Справа № 2-1002-1/ 10

2-3980-1/09  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 березня 2010 року   Святошинський районнимй суд м.Києва у складі

головуючого                          Миколаєць І.Ю.

при секретарі                         Кузнець Л.І.

за участю позивача               ОСОБА_1.

представника позивача         ОСОБА_2.

відповідача                             ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

    У січні 2010 року ОСОБА_1. звернувся до Святошинського районного суду м.Києва  з позовом до ОСОБА_3. та вимогою розірвання  шлюбу, який був  зареєстрований між ними 28.12.1990 року Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених м.Києва (актовий запис № 6846). У своїй вимозі посилається на відсутність подружніх стосунків, відсутність спільного господарства та напруженою ситуацією у спільному спілкуванні, що унеможливлює подальше збереження шлюбних відносин. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей.  Спору щодо поділу  спільного майна та утримання дітей немає.

    У судовому засіданні позивач позов підтримав. Подальше спільне життя з відповідачем та збереження сім”ї вважає неможливим. Рішення продумане та остаточне. Крім цього пояснив, що у 2009 році проживає окремо від відповідача, а сімейні відносини продовжувались формально доки не виростуть діти, у кожного з них  наразі окреме особисте життя зі збереженням нормальних загальнолюдських стосунків.

    Відповідач позов визнала та пояснила, що дійсно шлюбні стосунки не підтримуються, спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній. Підтвердила, що з грудня 2009 року позивач проживає окремо від неї. Діти проживають періодично з обома батьками. Не заперечує можливість примирення з позивачем, але ніяких дій, з часу знаходження справи в суді, щодо збереження шлюбу не вчиняла. У судових дебатах просить не розривати шлюб.    

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України  позов про розірвання шлюбу може бути пред‘явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 28.12.1990 р.  Від цього шлюбу мають неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки і мають окремий бюджет. Спору про поділ майна, що є спільною власністю, немає.    

Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить  інтересам позивача.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.24,110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10,57,60, 130, 174, 209, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 28.12.1990 року Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених м.Києва (актовий запис № 6846) розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17,00 грн. на користь держави,  ОСОБА_3 від витрат звільнити.

    Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м.Києва  через районний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Суддя :