№1-58/10  

В И Р О К  

ім`ям України  

смт. Кегичівка                                                                                                                                               20 квітня 2010 року  

  Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., при секретарі Олєйнікової Н.Ф., з участю прокурора Новікова Ю.О., підсудного ОСОБА_1, його законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, представників служби у справах дітей Кегичівської РДА Рогіза С.А., кримінальної міліції у справах дітей Кегичівського РВ ГУ МВСУ Коваленка М.М., Кегичівського ПТУ-60 Мацепури Р.А., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, за якою  

  ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 Харківської області, українець, громадянин України, освіта неповна - середня, не одружений, утриманців не має, не працює, учень Кегичівського ПТУ-60, інвалідності не має,  проживає АДРЕСА_1 Харківської області, судимостей не має,  

-  обвинувачуються за ч.3 ст. 185 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:  

  У листопаді 2009 року, біля 23 год., ОСОБА_1, умисно, таємно, із корисливих спонукань, проник до погребу домоволодіння ОСОБА_8 в с. Медведівка Кегичівського району Харківської області, звідти викрав 20 кг картоплі, вартістю 4,20 грн. за 1 кг, 2-х банок об’ємом 3 л огірків консервованих, вартістю 16 грн. кожна, 3-х банок об’ємом 2 л консервованих помідорів, вартістю 12 грн. кожна, чим спричинили потерпілій збитки на загальну суму 158 грн.  

У пред’явленому обвинуваченні, у судовому засіданні підсудний винними себе у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, дати пояснення погодився.  

Підсудний ОСОБА_1 пояснив, що у листопаді 2009 року, точну дату не пам’ятає, біля 23 год., вирішив скористатися відсутністю сусідки ОСОБА_8, що проживала по сусідству і знаходилась в той час на лікуванні в Кегиівській ЦРЛ. Взяв два відра та сумку, переліз через паркан, відчинив двері її погреба, зайшов туди і звідти викрав картоплю, взяв також 5 банок консервації. Все відніс до дому. Про те, що скоїв крадіжку нікому не говорив, викрадені продукти харчування з’їв разом із сім’ю. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.  

Потерпіла ОСОБА_8 належним чином сповіщена про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явилась, натомість подала заяву про те, що претензій до підсудного не має, хоча збитки не відшкодовані, пробачила його, просить слухати справу без її участі. Заслухавши думку учасників розгляду, суд, на підставі ст. 290 КПК України, визнав можливим з’ясувати обставини події, захистити права і законні інтереси потерпілої та розглянути справу у відсутність цих осіб, оскільки це не тягне порушення її прав.    

  Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1, його мати ОСОБА_2, представники служби у справах дітей Рогіз С.А., кримінальної міліції Коваленко М.М, Кегичівського ПТУ-60 Мацепури Р.А., охарактеризували підсудного як такого, що  раніше правопорушень не вчиняв, удома допомагає матері по господарству, якщо раніше заняття пропускав, то зараз відвідує їх регулярно. Вважають, що неповнолітній може бути перевихований удома та за місцем навчання. ОСОБА_2 згодна здійснювати  за сином нагляд та проводити з ним виховну роботу.  

У судовому засіданні досліджені:  

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.32);  

- довідка відповідно до якої підсудний раніше засуджений не був (а.с.33);  

- довідки, відповідно до який він на облік в наркологічному та психіатричному кабінетах Кегичівської ЦРЛ не перебуває (а.с.34,35);  

- довідка, відповідно до якої підсудний проживає з матір’ю, батьком, чотирма сестрами та братом (а.с.37);  

- характеристика, згідно з якою підсудний навчається задовільно, товаришами дружній, авторитетом не користується, на критику реагує спокійно та розсудливо, по характеру ввічливий та добрий (а.с.38);  

- заява потерпілої про відсутність претензій до підсудного.  

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.  

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому  з”ясовано, що підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.  

Заслухавши пояснення підсудного, його представника, а також пояснення інших учасників, та дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.  

Суд вважає доведеним, що підсудний умисно, таємно, із корисливих спонукань вчинив крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням у сховище, отже, його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.  

Призначаючи покарання у межах закону за скоєння  цього злочину, береться до уваги що він є тяжким, проте його негативні наслідки не є непоправними, потерпіла претензій не має. Суд враховує також особу підсудного, який характеризуються переважно позитивно, судимостей не має, у вчиненому щиро розкаюються. Зазначені відомості, що характеризують як обставини злочину, так і особу підсудного, у сукупності свідчать про можливість  виправлення підсудного без ізоляції від суспільства.  

Як обставини, що пом`якшують покарання підсудного, відповідно до п.1 та п.3 ч.1 ст. 66 КК України, визнається щире каяття, а також вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено. Зазначені відомості, що характеризують як характер та обставини злочину, так і дані про особу підсудного, у сукупності дають підстави для висновку про можливість застосування ст.75 КК України з урахуванням ст.104 КК України,  звільнивши його від покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на підсудного обов’язки, які обмежують його права на зміну місця проживання, роботи, навчання.  

Також, з метою посилення впливу покарання неповнолітньому на підставі ч.4 ст.104 КК України, визнано доцільним покласти на його матір, за її згодою, обов’язок, щодо нагляду та проведення виховної роботи. Враховуючи тяжкість злочину та неповнолітній вік підсудного, суд визнає також доцільним призначити йому громадського вихователя.  

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.  

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд суд не знаходить.  

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд  

П Р И С У Д И В:  

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання  у вигляді трьох років позбавлення волі кожному.  

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 - відповідно до ст. 75 з урахуванням  ст.104 КК України, звільнити від  відбування  цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.    

Згідно з п.2, п.3  ч.1 ст.76 КК України, покласти на засудженого обов`язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції,  повідомляти їх про зміну свого місця проживання, роботи, навчання. Умовою звільнення від відбування призначеного покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину і виконання покладених обов'язків.  

Згідно з ч. 4 ст. 104 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов’язки щодо нагляду та проведення виховної роботи з ОСОБА_1, а також через службу у справах дітей Кегичівської районної державної адміністрації призначити йому громадського вихователя.  

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком чинності, залишити попередню у вигляді підписки про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.  

  Головуюча                                                                               Н.М.Куст