Справа № 2-3306/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними кредитних договорів в частині валюти кредиту та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У червні 2010 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсними кредитних договорів в частині валюти кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.09.2007 між позивачем і відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту НОМЕР_3, згідно з яким позивач отримала кредитні кошти в розмірі 200 000 доларів США, а 01.11.2007 – договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, згідно з яким позивач отримала кредитні кошти в розмірі 150 000 доларів США.

Позивач вважає, що дані договори суперечать чинному законодавству в частині використання іноземної валюти, тому просила суд визнати їх недійсними.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав зустрічний позов до ОСОБА_1. (в подальшому відповідач-1), ОСОБА_2. ( в подальшому відповідач-2) про стягнення заборгованості.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем-1 укладені вищезазначені кредитні договори.

З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача-1 за кредитним договором №НОМЕР_1 від 01.11.2007 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №154682 від 01.11.2007. Відповідно до умов договору поруки відповідач-2 зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 його зобов’язань, що виникли з кредитного договору в повному обсязі, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 є солідарною.

Зважаючи на те, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 01.11.2007 та договором  поруки НОМЕР_2 від 01.11.2007 у сумі 157 584,85 доларів США, що станом на 13.07.2010 становить 1 245 424,59 грн., а з відповідача-1 заборгованість за кредитним договором НОМЕР_3 від 21.09.2007 у сумі 191 497,41 доларів США, що станом на 13.07.2010 становить 1 513 442,33 грн., а також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом збільшив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за обома кредитними договорами у сумі 371 455,06 доларів США, що станом на 03.12.2010 становить 2 949 353,19 грн.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 28.12.2010 позов ОСОБА_1. до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсними кредитних договорів в частині валюти кредиту залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у зв’язку з повторною неявкою позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.09.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1. укладено договір про надання споживчого кредиту НОМЕР_3, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 200 000 доларів США, а останній зобов’язався погасити кредит і сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором (п. 1.1. кредитного договору). Сторони домовилися, що процентна ставка складає 12,40 % річних (п.1.3.1 кредитного договору). Згідно з п. 4.1 зазначеного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

01.11.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1. укладено договір про надання споживчого кредиту № 11244995000, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 150 000 доларів США, а останній зобов’язався погасити кредит і сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором (п. 1.1. кредитного договору). Сторони домовилися, що процентна ставка складає 13,4 % річних (п.1.3.1 кредитного договору). Згідно з п. 8.1 зазначеного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 п. 1.1.  Статуту в редакції від 27.10.2009 рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 27.10.2009 Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (а.с. 115). Зміна найменування юридичної особи підтверджується також копією свідоцтва про державну реєстрацію № 423320 від 18.12.2009 (а.с. 121-122) та копією довідки з ЄДРПОУ № 313572 від 21.12.2009 (а.с. 123-124).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, зокрема, видав відповідачу-1 грошові кошти у розмірі 350 000 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони погодили, що банк надає позичальнику кредити строком до 21.09.2017 (п. 1.2.2 кредитного договору від 21.09.2007) та до 01.11.2018  (п. 1.2.2 кредитного договору від 01.11.2007)

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.1.3 кредитного договору від 21.09.2007 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит у сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору.

Пунктом 8.3 кредитного договору від 01.11.2007 передбачені випадки, коли банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту, зокрема, у разі несплати позичальником чергового ануїтетного платежу більше ніж на один місяць (п. 5.5 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач-1 систематично порушував свої зобов’язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, згідно з яким станом на 03.12.2010 заборгованість відповідача-1 за кредитним договором від 21.09.2007 складає 204 024,64 доларів США (1 619 955,65) грн., з яких:

171 655,06 доларів США (1 363 020,58 грн.) – заборгованість за кредитом;

27 857,17 доларів США (221 185,93 грн.) – заборгованість по процентам за користування кредитом;

2 433,72 доларів США (19 323,74 грн.) – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

2 068,69 доларів США (16 425,40 грн.) – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Заборгованість відповідача-1 за кредитним договором від 01.11.2007 станом на 03.12.2010 складає 167 430,42 доларів США (1 329 397,54) грн., з яких:

141 198,23 доларів США (1 121 113,95 грн.) – заборгованість за кредитом;

23 358,42 доларів США (185 465,85 грн.) – заборгованість по процентам за користування кредитом;

923,14 доларів США (7 329,73 грн.) – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

1 950,63 доларів США (15 448,01 грн.) – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 169-187).

Частиною 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Встановлено, що 01.11.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (кредитором) та ОСОБА_2. (поручителем) укладено договір поруки НОМЕР_2 (а.с. 109-110), згідно з яким поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1. (боржником) усіх її зобов’язань перед кредитором, що виникли за договором про надання споживчого кредиту № 11244995000 від 01.11.2007 у повному обсязі, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п. 1.1 договору поруки); поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору (п. 1.3 договору поруки); відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов’язок боржників передбачений ст. 543 ЦК України, згідно з якою у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач-2 також є зобов’язаним перед позивачем, як солідарний боржник.

З огляду на викладене, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт неналежного виконання ОСОБА_1. зобов’язання за кредитними договорами. Відповідальність разом з нею, як солідарний боржник лише за кредитним договором від 01.11.2007, несе і її поручитель.

Збільшуючи позовні вимоги, банк помилково зазначив про стягнення усієї суми заборгованості з обох відповідачів у солідарному порядку, оскільки відповідач-2 поручалася відповідати за невиконання відповідачем-1 зобов’язання, що виникли лише з одного договору, а саме кредитного договору від 01.11.2007.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення зустрічного позову.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів  на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 543, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11244995000 від 01 листопада 2007 року  та договором поруки НОМЕР_2 від 01 листопада 2007 року в сумі 167 430,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 03 грудня 2010 року складає 1 329 397 гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11220434000 від 21 вересня 2007 року в сумі 204 024,64 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 03 грудня 2010 року складає 1 619 955 гривень 65 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий