Справа № 1-68/10  

В И Р О К  

іменем України  

смт. Кегичівка                           22 квітня 2010 року  

Кегичівський районний суд Харківської області  у складі:  головуючої - судді  Куст Н.М., при секретарях  Олєйніковій Н.Ф. та Браги Ю.І., з участю прокурора  Новікова Ю.О., підсудної ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу, за якою  

  ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року в ІНФОРМАЦІЯ_2 Харківської області, українка, громадянка України, державних нагород не має, освіта середня-спеціальна, не одружена, утриманців не має, соціальний працівник Кегичівського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Кегичівської районної державної адміністрації в Харківській області,  інвалідності не має, проживає АДРЕСА_1 Кегичівського району Харківської області, раніше не засуджена,  

  -   обвинувачується за ч.1 ст. 191 КК України,  

В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_1, перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії № 62, розташованої в с. Власівка Кегичівського району Харківської області, під час проведення першого туру виборів Президента України 27.01.2010 року, підготувала та надала до окружної виборчої комісії №182, розташованої в м. Красноград Харківської області, постанову №2 від 27.01.2010 року про преміювання чотирьох членів дільничної виборчої комісії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Потім 01.02.2010 року, після закінчення повноважень, діючи за дорученням від вище вказаних осіб, отримала  в ОВК № 182 премію в сумі 2010,23 грн., для виплати кожній премійованій особі  по 502,56 грн. 02.02.2010 року, видала отримані гроші премійованим особам: ОСОБА_4 – 300 грн., ОСОБА_5 – 50 грн., ОСОБА_6 – 50 грн. та ОСОБА_7 – 50 грн. Решту 1560 грн., умисно, з корисливих мотивів, привласнила та розтратила, зокрема віддала  заступнику ДВУ №62 ОСОБА_8 500 грн., секретарю ОСОБА_9 500 грн. в якості винагороди, 500 грн. залишила собі та 60 грн. сплатила за паливно-мастильні матеріали, чим спричинила матеріальну шкоду членам комісії на загальну суму 1560 грн.  

У судовому засіданні у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст.191 КК України, підсудна винною себе визнала повністю, дати пояснення погодилася і пояснила:  

17 січня 2010 року була головою ДВК №62  в с. Власівка Кегичівського району Харківської області. ДВК належить до ОВК №182, що розташована в м. Красноград Харківської області. В 20-х числах січня 2010 року їй зателефонували з бухгалтерії ОВК №182, з проханням надати постанову про преміювання 4-х осіб комісії. Винесла таку постанову від 27.01.2010 року про преміювання ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, що були з виборчою скринькою, та ОСОБА_4, що вела виборчу документацію. 02.02.2010 року за довіреністю від 01.02.2010 року наданою їй премійованими особа, отримала премію в розмірі 2010 грн. Те, що гроші належать ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, та ОСОБА_4 розуміла, проте в зв’язку з тим, що вона, секретар ОСОБА_9 та заступник ОСОБА_8 виконували більший обсяг роботи під час виборчого процесу, вирішила надати секретарю та заступнику по 500 грн., а також 500 грн. залишила собі. В послідуючому передала ОСОБА_8 його 500 грн. та 150 грн. для виплати премійованим особам: ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 50 грн. кожному, а також передала 300 грн. для преміювання ОСОБА_4, 60 грн. передала в оплату за заправку автомобіля. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомила, що гроші в сумі по 500 грн. отримані ними в якості заробітної плати. Крім того, зазначила, що потерпілі надали їй довіреність не як посадовій, а як фізичній, коли отримувала і роздавала гроші, свої службові повноваження, як голови ДВК не використовувала, оскільки на той час вони вже закінчились.У вчиненому щиро розкаялась, збитки відшкодувала, просить її суворо не карати.  

  Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, належним чином сповіщені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явилися, натомість подали заяви про те, що збитки їм відшкодовані, претензій до підсудної не мають. Заслухавши думку учасників розгляду, суд, на підставі ст. 290 КПК України, визнав можливим з’ясувати обставини події, захистити права і законні інтереси потерпілих та розглянути справу у відсутність цих осіб, оскільки це не тягне порушення її прав.    

У судовому засіданні досліджені наступні докази та матеріали справи, які характеризують особу підсудної:  

  - копія постанови від 18.12.2009 року про утворення дільничних виборчих комісій звичайних та спеціальних виборчих дільниць територіального виборчого округу №182 з виборів Президента України 17 січня 2010 (а.с.14);  

  - склад дільничної виборчої комісії №62 (с. Власівка) відповідно, до якого підсудна є її головою, а потерпілі  членами комісії (а.с.15);  

  - копія постанови №2 від 27.01.2010 р. про преміювання членів дільничної виборчої комісії №62 територіального виборчого округу №182, відповідно, до якої потерпілі є премійованими особами (а.с.16);  

  - копія доручення, згідно якого потерпілі доручають підсудній отримати преміальні кошти (а.с.17);  

- копія платіжної відомості №300 за січень 2010 р., відповідно до якої потерпілим нараховано по 502,55 грн., всього на суму 2010,23 грн.(а.с.18);  

  - розписки від потерпілих про те, що матеріальна шкода їм відшкодована, претензій до підсудної не мають (а.с.66,67,68,69);  

  - вимога про судимість, відповідно до якої ОСОБА_1 судимостей не має (а.с.70);  

  - довідки, відповідно до яких підсудна на обліках у психіатра та нарколога не перебуває (а.с.71,72);  

  - копія паспорта, що підтверджує анкетні дані підсудної (а.с.73);  

  -довідка-характеристика, відповідно до якої ОСОБА_1 зарекомендувала себе позитивно, як така, що користується авторитетом, повагою серед населення, має неабиякий вплив на оточуючих її друзів, в сім'ї та з сусідами не свариться, спиртні напої не вживає. Ввічлива, скромна в побуті. Проживає разом дочкою та онуком (а.с.74);  

  - характеристика на соціального працівника ОСОБА_1, відповідно до, якої вона працює соціальним робітником Кегичівського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян з 29.08.2005 р. Проявила себе, як  відповідальний працівник, завжди привітна, чуйна, працелюбна, заслужила повагу серед колег та обслуговуваних нею пенсіонерів, вчасно та якісно виконує поставлені завдання, уважна до прохань та потреб підопічних.(а.с.75);  

- заяви потерпілих про відсутність претензій до підсудної та з прохання слухати справу у їх відсутність.  

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.  

  Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсуднї і ніким не оспорюються. При цьому  з’ясовано, що підсудні та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.  

Заслухавши пояснення підсудної та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пред’явлене їй обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю. Суд  вважає доведеним, що підсудна, після закінчення посадових повноважень, тобто, як приватна особа, умисно, із корисливих спонукань, утримала кошти, які їй були ввірені і перебували у її віданні на законній підставі. З них 500 грн. залишила собі, тобто, привласнила, решту 1060 грн. – передала іншим особам, тобто, розтратила. Отже, її дії  правильно кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України.  

    Як обставини, що пом’якшують покарання, відповідно до п.1 та 2  ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.  

Призначаючи вид та розмір покарання у межах закону за скоєння цього злочину, береться до уваги, що останній  є середньої тяжкості, завдані ним збитки  повністю відшкодовані. Суд враховує також особу підсудної, яка злочин скоїла вперше, раніше засуджена не була, характеризується виключно позитивно. Зазначені відомості, що характеризують як обставини злочину, так і особу підсудної, у сукупності свідчать про наявність підстав для застосування такого передбаченого санкцією статті Кодексу виду покарання, як штраф. Враховуючи зазначені обставини, суд вбачає підстави для призначення  цього виду покарання у мінімальному розмірі.  

Оскільки санкцією цієї статті КК передбачається додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади, суд, враховуючи те, що підсудна на вказаній посаді вже не перебуває, доходить висновку про можливість його незастосування.  

  Розглядаючи питання щодо обґрунтованості міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, суд вважає, що вона відповідає  тяжкості злочину та особи підсудної, тому підстав для її зміни не знаходить.  

  Речових доказів та судових витрат по справі не має  

  Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -  

П Р И С У Д И В:  

    ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 191 КК України.  

Призначити їй покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510 (п’ятсот десять) грн., без позбавлення права обіймати певні посади.  

  Міру запобіжного заходу стосовно засудженої, до набрання вироком чинності,  залишити попередню – у вигляді  підписки про невиїзд.  

  Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

  Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.  

  Головуюча:    _________________________________       Н.М. Куст