Справа № 2- 2772/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого – судді Мєркулової Л.О.,
при секретарі - Подрядчик К.Д.,
з участю представника позивача – ОСОБА_1,
участю представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ВАТ «Запорізький завод феросплавів» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
У своєму позові та у судовому засіданні позивач пояснив, що він з 24.02.2003 року працював у відповідача – ВАТ «Запорізький завод феросплавів» на посаді економісту відділу матеріально-технічного забезпечення.
19 лютого 2007 року був переведений на посаду начальника сектору металопрокату відділу матеріально-технічного забезпечення.
20 липня 2010 року він був звільнений з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов*язків, покладених трудовим договором, по п.3 ст.40 КЗпП України.
Позивач вважає звільнення незаконним з наступних підстав.
Позивача було звільнено за фактом поставки в березні-квітні 2010 року металу,який вже був у вживанні, але письмових доказів того, що йому усно повідомляли комірник складу про надходження на склад неякісного метала немає, а також немає висновків лабораторії про те,що закуплена ним сталь є не новою.
Проте, позивач в своїй пояснювальній записці до голови комісії Ковтну пояснив, що в березні 2010 року йому від комірника складу надійшла усна інформація про неякісний метал, але інспектор СЕБ Михайлєв повідомив, що не бачить підстав для забракування металу.
Але, 25 червня 2010 року позивачу було винесено догану за невиконання діючих правил та посадових зобов*язань на підставі наказу № 185, а згідно п.5 цього наказу керівникам фукціональних підрозділів зобов*язано підготувати звернення і клопотання перед профспілковим комітетом про звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України, що є незаконним.
Систематичне невиконання службових обов*язків може мати місце у випадку повторного невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов*язків. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно порушено передбачений трудовим законодавством порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
На теперішній час позивач перебуває у вимушеному прогулі і відповідач зобов*язаний виплатити йому заробітнгу плату у сумі 3554,77 грн.
У зв*язку із незаконним звільненням у позивача погіршився стан здоров*я, та стосунки з близькими людьми.
Позивач вважає, що йому було завдано і моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 гривень
У своєму позові позивач просив скасувати наказа № 185 від 25.06.2010 року провинесення йому догани, скасувати наказ № 471/к від 20.07.2010 року про звільнення ОСОБА_4, поновити його на посаді начальника сектору металів, змінити формулювання запису у трудовій книжці, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з липня по серпень 2010 року – 3554,77 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
У заяві про уточнення позовних вимог від 29.11.2010 року позивач просив стягнути на ого користь 14219,08 грн. за період з липня по листопад 2010 року.
У судовому засіданні позивач свій позов і уточнення до позову підтримав і просить їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні вважає позов ОСОБА_4 обгрунтованим, оскільки його було звільнено без законних підстав.
Представники відповідача – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі і суду пояснили, що в травні 2010 року на ім*я голови правління ВАТ «ЗЗФ» надійшов рапорт, що на теріторії підприємства знаходиться значна кількість металевого листу з явними ознаками монтажу. Було проведено службове розслідування, за результатами якого було виявлено, що на підприємство завезено 42,74 тонн товстолистової сталі, якість якої не відповідає умовам договору.
Комірник складу відразу повідомила проце ОСОБА_4, але він не тільки не з*явився для проведення приймання металу, а ще й дав команду щодо оприбуткування завезеного металевого листа.
Представники відповідача вважають, що ОСОБА_4 порушив посадову Інструкцію начальника сектору металопрокату, а саме п.п. 2.14-2.16, а також Інструкцію про порядок приймання продукції за якістю П-7: не з*явився для проведення приймання металу, не перевірив фактичну якість поставленого металу, не призупинив приймання металопродукції, не забезпечив контроль за зберіганням вищевказаної продукції, не організував заміну неякісної продукції. Позивач взагалі не здійснив жодних дій щодо контролю за вкионанням договірних зобов*язань з боку ТОВ «Інтерметекспорт»
Представники відповідача вважають звільнення ОСОБА_4 законним. Крім того, зазначили, що протягом 2009-2010 років до позивача 7 разів було застосовано деприміювання.
Проедставник відповідача у судовому засіданні просять у позові ОСОБА_4відмовити.
Дослідивши докази по справі, всилухав пояснення сторін, доводи представників сторін,суд вважає, що позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач по справі ОСОБА_4 дійсно знаходився у трудових відносинах з відповідачем по справі – ВАТ «Запорізький завод феросплавів» про що свідчить його трудова книжка.
Із наказу № 185 від 25.06.2010 року вбачається, що відносно ОСОБА_4 винесено догану за невиконання службових обов*язків. Згідно п.5 цього наказу рекомендовано підготоувати звернення до профспілкового комітету про звільнення ОСОБА_4 за систематичне невиконання без поважних причин службових обов*язків.
Із наказу № 471/к від 20.07.2010 року вбачається,що ОСОБА_4звільнено за п.3 ст,40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов*язків, покладених згідного трудовогодоговору.
Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначенийстрок може бути розірваний власником лише у випадку состематичного невиконання працвником без поважних причин службових обов*язків, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Із посадової інструкції начальника сектору металів із п. 2.14 вбачається, що начальник сектору, тобто ОСОБА_4 бере участь в прийманні ТМЦ за якістю та кількістю разом зцеховими спеціалістами. У випадку, якщо надійшла продукція,яка не відповідає умовам договору, супроводним документам, які посвідчують якість та кількість продукції,вказаному в відвантажних джокументах, бере участь в складанні первинного акту відповідно Інструкції по прийому продукції по якісті та кількості. У п. 2.15 вищевказаної посадової інструкції передбачен обов*язок начальника (ОСОБА_4) здійснювати контроль за виконанням договірних зобов*зань постачальниками.
Крім цього, судом було встановлено із пояснень сторін та із розпоряджень та наказів комерційного директора № 6 від 21.01.2009 р., № 229/з від 27.08.2009 р. № 201 від 04.08.2009 р., № 78 від 30.04.2009 р., № 47 від 03.02.2010 р.,№ 269 від 04.06.2010 р., № 229/а від 07.05.2010 р., що позивача по справі ОСОБА_4 сім разів було деприміровано за невиконання плану поставок. Жодне із розпоряджень ОСОБА_4 оскаржено не було, що свідчить про те, що ОСОБА_4 визнавав свою вину у невиконанні службових обов*язків.
Судом було також встановлено із пояснювальної записки ОСОБА_4 на ім*я головного інженера (а.с.21), що йому було відомо від комірника складу Цепкіної про надходження неякісної металопродукції. Крім цього, із вищевказаної записки вбачається, що ОСОБА_4 підтвердив той факт, що у березні 2010 року він склад металопрокату не відвідував и метлопрокат не бачив у зв*язку з великою кількістю поставок цегли.
Із постанови профспілкового комітету № 12-1 від 19.07.2010 року вбачається, що профспілковий комітет дав згоду на звільнення ОСОБА_4
Судом не було здобуто жодного доказу того, що ОСОБА_4 при надходженні металопродукції були виконанні усі обов*язки відповідно до посадової інструкції начальника сектора металів, а також позивачем не було надано докази того, саме які дії він як начальник сектору металів здійснював по виконанню своїх посадових обов*язків щодо контролю за надходженням металопродукції та участі в прийманні продукції по якості та кількості.
Суд визнав необгрунтованими пояснення позивача та його представника в тому, що у ОСОБА_4 не було системи дисциплінарних порушень і що йому не повідомили про надходження неякісної металопродукції, що немає висновків експертизи про якість металопродукції, оскільки ці пояснення суперечать тим доказам, які зібрані по справі, а саме таким.
Судом встановлено, із пояснювальної записки самого ОСОБА_4 про те, що йому було відомо про надходження неякісної продукції, із його посадових обов*язків, де вказано, що саме ОСОБА_4 зобов*язаний був проконтролювати надходження продукції, зупинити її прийомку і вжити заходів по встановленню якості цієї продукції.
Суд звернув увагу, що ОСОБА_4 було звільнено не за надходження неякісної продукції, а за систематичне невиконання своїх службових обов*язків. Цей факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
Крім цього, при винесенні догани ОСОБА_4 не звернувся ні в суд, ні до профспілкового комітету, а звернувся лише після його звільнення до суду. Крім того, усі доводи і припущення позивача ніякимиписьмовими доказами не підтверджено. А факт оприбуткування неякісної металопродукції підтверджується актом службового розслідування, складеного комісією підприємства.
Таким чином, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_4 повністю не знайшов своє обгрунтування у судовому засіданні і тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 208,209,212-215 ЦПК України., ст.ст. 40 ч.3, 147,149,232,235,237-1 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ВАТ «Запорізький завод феросплавів» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: /підпис/ Л.О.Мєркулова
Копія вірна. Рішення не набрало чинності.
Суддя:
Секретар