Справа № 1-121/10  

В И Р О К  

іменем України  

смт. Кегичівка                                                                                                                                            09 серпня 2010 року  

    Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., при секретарі Мележик О.В., з участю прокурора Сліпака О.О, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу, за якою  

  ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Білий-Колодязь Вовчанського району Харківської області, українець, громадянин України, державних нагород не має, освіта середня-спеціальна, не одружений, утриманців не має, не працює, інвалідності не має, проживає АДРЕСА_1, не засуджений,  

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Коливань Коливанського району Новосибірської області, росіянин, громадянин України, державних нагород не має, освіта середня,  одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працює, інвалідності не має, проживає АДРЕСА_2,  не засуджений,  

- обвинувачуються за ч.2 ст.185 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:  

  06 травня 2010 року, біля 13 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись на території 6-ї Красноградської дистанції колії, розташованої за адресою вул. 1 Травня, смт. Кегичівка Харківської області, за попередньою змовою між собою, таємно умисно, із корисливих спонукань, шляхом вільного доступу викрали із горища дві старопридатні накладки З-65 Р-65 6-ти дирних, вартістю 85,61 коп. кожна, чим спричинили підприємству збитки 171,22 грн.  

  У пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України,  у судовому засіданні підсудні винними себе визнали повністю, дати пояснення погодились.  

Підсудний ОСОБА_1, пояснив, що у березні 2010 року влаштувався на тимчасову роботу в Красноградську дистанцію колії, де разом із іншими робітниками проводив ремонт будівлі, яка знаходиться за адресою вул. 1 Травня, смт. Кегичівка. Знаходячись на горищі приміщення разом із ОСОБА_2 виявили дві дорожні накладки, ОСОБА_2 запропонував їх викрасти, так і зробили. Скинули 2 накладки на землю, потім сховав їх у кущах біля будівлі. Біля 13 год., викрадене поклали у мішок і він особисто повіз їх, на власному велосипеді, на пункт прийому металобрухту до ОСОБА_6 по вул. 1 Травня в смт. Кегичівка. Помітив, що біля двору останнього стоїть машина працівників міліції, вони його зупинили і запитали, що він везе. Про все розповів працівникам міліції, у вчиненому щиро розкаявся.  

Підсудний ОСОБА_2 обставини справи, викладені підсудним ОСОБА_1 підтвердив повністю. Повідомив, що при вчиненні крадіжки знаходились у тверезому стані, у вчиненому щиро розкаюється, і що він запропонував вчинити крадіжку.  

  У судовому засіданні досліджені наступні докази та матеріали, що характеризують особи підсудних:  

- довідка про те, що вартість викраденого майна становить 171,22 грн. (а.с.15);  

- постанова про визнання і долучення до справи речових доказів – 2 рельсові накладки типу Р65, протокол їх огляду та розписка про передачу на зберігання ОСОБА_4 (а.с.21,22,25);  

- довіреність надана начальником Красноградської дистанції колії ОСОБА_4 майстру шляховому, копія посвідчення останнього (а.с.20,23);  

- копії паспортів підсудних, з підтвердженням їх анкетних даних (а.с.53,58);  

- довідки про відсутність у них судимостей у минулому (а.с.54,59);  

- довідки про те що підсудні на наркологічному та психіатричному обліку не перебувають (а.с.55,56,61,62);  

- довідка – характеристика, згідно з якою ОСОБА_1 в шлюбі не перебуває, не працює, проживає з матір’ю та сестрою, комісією селищної ради не розглядався, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.57);  

- довідка – характеристика, згідно з якою до складу сім’ї ОСОБА_5 входить дружина та син ІНФОРМАЦІЯ_5, компрометуючими матеріалами відносно нього сільська рада не володіє (а.с.60).  

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.  

  Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудних і ніким не оспорюються. При цьому  з’ясовано, що підсудні та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.  

  Заслухавши пояснення підсудних та дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.  

Суд  вважає доведеним, що підсудні умисно, таємно, із корисливих спонукань, без проникнення, за попередньою змовою групою осіб, вчинили крадіжку чужого майна, тому їх дії правильно кваліфіковані ч.2 ст. 185 КК України за ознакою попередньої змови.  

  Призначаючи покарання у межах закону за скоєння цих злочинів, береться до уваги, що вони є середньої тяжкості, їх негативні наслідки усунені, оскільки викрадене повернуто. Суд враховує також особи підсудних, які у скоєному розкаюються, характеризуються посередньо, раніше засуджені не були, не працюють, ОСОБА_2 був ініціатором злочину, має на утриманні неповнолітню дитину. Зазначені відомості, що характеризують як обставини злочину, так і осіб підсудних, у сукупності свідчать про неможливість призначення такого виду покарання передбаченого санкцією статті, як арешт, а доходить висновку про застосування такого покарання, як обмеження волі.  

  Як обставина, що пом’якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України не встановлено.  

  При таких умовах, суд вважає обґрунтованим  висновок про наявність підстав для застосування ст.75 КК України, звільнивши підсудних від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на підсудних обов’язки, які обмежують їх права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.1 та п.2 ст.76 КК України.  

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.  

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд суд не знаходить.  

При вирішенні питання щодо речових доказів, якими визнано - 2 рельсові накладки типу Р65, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, суд вважає правильним передати їх, Красноградській дистанції колії, як законному володільцю, на підставі п.5 ч.1 ст. 81 КПК України.  

Судових витрат по справі не має.  

  Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

  П Р И С У Д И В:  

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2  ст.185 КК України і призначити їм по 2 роки обмеження волі кожному.    

  Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік кожному.  

Згідно з п.2, п.3  ч.1 ст.76 КК України, покласти на засуджених обов`язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції,  повідомляти їх про зміну свого місця проживання або роботи. Умовою звільнення від відбування призначеного покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину і виконання покладених обов'язків.  

Міру запобіжного заходу стосовно засуджених, до набрання вироком чинності, залишити попередню – у вигляді підписки про невиїзд.  

Речові докази по справі - 2 рельсові накладки типу Р65, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, передати Красноградській дистанції колії, як законному володільцю.  

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через  Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

  Вирок винесено і віддруковано в нарадчій кімнаті.  

  Головуюча                                                                                                        Н.М. Куст