Справа № 2-а-1374/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2010 року  суддя Солом'янського районного суду м.Києва розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні  2010  позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить:

- в изнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у значно нижчому розмірі, ніж встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва   провести перерахунок державної пенсії  ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком ,  що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з урахуванням здійснених виплат за період   з 03.07.2010 р. по 26.11.2010р.;

-  з обов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському район м. Києва   призначити та виплачувати щомісячно  ОСОБА_1 державну пенсію   відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком,  що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   з 26.11.2010 р.;

-   з обов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва   провести перерахунок додаткової пенсії  ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,   що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з урахуванням здійснених виплат за період   03.07.2010 р. по 26.11.2010 р.;

- з обов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва   призначити та виплачувати щомісячно  ОСОБА_1 додаткову пенсію  відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   з 26.11.2010 р.;

- с тягнути з Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 (Сто тисяч) гривень.

Позивач посилається на те, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, він просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва вчинити  дії  спрямовані на  перерахунок  та  забезпечення   виплати пенсії йому за період з 03.07.2010 року по 26.11.2010 року з врахуванням положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний рік.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Незважаючи на це, пенсію та додаткову пенсію у передбачених Законом розмірах Управління пенсійного фонду йому не нараховує та не виплачує., що завдає позивачу моральних страждань.

Тому позивач просив стягнути з відповідача спричинену моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 100тис. грн.

На адресу відповідача судом направлено матеріали позовної заяви та надано строк у 10 днів для подання відповідних заперечень. Дані матеріали відповідачем отримано 16.12.2010 року, проте станом на 29.12.2010 року на адресу суду не надано будь-яких заперечень проти позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів справи відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1., згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії є інвалідом ІІ групи з 19.04.1993 року із захворюванням, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії .

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ,  має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах –  інвалідам ІІ групи - 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається з Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» жодних обмежень щодо виплати державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до положень ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено не було, у зв’язку з чим за 2007 рік зазначені соціальні виплати мали виплачуватися в порядку та у розмірах визначеним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008р.  сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З викладеного вбачається, що розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами.

За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто – в даному випадку – норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що у 2010 роках після відновлення з 22.05.2008р. дії ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України №530.

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано  застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу – Постанову КМ України №530 від 28.05.2005р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано, що є порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача.  

Згідно рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 02.07.2010 року  позивачу було здійснено перерахунок основної та додаткової пенсії за період з 22.05.2008 року по 02.07.2010 року , згідно вимог ст.. 50,54 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, не зважаючи на вказане вище рішення суду та вимоги чинного законодавства, відповідачем продовжується нарахування та виплата позивачу основної та додаткової пенсії в меншому розмірі.

З огляду на це, вимога Позивача про визнання неправомірними дії Відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати йому основної та  додаткової пенсій у відповідності до статей 50 та 54  Закону № 796-ХІІ суд вважає обґрунтованими, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню починаючи з 03.07.2010 року по 26.11.2010 року, тобто в межах заявлених вимог.

Що стосується позовних вимог позивача в частині з обов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському район м. Києва   призначити та виплачувати щомісячно  ОСОБА_1 державну пенсію   відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком,  що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   з 26.11.2010 р.;   з обов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва   призначити та виплачувати щомісячно  ОСОБА_1 додаткову пенсію  відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   з 26.11.2010 р. , суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу призначено додаткову та основну пенсію, відповідно до Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" , проте  виплата проводиться в меншому розмірі, що і є предметом спору, за захистом якого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно  приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи  інтересів, на захист яких звертається особа.

В той же час, суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення порушених прав наперед, оскільки може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права позивача.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач в майбутньому буде здійснювати нарахування основної та додаткової пенсії  позивачу в меншому розмірі.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Суд також не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 100 000, 00 грн., оскільки доказів в підтвердження спричинення позивачу моральної шкоди останнім не надано.

Крім того, враховуючи те, що судом вимоги позивача  щодо здійснення відповідного перерахунку задоволено частково, суд вважає, що таким шляхом права позивач є поновлені, а тому не знаходить підстав для відшкодування моральної шкоди також і з цих підстав.

Керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 121, 128, 158-163, 167 ,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва щодо здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1   пенсії з порушеннями вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 03.07.2010 року по 26.11.2010 року.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1  за період з 03.07.2010 року по 26.11.2010 року  , з урахуванням виплат здійснених за 2010  рік:

-   державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком;

-   щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: