Справа № 2-А-1961
2010 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2010 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого – судді Гайдук В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі, в якому просить про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, а також здійснювати виплату соціальної допомоги в подальшому у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона має статус "дитини війни", у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" такими, що не відповідають ст.152 Конституції України.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 14.12.2010р. постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, саме тому відповідач наполягає на відмові їй в задоволенні позову. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена. Також, законодавчо не було врегульовано питання у цьому році фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 р. у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Тому, вимоги позивача про зобов'язання провести підвищення пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 та копією паспорту позивача. (а.с.4-5).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-1V, що набрав чинності 01 січня 2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 квітня - 387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-V та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.
Крім цього, цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 грн.06 коп. та 415 грн.11 коп.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році, суд виходить з наступного.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607 грн.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Посилання відповідача на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначені виплати фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, суд вважає необґрунтованими тому, що ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено надання дотацій Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. Тобто, законодавчо передбачено джерела отримання Пенсійним фондом України дотацій для виплати підвищень до пенсії у тому числі і для дітей війни. Відповідачем не надано доказів того, що він звертався до головного розпорядника бюджетних коштів із запитами про фінансування виплат підвищення до пенсії дітям війни та отримав відмову у виділенні коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а дії відповідача за цей період є неправомірними.
Позивач просила суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008р. без зазначення кінцевого строку стягнення.
Суд вважає за можливе зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008р. без обмеження певною датою, оскільки Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено строк його дії.
Позивач просить зобов’язати відповідача здійснювати їй виплату в подальшому соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно приписів частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку державної влади, їхніх посадових та службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Тобто, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Виходячи з вищевикладеного, суд вважає відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача проводити перерахунок пенсії в подальшому зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. № 6-рп/2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
По с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008 р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум. В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд Луганської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: