Справа  № 2-470/2010 р.

  Р І Ш Е Н Н Я  

і м е н е м   У к р а ї н и  

 09 грудня 2010 року                                                                                                                               м. Рогатин

Рогатинський   районний   суд   Івано-Франківської   області

в складі: головуючого – судді                   Лошак О.О.

з участю секретаря                                        Макар С.В.

 розглянувши в письмовому провадженні в місті Рогатині цивільну справу за позовом прокурора Рогатинського району в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та  стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни ,

в с т а н о в и в:

 Прокурор Рогатинського району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив  зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену  ОСОБА_1 , як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період  01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року в сумі 5666,01 гривень.    

 Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор Рогатинського району посилається на те, що у зв`язку з визнанням Конституційним Судом України такими що не відповідають Конституції України відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими  була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого їй було нараховано пенсію, відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір виплаченої  пенсії з врахуванням права на надбавку, як дитині війни.

 Прокурор Рогатинського району в судове засідання не з’явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

 Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надав заперечення проти позову, яке обґрунтовує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальних захист дітей війни» здійснюється не з бюджету Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України. В 2007 році підвищення до пенсії дітям  війни не виплачувалось, оскільки був відсутній механізм реалізації ст.6 Закону України «Про  соціальний  захист  дітей війни». Законодавством України не  врегульовано питання щодо розміру мінімальної пенсії за  віком, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за віком наведене у цій  статті застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом. У 2008-2009 рр. виплата проводилася відповідно до пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просив у задоволені позову  відмовити.  

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд  встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Закон України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни,  визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до  вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується паспортними даними.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.        

Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).        Тому, з урахуванням зазначеного, при обчисленні підвищення до пенсії дітям війни необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Позивач просить зобов’язати відповідача провести нарахування підвищення до пенсії  за період 2006 року, проте суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни», однак Законом України від 19 січня 2006 року дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету  у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Тобто дані підвищення мали бути здійснені у випадку вищезазначених умов. Оскільки такі умови не наступили, то в  задоволені позовних вимог щодо виплати підвищення до пенсії за 2006 рік необхідно  відмовити.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

 Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Дані зміни також були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.  

 Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Отже, з 09 липня 2007 року норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та з 22 травня 2008 року норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які визнані рішеннями Конституційного Суду України  неконституційними втратили чинність , а положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 09 липня 2007 року та діяли по 31 грудня 2007 року включно, та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.  

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата позивачу у 2009 році та січні – червні 2010 року  підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні були проводитись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18 листопада 2004 року,  чинній у 2009 році та  січні – червні 2010 року.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни в  2007 році не виплачувалась, а в 2008 - 2009 роках, січні – червні 2010 року виплачувалась, але у меншому розмірі (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

 Суд також вважає за необхідне наголосити, що відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення  до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних  повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що  пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час  виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного  законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України).

Таким чином, суд приходить  висновку про  незаконність   дій управління Пенсійного  фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування та невиплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008  року по 30 червня 2010 року включно в розмірі 30  відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Прокурор Рогатинського району в своєму позові просить стягнути з відповідача недоплачену  ОСОБА_1  суму, однак суд вважає, що вирішуючи таку позовну вимогу судом фактично буде проведено нарахування недоплаченого підвищення до пенсії              ОСОБА_1  що стане підміною функцій  управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 4 п. 34 Декрету КМУ України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Пенсійний фонд України, його підприємства установи і організації.  

Тому з відповідача в користь держави необхідно стягнути витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,22,75,92,152 Конституції України,               ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.               3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.4,8,10,11,15,209,212-214,215, 218 ЦПК України, суд,  

                                                      в и р і ш и в :

Позов  задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування та невиплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з             22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» незаконними.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1   підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008  року по 30 червня 2010 року включно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволені решти позовних вимог  відмовити.

Cтягнути з управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області в користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному  порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області  через Рогатинський районний  суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк  з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:                                                                                             О.О.Лошак