Справа № 2-926/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 10 грудня 2010 року Дніпровський районний суд міста Херсона у складі:

головуючого судді                                                      Гордимова А.В.,  

при секретарі                                                               Волошині Р.Р., Фісенко В.Ю.,  

з участю представника позивача                                ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

з участю відповідача                                                   ОСОБА_3,  

з участю представника позивача                                ОСОБА_4,

з участю представника третьої особи                        Шпіня С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Херсонська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому вказав, що йому належить 17/100 частин домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1. Відповідач є власником земельної ділянки АДРЕСА_2, площа якої за документами становить 439 кв.м., а фактично - 477 кв.м., тобто 38 кв.м. – самозахват.  У зв’язку з наведеним, позивач просить суд зобов’язати відповідача вернути йому земельну ділянку площею 38 кв.м.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги, окрім заявлених, просив суд зобов’язати відповідача прибрати огорожу від будинку не менше 1 метра, прибрати ворота гаражу, прибрати сарай розміром 2 х 2,5 м., прибрати бетонний настил біля червоної лінії його земельної ділянки, яку захватив відповідач, відступити від його будинку згідно норм ДБН 360-92 п.3.25 для проведення капітального ремонту будинку та поставити огорожу на межі розподілу земельної ділянки.    

Ухвалою суду від 26 травня 2010 року суд залучив до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Херсонську міську раду.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги  не визнали повністю, заперечували  проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.  

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

ОСОБА_6 згідно договору дарування від 17.03.2003 року є власником 17/100 частин домоволодіння, по АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.08.1989 року належить житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 439 кв.м.

Земельна ділянка позивача ОСОБА_6 межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3  

В грудні 2002 року ОСОБА_3 звернувся до Херсонської міської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки, а також для додаткового відведення земельної ділянки орієнтовно площею 38 кв.м. під розширення раніше наданої присадибної ділянки площею 439 кв.м та передачу у приватну власність земельної ділянки загальною площею 477 кв.м. (439+38) по АДРЕСА_2.

На запит Управління земельних ресурсів міської Ради з цього приводу Управління містобудування та архітектури і Херсонська міська санепідстанція не заперечували проти додаткового відведення йому земельної ділянки 38 кв.м. під розміщення раніше відведеної земельної ділянки і її приватизації  при умові погодження меж земельної ділянки з сусідами.

Згідно договору ОСОБА_3 з Державним підприємством «Херсонгеоінформ» від 27.02.2003 року проведено проектно-вишукувальні роботи, пов’язані із підготовкою документів для передачі земельної ділянки в приватну власність .

03.03.2003 року комісією в складі архітектора міста Херсона, інспектора – землевпорядника Херсонської міської ради, а також за участю землекористувачів земельних ділянок було складено Акт про встановлення зовнішніх меж моєї земельної ділянки по АДРЕСА_2, і на місцевості визначено (встановлено) зовнішні межі земельної ділянки.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8(власник будівель по АДРЕСА_1 на той час) і ОСОБА_9 (голова квартального комітету, яка засвідчувала підписи на акті), підтвердили в судовому засіданні що підписи на акті їхні.  

Розпискою від 09.12.2003 року ОСОБА_6 дав згоду ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки в установленій на той час площі. В розписці також зазначено, що спір про межі і розділ земельної ділянки вирішено. ОСОБА_3 09.12.2003 року також дав згоду на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_6 Згоду на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3 також дала сусідка ОСОБА_8  

Судом також встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 09.12.2003 року по цивільній справі №2-3517/03 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, між сторонами по справі була затверджена мирову угода, згідно якої ОСОБА_6 зобов`язався встановити порядок користування і розпорядження земельною ділянкою АДРЕСА_2 відповідно до існуючої межі  -  внутрішнього розмежування згідно з планом меж землекористування за проектом, складеним ДП «Херсонгеоінформ» та Актом від 3.03.2003 року «Про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки», а також дав згоду на приватизацію і передачу у приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_2, загальною площею 477 кв.м., що знаходилась у користуванні ОСОБА_3 ОСОБА_3 зобов’язався знести гараж, стіною якого є будинок, який належить ОСОБА_6, відступити від стіни будинку та розмежувати земельні ділянки огорожею, що і було ним виконано, про що складено акт державного виконавця від 29.06.2004 року.

В акті державного виконавця від 29.06.2004 року зазначається, що ОСОБА_3 виконав рішення суду і «відступив від стіни будинку на 0,16м. згідно плану ДП «Геоінформ» повністю та розмежував земельні ділянки огорожею» .

17 березня 2003 року ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_6 17/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_6 був повідомлений про те, що вона дала  згоду ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки в межах, встановлених Актом  від 03.03.2003 року, що підтверджується поясненнями ОСОБА_8

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що підписи ОСОБА_8 і голови квартального комітету ОСОБА_9 у Акті від 03.03.2003 року сфальсифіковані, оскільки вони спростовуються показами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вони дали в судовому засіданні.

25 серпня 2004 року ОСОБА_3 отримав Державний акт НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, згідно якого йому належить земельна ділянка площею 0,0477 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, оскільки межа і розміри вищезазначених земельних ділянок визначені за погодженням сторін, закріплені рішенням міськради № 578 від 28.05.2004 року і встановлені на місцевості згідно акта про встановлення меж земельної ділянки від 03.03.2003 року, в якому зазначено, що «встановлені на місцевості межі ясні, не викликають непорозумінь і закріплені: існуючими на місцевості будівлями та огорожею».

При прийнятті рішення суд враховує, що огорожа, гаражні ворота, сарай відповідача знаходяться на спірній ділянці в 38 кв.м., яка виділена ОСОБА_3 згідно рішення Херсонської міськради №578 від 28 травня 2004 року, яке є чинним.

Позивачем не надав суду доказів прибудов ОСОБА_3 до господарських споруд ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_3 пояснив суду, що ніяких будівель він не споруджував.

Отже, відмовляючи ОСОБА_6 вдоволенні його позову суд виходить з того, що ним не надано будь-яких належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд –  

  ВИРІШИВ:  

 В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Херсонська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд міста Херсона, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви апеляційної скарги.

  Суддя                                                                                                         А.В.Гордимов