в кишеню в будинок зайшла ОСОБА_2, яка виявила крадіжку та почала до нього кричати та вимагати повернути гроші. Намагаючись приховати сліди злочину ОСОБА_1 викинув гроші на стіл, частина яких розсилалися по підлозі, а частину, в сумі 257 грн., залишив собі і вийшов з будинку. На прохання ОСОБА_5 повернути решту грошей не реагував.

Підсудний в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що при вищенаведених обставинах викрав у ОСОБА_2 257 грн. На той час він  перебував у скрутному матеріальному становищі, оскільки малолітній син попав у лікарню і на його лікування були витрачені наявні у нього гроші. Він на той час купив в кредит мобільний телефон за який потрібно було регулярно вносити плату, тому він вирішив викрасти гроші у ОСОБА_2 та погасити борг. Крім того, він посварився з дружиною, з якою проживав у цивільному шлюбі, тому, незважаючи на підписку про невиїзд, поїхав до матері.  

 Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного,  оглядом та проголошенням документів справи. Учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудний пояснив, що йому зрозумілі положення ст. 299 КПК України.

    Крім визнання своєї вини, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і матеріалами справи.

 -   заявою потерпілої ОСОБА_2 про викрадення у неї зятем ОСОБА_3, ОСОБА_1,  близько 11 години 06.02.2010 року  з її житлового будинку 257 грн. та 39 коп. (а.с. 6)

 -   протоколом огляду місця події, житлового будинку ОСОБА_2 та фото таблицями до нього, де виявлено розкидані гроші (а.с. 7-14)

 -   протоколом явки з повинної ОСОБА_1, який повідомив про викрадення грошей у ОСОБА_2 (а.с. 16)

 -   заявою ОСОБА_2 про відшкодування ОСОБА_1 заподіяної шкоди в повному об’ємі.

       -       іншими матеріалами справи.  

Таким чином суд вважає, що в судовому засіданні вина підсудного у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) вчинена з проникненням у житло доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 186 КК України.  

Підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України проте на час вчинення злочину, відповідно до ст. 89 КК України, не є судимий, тому суд вважає, що кваліфікація дій підсудного за ознакою повторність не знайшла свого підтвердження.  

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

Підсудний скоїв злочин, що кваліфікується,  як  тяжкий.

За місцем проживання та роботи характеризується позитивно.  

 Обставиною, яка обтяжує покарання суд враховує вчинення злочину щодо особи похилого віку.  

  Обставинами, що пом’якшують покарання суд враховує  з’явлення зі зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне  відшкодування завданого збитку, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин.  

При таких обставинах суд вважає за можливе призначити підсудному покарання в межах санкції статті за якою він визнаний винним з випробуванням.  

 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,  суд,  

 З А С У Д И В:

   ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та  призначити йому покарання  у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

Відповідно до статті 75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ч.3  ст 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.  

  ОСОБА_1   до вступу вироку у законну силу залишити попередній запобіжний захід – утримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_1 в період відбування покарання перебування під вартою з 9 грудня 2010 року.  

  Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного  суду Хмельницької області  через Білогірський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.  

        Суддя  Білогірського районного суду                 Н.П.Герасимчук