Справа № 2-2096/10

 Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          «07» червня 2010 року Перевальський районний суд Луганської області  

 у складі:      головуючого-судді:                                               Сініцина Е.М.

                  при секретарі:                                                  Ловцовій Ю.О.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Перевальську Луганської області  

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як «Дитині війни», -

В С Т А Н О В И В :

           Позивач звернувся до суду з позовом  до  Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як «Дитині війни», посилаючись на наступне.

Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна підвищуватись пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках йому таке підвищення не виплачувалося.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 вказана норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була визнана неконституційною.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Незважаючи на це, установа відповідача сплачувала позивачу протягом 2008 року підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10 %, що є на думку позивача, протиправним.

Його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих конституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, законів України. Крім того, про належні йому як дитині війни виплати йому повідомлено не було, тому про факт порушення його прав йому стало відомо лише зараз від інших пенсіонерів, які стали звертатись до суду з такими позовами. Отже, про грубе порушення його прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом України тривало понад півтора року, йому стало відомо тільки на теперішній час, а тому, зважаючи на його матеріальний стан, правову необізнаність, він звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити йому перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з вирахуванням отриманих ним сум за цей період, та з 01 січня 2010 року відповідно до діючого законодавства безстроково, а також стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області сплачені ним судові витрати.

 В судове засідання позивач не з’явився, просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачу проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню – частково.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням за № НОМЕР_1 (а.с.10), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними .  Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.          

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення зазначених рішень, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії, крім того, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, набрали чинності з дня їх ухвалення, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити,  за період часу – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

    Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

  Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

  Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

   Відповідно до Рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, № 26-рп/2008 від 27 листопада 2008 року закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.  

 Отже, нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках позивачу підвищення до пенсії як дитині війни повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, оскільки зазначені виплати є щомісячними та норми закону не скасовувались та не змінювались.

 Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний  повний  рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.      Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2007 року у розмірі 380 грн. 00 коп., з 01 квітня 2007 року – 406 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2007 року – 411 грн. 00 коп. Установлено, що  для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для  осіб,  які  втратили  працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Статтею 58 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня 2008 року – 482 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень.  

Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений в розмірі, що діяв в грудні 2008 року, тобто в сумі 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн.  

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений з 01 січня 2010 року – 695 грн. 00 коп., з 01 квітня 2010 року – 706 грн. 00 коп.

Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлюється в розмірах: з 01 січня – 695 грн., з 01 квітня – 706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня – 723 грн., з 01 грудня – 734 грн. Відповідно до п. 1 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VІ від 27 квітня 2010 року Закон набрав чинності з дня опублікування /30 квітня 2010 року/ та застосовується з 01 січня 2010 року.

Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити  30 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу, виходячи з вищезазначених розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Відповідно до ст. 4 п. 34 Декрету КМУ № 7-93 від 21 січня 1993 року «Про Державне мито» від сплати державного мита звільняється Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи й організації.

      Тому суд покладає на відповідача лише судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

   В И Р І Ш И В :  

позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як «Дитині війни» - задовольнити частково.

Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1 за цей період. З 01 січня 2010 року виплати провадити відповідно до діючого законодавства згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на час нарахування цих виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 00 коп. (тридцять сім грн. 00 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Головуючий - суддя: