Справа № 2-447  

2010р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  27 грудня 2010 року.         Збаразький районний суд Тернопільської області  в складі:         головуючого суду                       Левків А.І.  

при секретарі                               Іванюк Л.О.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором позики,  

      встановив:  

  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором позики.  

Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача в свою користь 22220 грн. боргу за договором позики грошей від 09.11.2006 року зі змінами від 12.11.2006 року та від 18.11.2006 року, 8048,51 грн. процентів за користування позикою,             1698,46 грн. - 3% річних, 10300,72 грн. втрат від інфляції.  

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно розписки від 09.11.2006р. він позичив відповідачу ОСОБА_3 1000 доларів США для виконання робіт по транспортному засобу, 12.11.2006 року - 2600 доларів США, 18.11.2006 року - 800 доларів США. 16.10.2007р. відповідачу була направлена вимога про повернення позики в строк до 30 днів з моменту направлення даної вимоги, тобто до 16.11.2007р., однак до цього часу відповідач вказану суму позики не повернув.  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги пославшись на обставини викладені в позовній заяві.  

Представник  відповідача  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що в матеріалах справи відсутні договори позики від 09.11.2006 р., 12.11.2006р., 18.11.2006р., 13.01.2007р. на які, як на підставу своїх позовних вимог, посилається позивач. Із розписок не вбачається, що між сторонами було укладено саме договір позики. З них вбачається, що відповідач отримав від позивача кошти для виконання робіт по т/з. В них нічого не йдеться про обов’язок відповідача повернути кошти. З розписок вбачається, що відповідач отримав від позивача кошти в сумі 4400 грн. для виконання робіт по т/з. Крім того, в порушення вимог ст.1049 ЦК України позивачем не наведено доказів того, що відповідачем було одержано вимогу позивача про повернення позики, а тому строк виконання зобов’язання не наступив.    

Згідно розписки від 09.11.2006р. ОСОБА_3 отримав у позику в               ОСОБА_2 1000 доларів США для виконання робіт по транспортному засобу, 12.11.2006 року 2600 доларів США, 18.11.2006 року 800 доларів США. (а.с.9).  

Офіційний курс за 100 доларів США (курс НБУ) станом на 19.10.2007р. становив 505,00 грн.  

15.10.2007р. ОСОБА_2 направив на адресу відповідача письмову вимогу про повернення позики на протязі 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вказаної вимоги, тобто до 16.11.2007р.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, приходить до висновку, позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього  Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.  

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_3 позичив у позивача                         ОСОБА_2 1000 доларів США для виконання робіт по транспортному засобу, 12.11.2006 року - 2600 доларів США, 18.11.2006 року - 800 доларів США. На даний час позичені грошові кошти відповідачем позивачу не повернуто.  15.10.2007р. ОСОБА_2 направив на адресу відповідача письмову вимогу про повернення позики на протязі 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вказаної вимоги, тобто до 16.11.2007р., однак до даного часу відповідачем його боргові зобов’язання не виконані.  

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за     неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Таким чином, станом на 16.11.2007 року ОСОБА_3 зобов`язаний був повернути ОСОБА_2 грошову суму за договором позики від 09.11.2006 року зі змінами від 12.11.2006 року та від 18.11.2006 року в розмірі 4400 доларів США, що еквівалентно 22220 гривень, згідно курсу Національного банку України, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань згідно укладеного договору позики.  

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором позики, відповідач зобов`язаний сплатити ОСОБА_2 1698 грн. 46 коп. – три проценти річних від простроченої суми, 10300 грн. 72 коп. втрат від інфляції та 8048 грн. 51 коп. процентів за користування позикою.  

Також суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в користь позивача сплачені ним 1500 гривень судових витрат на правову допомогу, 423,28 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується квитанціями долученими до матеріалів справи.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1046-1050 ЦК України,  суд,  

          вирішив:  

  Позов задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_2, 22220 (двадцять дві тисячі двісті двадцять) гривень заборгованості за договором позики, 8048, 51 грн. (вісім тисяч сорок вісім гривень п`ятдесят одну копійку) процентів за користування позикою, 1698, 46 грн. (одну тисячу шістсот дев`яносто вісім гривень сорок шість копійок) – три проценти річних, 10300,72 грн. (десять тисяч триста гривень сімдесят дві копійки) втрат від інфляції, 1500 грн. (одну тисячу п`ятсот гривень) судових витрат на правову допомогу, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 306,28 грн. судового збору.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для відповідача з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Суддя                     А.І.Левків