Справа № 2-а-1478/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31грудня2010 року  суддя Солом'янського районного суду м.Києва розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні  2010  позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить в изнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати  позивачу основної та додаткової пенсії у значно нижчому розмірі, ніж встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести перерахунок державної пенсії позивачу відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком , що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю , яка повинна становити 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням здійснених виплат за період з 01.08.2010 року , з урахуванням майбутніх підвищень мінімальної пенсії; зобов’язати  відповідача призначити  позивачу  основну та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю , згідно ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач посилається на те, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, він просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва вчинити  дії  спрямовані на  перерахунок  та  забезпечення   виплати пенсії йому за період з 01.08.2010  з врахуванням положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний рік та в подальшому здійснювати відповідний перерахунок  у разі підвищення мінімальної пенсії.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Незважаючи на це, основну та додаткову пенсію у передбачених Законом розмірах відповідач  йому не нараховує та не виплачує.

На адресу відповідача судом направлено матеріали позовної заяви та надано строк у 10 днів для подання відповідних заперечень. Дані матеріали відповідачем отримано 20.12.2010 року, проте станом на 31.12.2010 року на адресу суду не надано будь-яких заперечень проти позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів справи відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1, згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії є інвалідом ІІ групи з 01.06.2005 року із захворюванням, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії .

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ,  має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах –  інвалідам ІІ групи - 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається з Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» жодних обмежень щодо виплати державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до положень ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено не було, у зв’язку з чим за 2007 рік зазначені соціальні виплати мали виплачуватися в порядку та у розмірах визначеним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008р.  сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З викладеного вбачається, що розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами.

За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто – в даному випадку – норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що у 2010 роках після відновлення з 22.05.2008р. дії ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України №530.

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано  застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу – Постанову КМ України №530 від 28.05.2005р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано, що є порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача.

Проте, не зважаючи на вказане вище вимоги чинного законодавства, відповідачем продовжується нарахування та виплата позивачу основної та додаткової пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на це, вимога Позивача про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати  позивачу основної та додаткової пенсії у значно нижчому розмірі, ніж встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату  позивачу за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року , тобто по день ухвалення рішення у справі з урахуванням виплат здійснених за 2010  рік:

-   державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком;

-   щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині з обов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському район м. Києва призначити та виплачувати щомісячно основну та додаткову пенсію відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням майбутніх підвищень до пенсії , суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу призначено додаткову та основну пенсію, відповідно до Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" , проте виплата проводиться в меншому розмірі, що і є предметом спору. Таким чином, вважати, що позивачу не було у передбаченому порядку призначена основна та додаткова пенсія на захист яких позивач звертається  до суду з даною вимогою у суду підстав не має.

Крім того, згідно  приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи  інтересів, на захист яких звертається особа.

В той же час, суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення порушених прав наперед, оскільки може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права позивача.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач в майбутньому буде здійснювати нарахування основної та додаткової пенсії позивачу в меншому розмірі та без урахуванням майбутнього підвищення мінімальної пенсії.

За таких обставин суд також не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині позову.

З огляду на викладене перерахунок позивачу основної та додаткової пенсій у відповідності до статей 50 та 54  Закону № 796-ХІІ підлягає здійсненню починаючи  з 01.08.2010 року, виходячи з заявлених вимог позивача до дня ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до ст.94 КАС України з Державного Бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 121, 128, 158-163, 167 ,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати  ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії у значно нижчому розмірі, ніж встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2010 по 31.12.2010 р.р.

  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1   за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року  , з урахуванням виплат здійснених за 2010  рік:

-   державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком;

-   щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в розмірі 3,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: