Справа № 1-60/10  

В И Р О К  

ім’ям України  

смт. Кегичівка                                                                                                                                                 26 квітня 2010 року  

  Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Куст Н.М., при секретарі Браги Ю.І., з участю сторін: прокурора Сліпака О.О., підсудного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за якою  

  ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Єрмак Павлодарської області, українець, громадянин України, державних нагород не має, військовозобов’язаний, освіта середня, не одружений, утриманців не має, не працює, інвалідності не має, проживає АДРЕСА_1 Артемівського району Донецької області, не засуджений,  

- обвинувачується за ч.2 ст. 185 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:  

  03 серпня 2009 року, біля 20 год., ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, знаходячись у дворі домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 Кегичівського району Харківської області, таємно, умисно, із корисливих спонукань, з метою привласнення чужого майна, здійснив крадіжку двох металевих труб, діаметром 50 мм, довжиною по 5 м кожна, вартістю 26 грн. за 1 погонний метр, двох труби діаметром 40 мм, довжиною по 5 м кожна, вартістю 25 грн. за 1 погонний метр, одного металевого кута, довжиною 5 м, вартістю 14 грн. за один погонний метр, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 580 грн.  

У пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України, у судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю, дати пояснення погодився і пояснив:  

03 серпня 2009 року, біля 10 год. 00 хв., у домоволодінні ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. Приблизно о 18 год. пішли до домоволодіння ОСОБА_3, почали стукати в двері, але їм не відчиняли. У дворі побачили металеві труби, вирішили їх викрасти, взяли дві труби і понесли до домоволодіння ОСОБА_2, поклали за двором в кущах. Потім вони знову повернулись до домоволодіння потерпілої, взяли ще дві труби і металевий кут, при цьому нікого не бачив. Ці труби віднесли і поклали також за двором в кущах. В момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп’яніння. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати, збитки відшкодував.  

Потерпіла ОСОБА_3, належним чином сповіщена про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явилася. Натомість подала заяву про те, що претензій до підсудного не має, збитки їй відшкодовано, просить розглянути справу без її участі. Заслухавши думку учасників розгляду, суд, на підставі ст. 290 КПК України, визнав можливим з’ясувати обставини події, захистити права і законні інтереси потерпілої та розглянути справу у відсутність цієї особи, оскільки це не тягне порушення її прав.    

У судовому засіданні, за згодою сторін,  досліджені докази щодо повернення викраденого, та матеріали, що характеризують особу підсудного:  

- постанова від 22.09.2009 року про виділення матеріалів справи в окреме провадження відносно ОСОБА_1 (а.с.1);  

- довідка про вартість викраденого майна (а.с.18);  

- копія паспорта підсудного, з підтвердженням його анкетних даних та довідка, згідно з якою він є він є військовозобов’язаним (а.с.39,40);  

- характеристика та довідка, згідно з якими підсудний зарекомендував себе позитивно, як такий, що мешкає з матір’ю, відносини у сім’ї хороші, офіційно не працює, по характеру товариський, спиртними напоями не зловживає (а.с.41,42);  

- довідки, згідно з якими підсудний на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває (а.с.43,44);  

- довідка, згідно з якою підсудний раніше засуджений не був (а.с.45);  

- заява потерпілої, про відсутність претензій до підсудного;  

- копія вироку Кегичівського районного суду Харківської області від 16.11.2009 року про засудження ОСОБА_2  

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.  

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому  з’ясовано, що підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.  

Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши зазначені докази, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.  

Суд  вважає доведеним, що підсудний за попередньою змовою, умисно, таємно, із корисливих спонукань, без проникнення до приміщення чи сховища, вчинив крадіжку чужого майна, отже його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України. Справа відносно ОСОБА_2 розглянута і його визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України.  

Як обставини, що пом’якшують покарання, відповідно до п.1 та 2 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття та добровільне відшкодування збитків. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно п.13 ч.1 ст.67 КК України, визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.  

  Визначаючи ступінь тяжкості  вчиненого злочину, суд виходить із його класифікації, що згідно зі  ст. 12 КК України він є середньої тяжкості, його негативні наслідки повністю усунені, оскільки збитки відшкодовані.  

Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону за скоєння цього злочину, також береться до уваги, що підсудний у вчиненому розкаявся, раніше засуджений не був, характеризується позитивно, не працює, але вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння. У зв’язку з цим, суд не знаходить підстав для призначення такого покарання як арешт, а вбачає необхідність визначити його у вигляді обмеження волі.  

При таких умовах, суд вважає обґрунтованим  висновок про наявність підстав для застосування ст.75 КК України, звільнивши підсудного від покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням та встановивши іспитовий строк.  

Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на нього обов’язки, які обмежують його права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.1 та п.2 ст.76 КК України.  

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.  

Суд визнає, що обрана на досудовому слідстві міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд відповідає тяжкості злочину та особі  підсудного.  

Речових доказів та судових витрат по справі не має.  

  Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

  П Р И С У Д И В:  

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання – двох років обмеження волі.  

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши  іспитовий строк тривалістю в один рік.  Згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти  їх про зміну свого місця проживання або роботи.  

  Міру запобіжного заходу стосовно засудженого, до набрання вироком чинності, залишити попередню – у вигляді підписки про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через  Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

  Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.  

  Головуюча:        _________________________________       Н.М.Куст