Справа № 2а-95-1/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27.11.2009 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що Управлінням Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва неправомірно було відмовлено йому у перерахунку державної пенсії по інвалідності ІІ групи, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач нарахував та виплачує йому державну та додаткову пенсію у меншому розмірі, ніж зобов’язаний відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-ХІІ). На цій підставі просить зобов'язати його перерахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, де мінімальна пенсія за віком прирівняна до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний рік, з 01.01.2006, зобов'язати відповідача в подальшому проводити нарахування пенсій за вище зазначеними розмірами, а також звільнити від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позивач, повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, і зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином, до судового засідання явку своїх представників не забезпечив, надіслав письмове заперечення проти позову, у якому просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі, застосувати строк позовної давності відоповідно до ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що справу слід розглядати в порядку письмового провадження, а позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним.
Відповідно до частин 4 та 7 ст. 54 Закону № 796-ХІІ розмір пенсії по інвалідності ІІ групи, щодо яких установлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а порядок їх обчислення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабміну від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюждету» було установлено, що пенсії, передбачені п. 4 ст. 54 зазначеного закону розраховуються виходячи із розміру 19,91 грн. Отже, мінімальний розмір пенсії по інвалідності ІІ групи становить 159,28 грн. (19,91 х 8).
В подальшому мінімальний розмір пенсії по інвалідності ІІ групи збільшувався постановами Кабміну та становив:
178,40 грн. відповідно до Постанови від 13.07.2004 № 894;
624,40 грн. відповідно до Постанови від 27.12.2005 № 1293;
965,00 грн відповідно до Постанови від 28.05.2008 № 530;
1090,00 грн. відповідно до Постанови від 16.07.2008 № 654.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 54 Закону № 796-ХІІ та встановлено мінімальний розмір пенсії по інвалідності ІІ групи на рівні 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з цього, мінімальний розмір пенсії було установлено з січня 2008 року - 940,00 грн., з квітня 2008 року – 962,00 грн.
Позивач посилається на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений лише одним нормативно-правовим актом, а саме, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно з п. 3 ст. 28 зазначеного закону, застосовується норма ч. 1 ст. 28 виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
Таким чином, відповідач стверджує, що розмір пенсійних виплат учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи неможливо визначити виходичи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
Щодо додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, то відповідач зауважив, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, які віднесені до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для інвалідів ІІ групи. Постановою Кабміну від 26.07.1996 № 836 було встановлено її розмір на рівні 12,47 грн. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 50 Закону № 796-ХІІ та збільшено рівень додаткової пенсії до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач має статус інваліда ІІ групи через захворювання, пов'язане з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджуються Випискою з акту огляду МСЕК від 05.04.2000 та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № НОМЕР_1.
На момент звернення до суду позивач отримує пенсії у розмірі, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 та Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що підтверджується листом УПФ в Святошинському районі м. Києва від 19.11.2009 № 3590/09 та відзивом на позовну заяву.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.11.2009 про перерахунок призначених пенсій у розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закон № 796-ХІІ.
Відповідач перерахунок державної та додаткової пенсії за заявою позивача від 16.11.2009 зробити відмовився.
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У ст. 54 Закону № 796-ХІІ наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та зазначено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком (п. 4).
Згідно із ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю , зокрема інвалідам ІІ групи – у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 даного Закону, виплата такої додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої за ст. 28 Закону від 09.07.2003 р. № 1058-ІV „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідач проводив перерахунок пенсії виходячи із того, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Затверджений Постановою Кабміну від 30.05.1997 № 523 порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи є чинним, а її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Пунктом 2 своєї постанови від 03.01.2002 № 1 Кабінет міністрів України установив розмір суми, з якої проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону № 796-ХІІ, причому ця сума не відповідає розмірам мінімальної пенсії за віком.
Суд вирішуючи спір бере до уваги, що з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Крім того, слід зазначити, що зміни, внесені до ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані Рішенням конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 неконституційними та не можуть бути підставою визначення розміру державної та додаткової пенсій.
Відповідно до ст. 67 Закону № 796-ХІІ конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуютья Кабміном відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами суд приходить до висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні знайшли своє підтвердження та обґрунтування, що є підставою для їх задоволення в межах строку позовної давності.
Вимога позивача зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва в майбутньому перераховувати та виплачувати основну та додаткову пенсії не може бути задоволена, оскільки виходить за межі повноважень суду.
Керуючись ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 71, 86, 99-100, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про зобов’язання вчинити певні дії задовільнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва у перерахунку пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва починаючи із грудня 2008 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, пенсію у розмірі, визначеному ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням того, що мінімальна пенсія за віком прирівнюється до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва починаючи із грудня 2008 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі, визначеному ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням того, що мінімальна пенсія за віком прирівнюється до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом 10 днів та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви.
Суддя: