Справа № 2- 1444 / 10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  21 грудня  2010  року                          Борзнянський районний суд  Чернігівської області  

  в складі головуючої судді                       Затєєвої С.Д.  

при секретарі                                         Литвиненко В.В.  

  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Борзні справу за позовом ОСОБА_1  до територіальної громади в особі Оленівської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно  

  в с т а н о в и в  

  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Оленівської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_2, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  і складається з 1/4  частини  житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 Борзнянського району Чернігівської області, мотивуючи тим, що він  не може оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору поскільки у покійної  відсутні правовстановлюючі  документи на  частину житлового  будинку  та господарських будівель.  

В судовому засіданні  позивач  позовні вимоги підтримав в повному об’ємі і пояснив, що в АДРЕСА_1  проживав він разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2, дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4.  Станом на 15 квітня 1991 року їх господарство, де вони проживали відносилося до соціальної групи – колгоспний двір і членів господарства було чотири  чоловіки.  Мати  померла ІНФОРМАЦІЯ_1  року. Після її  смерті, як спадкоємець першої черги,  він прийняв спадщину шляхом  вступу в фактичне управління і володіння спадковим майном, оскільки на час смерті матері постійно проживав з нею.  В перелік спадкового майна входить і 1/4 частина житлового будинку з надвірнимим будівлями.  Але при зверненні до нотаріальної контори по питанню  отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, яка  належала матері, йому  було відмовлено оскільки у померлої відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували її  право власності. З цих підстав просить суд визнати право власності на ј частину  житлового  будинку та господарських будівель  за ним,  як єдиним спадкоємцем  відповідно до закону,   після смерті матері .  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, а подав заяву в якій просить справу розглядати в їх відсутність. Позовні вимоги визнають і не заперечують на їх задоволенні.  

Заслухавши  позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.  

Як встановлено в судовому засіданні станом на 15 квітня 1991 року господарство, яке розташоване в АДРЕСА_1   Борзнянського району і в якому проживала ОСОБА_2відносилося до соціальної групи – колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року в даному господарстві проживали і були зареєстрованими чотири члени колгоспного двору. Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” з послідуючими змінами – до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року застосовується діюче на той час законодавство, а саме,  право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили частки в його майні. Розмір часток члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, в тому числі неповнолітніх і непрацездатних.  Виходячи з вищевикладеного  суд вважає, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1  Борзнянського району, виникло у ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. в рівних долях, що становлять відповідно по 1/4 частині.  Після смерті ОСОБА_2,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкоємцем за законом першої черги  є її син: ОСОБА_1, позивач по справі. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження останнього.  ОСОБА_1, згідно довідки № 830 від 26 листопада 2010 року, виданої Оленівською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом  вступу в управління і володіння спадковим майном, що відповідало вимогам ст.529, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року.  

Згідно довідки характеристики, яка мається в матеріалах справи виданої позивачу, вбачається, що право власності на 1/4 частину  домоволодіння в АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації не зареєстроване і рішенням реєстратора відмовлено в реєстрації в зв’язку зі смертю власника.  

Поскільки у покійної  ОСОБА_2 відсутні правовстановлюючі документи на 1/4  частину житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1,  що перешкоджає позивачу оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору, то суд вважає за можливе його  позов задовільнити.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 10,60, 212,214,215 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року суд,-  

  ВИРІШИВ  

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається з 1/4  частини  житлового будинку і господарських будівель розташованих в АДРЕСА_1 і залишилося після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення в цей же строк з дня отримання копії рішення.  

  Суддя Борзнянського райсуду                              С.Д.Затєєва