Справа № 1-175  

                                               2010 р.

                 В И Р О К  

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

31  грудня    2010 року             Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді                   Пулика М.В.

секретаря  судового засідання              Стадник О.С.,

з участю прокурора                               Тепчука В.В.,

захисника                                               ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів   кримінальну справу  про обвинувачення ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,українки,уродженки АДРЕСА_1,жительки АДРЕСА_2, одруженої,на утриманні неповнолітня дитина,з середньою освітою, не працюючу,раніше  не судиму,громадянку  України,за ст.ст.383 ч.2,384 ч.2 КК України,суд –

                встановив:

 Підсудна ОСОБА_2завідомо неправдиво повідомила орган дізнання про вчинення злочину,зі штучним створенням доказів обвинувачення та  будучи потерпілою по кримінальній справі, дала завідомо неправдиве показання під час провадження досудового слідства зі штучним створенням доказів обвинувачення.

     Злочини вчинено за таких обставин.

 07.06.2010 року,  підсудна  ОСОБА_2,з метою помститися особі,відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено,будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, усвідомлюючи, що своїми умисними діями вводить органи дізнання в оману, написала начальнику СДІМ Рожнятівського РВ УМВС старшому лейтенанту міліції Мацьківу Є.В. протокол-заяву в якій вказала, що ОСОБА_4,відносно  якого  в порушенні кримінальної справи відмовлено,  шахрайським способом заволодів її грошима в сумі 9 000 гривень. При цьому, для досягнення своєї злочинної мети , ОСОБА_2, для створення штучних доказів, вводячи в оману ОСОБА_3. та ОСОБА_5,відносно яких в порушенні кримінальної справи відмовлено, попросила їх підтвердити факт передачі нею грошей в сумі 9000 гривень органам дізнання та досудового слідства.

16 липня 2010 року прокурором Рожнятівського району при розгляді матеріалів протокольної форми досудової підготовки було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого  ч.1 ст.190 КК України і в той же день її направлено в СВ Рожнятівського РВ УМВС для проведення досудового слідства.Під час проведення досудового слідства факт передачі ОСОБА_2 грошей ОСОБА_4 не підтвердився.  

Не припиняючи   злочинної діяльності,підсудна ОСОБА_2 під час проведення досудового слідства, 07 вересня 2010 року, будучи допитана в якості потерпілої , незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, яка передбачає відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання потерпілою на досудовому слідстві, усвідомлюючи те, що своїми умисними діями вводить органи досудового слідства в оману та перешкоджає встановленню об”єктивної, повної та всебічної істини по кримінальній справі, дала завідомо неправдиві показання про обставини вчинення відносно неї шахрайства ОСОБА_4, при цьому  створюючи штучні докази обвинувачення, опиралася на показання ОСОБА_3. та ОСОБА_5, яких вводячи в оману переконала давати неправдиві показання.  

Підсудна ОСОБА_2свою  вину  у вчиненні  злочинів визнала   повністю, суду дала показання про те,що    вчинила їх  саме при викладених вище обставинах.  У вчиненому    щиро розкаюється, просить суворо  її не  карати.Після роз’яснення   їй   суті обвинувачення за ст.ст.383 ч.2,384 ч.2 КК України та змісту ст.299 КПК України згідна  на скорочене судове слідство, вважає недоцільним досліджувати докази відносно фактичних обставин вчинених  нею діянь.  

Крім повного визнання підсудною своєї вини,   її винуватість у вчиненні злочинів    повністю доказана зібраними в ході досудового слідства доказами, які не оспорює ОСОБА_2.і які підтверджують фактичні обставини вчинених нею діянь.                  

Згідно  довідок   від 14.10.2010 року (а.с.99,100) виданих  Калуською  ЦРЛ     ОСОБА_2на диспансерному обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах цього  лікувального закладу не знаходиться,що дає суду підстави вважати,що підсудна вчинила злочини перебуваючи в осудному стані.  

 Оцінюючи та аналізуючи детально досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії   підсудної  слід кваліфікувати за  383 ч.2,384 ч.2 КК України,оскільки ОСОБА_2завідомо неправдиво повідомила орган дізнання про вчинення злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення та  будучи потерпілою по кримінальній справі, дала завідомо неправдиве показання під час провадження досудового слідства зі штучним створенням доказів обвинувачення.

 Призначаючи покарання  підсудній,яка раніше    до кримінальної відповідальності не притягувалася, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує  ступінь  тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставинами,що пом”якшують покарання   підсудній суд бере до уваги те,що   вона  визнала свою вину,щиро розкаялася з приводу  вчинення злочинів, активно сприяла їх розкриттю,має  утриманні неповнолітню дитину.

       Обтяжуючих покарання  обставин судом не встановлено.  

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити підсудній     покарання в межах санкції інкримінованих їй злочинів,однак ураховуючи обставини,що пом"якшують покарання в їх сукупності, якими є визнання своєї вини та щире каяття з приводу  вчинення злочинів,активне сприяння їх розкриттю,що вона має на утриманні неповнолітню дитину і,які,на  переконання суду істотно знижують ступінь тяжкості вчинених  ОСОБА_2злочинів і впливають на пом’якшення покарання,суд вважає за необхідне застосувати до  покарань ст.69 КК України,тобто  перейти  до іншого,більш м”якого виду  покарання,не зазначеного в санкціях інкримінованих їй статтей, тобто у виді   громадських робіт,оскільки на думку суду,   призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для   її виправлення та попередження нових   злочинів.  

В строк відбування покарання у виді громадських робіт зарахувати термін перебування ОСОБА_2 з 24.12.2010 року по 31.12.2010 року під вартою   з розрахунку,що одному дню позбавленню волі відповідає вісім  годин громадських робіт.

Керуючись ст.ст.323,324,327 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочинів передбачених  ст.ст.383 ч.2,384 ч.2  КК України    та призначити  їй покарання:

-за ст.383 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України – у виді    громадських робіт   строком  200 (двіста ) годин;

-за ст.  384 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України – у  виді  громадських робіт строком 240 (двіста сорок) годин;

На підставі ч.1 ст.70 КК України  визначити    ОСОБА_2  покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 240 годин громадських робіт.

На підставі  ст.72 КК України,в строк відбування покарання у виді громадських робіт зарахувати термін перебування ОСОБА_2 з 24.12.2010 року по 31.12.2010 року  під вартою,і остаточно визначити ОСОБА_2  покарання у виді громадських робіт строком  184 (сто вісімдесять чотири) години.

                      Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою засудженій ОСОБА_2до вступу вироку в законну силу змінити на підписку про невиїзд, звільнивши  її з під варти в залі суду.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з часу його проголошення.

                               Суддя:  підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Рожнятівського районного суду                                                           Пулик М.В.