Справа № 2-а-683/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  «01» березня 2010 року Перевальський районний суд Луганської області  

у складі:    

    головуючого-судді:                                         Сініцина Е.М.  

    при секретарі:                 Нарижній К.С.  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Перевальську Луганської області  

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання неправомірними дій по відмові в доплаті до пенсії підвищення згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та про обов’язок провадити таку доплату до пенсії та про відновлення пропущеного строку, -  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом     до     Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання неправомірними дій по відмові в доплаті до пенсії підвищення згідно Закону України «про соціальний захист дітей війни» та про обов’язок провадити таку доплату до пенсії та про відновлення пропущеного строку, посилаючись на наступне.  

Вона народилася 31 листопада 1934 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.  

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни призначається та виплачується державна соціальна допомога до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, вказана норма вступила в дію 01 січня 2006 року. Однак таке підвищення їй не виплачувалося.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була зупинена, але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року вказане призупинення визнано неконституційним, тому вона вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно провести доплату до пенсії за весь 2007 рік.  

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  були внесені зміни, які рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року також визнані неконституційними.  

Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області провадити їй доплату до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відмовило, пославшись на відсутність фінансування.  

  Її законні права були порушені прийняттям окремих неконституційних положень нормативно-правових актів та законів України, про що їй не було відомо. Про факт порушення її прав їй стало відомо тільки зараз від інших пенсіонерів, коли вони стали звертатися до суду з позовами , а тому вона звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд відновити їй строк для звернення до суду за захистом її порушених прав; дії Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області з відмови їй у виплаті підвищення до пенсії на підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнати неправомірними, зобов’язавши його провести їй підвищення до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року, включно на підставі вказаного Закону «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2010 року щомісяця та довічно провадити їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

    В судове засідання позивач не з’явилася по невідомій суду причині, незважаючи на те, що своєчасно й належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачці проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а тому в позові необхідно відмовити також і з цих підстав.  

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню – частково.  

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.9), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.  

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачкою пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.  

Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, д   ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними   .   Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.          

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.  

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачки, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення зазначених рішень, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії, тому суд вважає можливим визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни. Крім того, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, набрали чинності з дня їх ухвалення, то суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити,   за період часу – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року   , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,   з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.  

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

  Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  Відповідно до Рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, № 26-рп/2008 від 27 листопада 2008 року закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.  

  Отже, нарахування та виплата у 2009 році позивачу підвищення до пенсії як дитині війни повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Нормативно-правових актів, які б іншим чином передбачали виплату підвищення до пенсії як дитині війни у 2010 році, на законодавчому рівні прийнято не було.  

      Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, оскільки зазначені виплати є щомісячними та норми закону не скасовувались й не змінювались.  

    Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» із змінами від 15 березня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень. Статтею 58 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня 2007 року – 482 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень. А статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений в розмірі, що діяв в грудні 2008 року, тобто в сумі 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн.  

Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити   30 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу – ОСОБА_1, виходячи з розміру: з     09 липня 2007 року - 406 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 411 гривень до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 481 гривня   , з 01 липня 2008 року - 482 гривні, з 01 жовтня 2008 року – 498 гривень, з 01 листопада 2009 року – 573 грн..  

  Позовні вимоги позивача про нарахування щомісячного підвищення до пенсії за 2006 рік суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству на час їх виплат. Так Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни, відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, а статтю 110, викладено у такій редакції «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету, у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та не було прийнято інших нормативно-правових актів, які б скасовували визначене, тому суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити.  

    На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -  

    П О С Т А Н О В И В :    

  позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання неправомірними дій по відмові в доплаті до пенсії підвищення згідно Закону України «про соціальний захист дітей війни» та про обов’язок провадити таку доплату до пенсії та про відновлення пропущеного строку - задовольнити частково.  

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року.  

Зобов’язати   Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто   у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком   , як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1 за цей період.  

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання особою, яка бере участь у справі, копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

  Головуючий - суддя: