Справа 2-443/2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  17 грудня 2010 року                                                    

Радивилівський районний суд Рівненської області  

  В складі:  

Головуючої судді: Бірука В.О.  

При секретарі: Чуліпі Н.С.  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Радивилівської міської ради про визнання договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку частково недійсними,  

  встановив:  

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання частково недійсним договору дарування, державного акту на право приватної власності на землю, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.  

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 11.11.2004 року було задоволено його позов до Радивилівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення виконкому та державного акта на право приватної власності на землю незаконними.  

Рішення виконкому Радивилівської міської ради №32 від 20 травня 1997 року в частині, що стосується надання відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,005 га, якою до цього часу користувався позивач, а також виданий відповідачу ОСОБА_2 на підставі цього рішення державний акт на право приватної власності на землю №2565 від 05.12.2002 року у цій самій частині – визнано незаконними.  

Відповідно до рішення Радивилівської міської ради №214 від 13.01.2005 року було вилучено спірну земельну ділянку із земель запасу житлової та громадської забудови міста площею 0,005 га по АДРЕСА_2 з метою надання її у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва.  

Даним рішенням міської ради було надано дозвіл на проведення робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.  

Спірна ділянка постійно перебувала у його користуванні та використовувалась за призначенням.  

23 квітня 2010 року його сусід відповідач по справі ОСОБА_2 ігноруючи рішення суду самоправно зніс загорожу, яка розділяла суміжні земельні ділянки, зрізав декілька дерев, перекопав земельну ділянку і повністю приєднав її до своєї земельної ділянки.  

20 листопада 2008 року ОСОБА_2 подарував земельну ділянку розміром 0,09 га куди входить його земельна ділянка площею 0,005 га своєму синові ОСОБА_3.  

На підставі договору дарування ОСОБА_3 виготовив державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 26.12.2008 року.  

Просив визнати частково недійсним договір дарування від 20 листопада 2008 року вчинений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в частині дарування земельної ділянки площею 0,005 га,  яка знаходиться по АДРЕСА_1 Визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю Серія ЯЗ №214776 виданий ОСОБА_3 в частині надання у власність земельної ділянки площею 0,005 га, яка розташована по АДРЕСА_1 Усунути порушення його права власності на земельну ділянку з боку громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зобов’язати їх вчинити для цього такі дії: звільнити частину самовільно зайнятої присадибної земельної ділянки площею 0,005 га, не чинити перешкод у користуванні належної йому земельної ділянки. Встановити межу розподілу земельних ділянок між будинковолодіннями по АДРЕСА_2 по АДРЕСА_1 до їх першопочаткового положення та відновити право позивача на користування земельною ділянкою площею 0, 005 га.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов частково. Просив визнати частково недійсним договір дарування від 20 листопада 2008 року вчинений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в частині дарування земельної ділянки площею 0,005 га, визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 26 грудня 2008 року ОСОБА_3 в частині надання у власність земельної ділянки площею 0,005 га. Зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою. В решті позовних вимог просив позов залишити без розгляду.  

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5  позову не визнала і просила в його задоволенні відмовити. Показала, що її чоловік ОСОБА_2 подарував земельну ділянку площею 0,09 га, яка належала йому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.12.2002 року.  

Відповідачу не було відомо про рішення Апеляційного суду Рівненської області від 11.11.2004 року.  

Відповідач ОСОБА_3 та представник міської ради в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.  

Заслухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_6,     представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5, дослідивши письмові докази суд знаходить, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

Згідно рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 11.11.2004 року рішення виконкому Радивилівської міської ради №32 від 20 травня 1997 року в частині, що стосується надання відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,005 га, якою до цього часу користувався позивач, а також виданий відповідачу ОСОБА_2 на підставі цього рішення державний акт на право приватної власності на землю №2565 від 05.12.2002 року у цій самій частині визнано незаконним.  

Вказаним рішенням встановлено, що позивач має право на земельну ділянку площею 0,005 га, що розміщена по АДРЕСА_1, якою він користувався і яка незаконно згідно рішення Радивилівської міської ради №32 від 20.05.1997 року була надана ОСОБА_2. Дане рішення ніким не оспорювалось і набрало законної сили.  

Відповідно до рішення Радивилівської міської ради №214 від 13.01.2005 року земельну ділянку площею 0,005 га по АДРЕСА_2 було вилучено із земель запасу житлової та громадської забудови для надання її у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва та дано дозвіл на проведення робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.  

Відповідач ОСОБА_2 скориставшись тим, що у нього на руках залишився державний акт про право приватної власності на землю №2565 від 05.12.2002 року, який згідно рішення Апеляційного суду Рівненської області від 11.11.2004 року був визнаний частково незаконним, вчинив цивільно-правову угоду, а саме подарував земельну ділянку своєму синові ОСОБА_3, що встановлено із договору дарування від 20.11.2008 року №2490.  

На підставі договору дарування серія ЯЗ №214776 від 26.12.2008 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована по АДРЕСА_1 щодо відведення земельної ділянки площею 0,005 га.  

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що договір дарування земельної ділянки площею 0,09 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 від 20 листопада 2008 року №2490 вчинені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №214776 виданий ОСОБА_3 слід визнати частково недійсними.  

Керуючись ст.158 ЗК України, 215, 216 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України суд,  

в и р і ш и в :  

    Позов  ОСОБА_1 задоволити.  

Визнати частково недійсним договір дарування від 20 листопада 2008 року №2490 вчинений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в частині дарування земельної ділянки площею 0,005 га,  яка знаходиться по АДРЕСА_1  

Визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЗ № 214776 виданий 26 грудня 2008 року ОСОБА_3 в частині надання у власність земельної ділянки площею 0,005 га, яка розташована по АДРЕСА_1  

Зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою.  

В решті позовних вимог позов залишити без розгляду.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний  суд  шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.  

При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної  сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя:    підпис:                                             Бірук В.О.                                                     З оригіналом вірно:  

    Суддя:                                                                             Бірук В.О.