ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р. | № 7/476 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: | С. Шевчук, |
С. Владимиренко, І. Воліка, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Дочірнього підприємства (ДП) “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз України” |
на рішення | від 30.07.2007 року |
господарського суду міста Києва |
у справі | № 7/476 |
за позовом | НАК "Нафтогаз України" |
до | ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” |
про | зобов'язання виконати рішення |
В судове засідання прибули представники сторін: |
позивача | Громніцький Ю.П. (дов. від 06.03.2006 року № 14-76) |
відповідача | Дерев'янко С.Ю. (дов. від 09.02.2007 року № 07/47) |
Заслухавши суддю-доповідача - І. Воліка, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
НАК "Нафтогаз України" звернулася до суду з позовом про зобов'язання ДП «Газ-Тепло»НАК “Нафтогаз України” виконати рішення правління НАК "Нафтогаз України" від 05.06.2007 року, оформлене пунктом 2.2 протоколу № 67 засідання правління НАК "Нафтогаз України" від 05.06.2007 року, а саме: для покриття дефіциту природного газу, який виник у червні-липні 2006 року в обсязі 55,14 млн. куб. м закупити на ринку України зазначений обсяг природного газу імпортованого походження у постачальника, який має необхідний ресурс природного газу, за цінами, що склались на дату укладання договору на виконання цього рішення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.07.2007 у справі № 7/476 (суддя М. Якименко) позовні вимоги задоволено.
У касаційній скарзі ДП «Газ-Тепло»НАК “Нафтогаз України” просить скасувати рішення у справі, посилаючись на те, що воно прийняте з порушенням норм чинного законодавства, та прийняти нове рішення, яким у позові НАК "Нафтогаз України" відмовити.
НАК «Нафтогаз України»у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва - без змін, зважаючи на безпідставність доводів скаржника.
Доповідач: Волік І.М.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що між позивачем та відповідачем в січні 2006 року були укладені договори купівлі продажу природного газу від 03.01.2006 року № 16/06-24 та від 16.01.2006 року № 16/06-40.
Відповідно до умов зазначених договорів позивач зобов'язувався передати у власність відповідача імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічними контрактами для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій).
Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»(із змінами і доповненнями) в редакції, що діяла у червні та липні 2006 року, було визначено, що природний газ власного видобутку повинен використовуватись для забезпечення потреб населення в природному газі. Тобто для виконання зобов'язань перед відповідачем за вказаними вище договорами НАК "Нафтогаз України" повинна була здійснити закупівлю імпортованого природного газу.
Однак, в червні та липні договорів на закупівлю імпортованого природного газу НАК "Нафтогаз України" укладено не було.
В грудні 2006 року НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду м. Києва з позовами до ЗАТ «Укргаз-Енерго»про зобов'язання укласти договори купівлі-продажу природного газу та про зобов'язання підписати акти приймання-передачі природного газу в червні та липні 2006 року обсягом 210 000 000 куб. м, 725 000 000 куб. м, 250 000 000 куб. м та 724 000 000 куб. м.
Рішеннями господарського суд м. Києва від 09.02.2007 року у справах № 7/765, № 7/766, № 7/767 та № 7/768 позови НАК "Нафтогаз України" до ЗАТ «Укргаз-Енерго»задоволені.
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року рішення господарського суду м. Києва від 09.02.2007 року у справах № 7/765, № 7/766, № 7/767 та № 7/768 були скасовані, у задоволенні позовів НАК "Нафтогаз України" до ЗАТ «Укргаз-Енерго»про зобов'язання укласти договори купівлі-продажу природного газу та про зобов'язання підписати акти приймання-передачі природного газу в червні та липні 2006 року обсягом 210 000 000 куб. м, 725 000 000 куб. м, 250 000 000 куб. м та 724 000 000 куб. м відмовлено. Постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року у справах № 7/765, № 7/766, № 7/767 та № 7/768 набрали законної сили.
Таким чином, в червні та липні 2006 року позивач не мав обсягів природного газу для виконання зобов'язань перед ДП «Газ-Тепло» НАК “Нафтогаз України” за договорами купівлі продажу природного газу від 03.01.2006 року № 16/06-24 та від 16.01.2006 року № 16/06-40.
В той же час, споживачами природного газу, перед якими ДП «Газ-Тепло»НАК “Нафтогаз України” мало договірні зобов'язання поставити природний газ, в червні та липні 2006 року було спожито 55 140 000 куб. м природного газу.
Рішенням правління НАК "Нафтогаз України" від 05.06.2007 року, оформленим пунктом 2.2 протоколу № 67 засідання правління НАК "Нафтогаз України" від 05.06.2007 року, ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз»та ДП «Газ-тепло»було зобов'язано для покриття дефіциту природного газу, який виник у червні-липні 2006 року в обсягах 831,7 млн.куб.м, 927,35 млн.куб.м та 55,14 млн.куб.м відповідно, закупити на ринку України зазначені обсяги природного газу імпортованого походження у постачальника, який має необхідний ресурс природного газу, за цінами, що склались на дату укладання договору на виконання цього рішення.
Згідно пункту 1.4 статуту ДП «Газ-Тепло»її засновником є НАК "Нафтогаз України".
Статтею 65 Господарського кодексу України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Пунктом 6.3 статуту ДП «Газ-Тепло»передбачено, що рішення правління засновника, накази та інші розпорядчі акти засновника є обов'язковими для виконання радою директорів ДП «Газ-Тепло»та її головою.
Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Тотожні за змістом норми містяться в статті 88 Господарського кодексу України та статті 10 Закону України «Про господарські товариства».
Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Нормами статей 88 та 116 Цивільного кодексу України, статті 65 Господарського кодексу України, а також статті 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено право власника підприємства брати участь в його управлінні відповідно до його установчих документів.
Виходячи з того, що пунктом 6.3 статуту ДК «Газ-Тепло»НАК “Нафтогаз України” передбачено, що рішення правління засновника, накази та інші розпорядчі акти засновника є обов'язковими для виконання радою директорів ДП «Газ-Тепло»НАК “Нафтогаз України” та її головою, рішення правління позивача від 05.06.2007 року, оформлене п. 2.2 протоколу № 67 засідання правління НАК "Нафтогаз України", прийняте у відповідності до статуту відповідача, норм чинного законодавства України, не порушує засад свободи договору, цивільної правоздатності та дієздатності відповідача та є обов'язковим для відповідача.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положення підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», оскільки вказана постанова Кабінету Міністрів України та Порядок забезпечення споживачів природним газом, затверджений цією постановою, не містять положень про порядок забезпечення зазначених у цьому підпункті споживачів природним газом за відсутності його ресурсів у НАК "Нафтогаз України", а також не встановлюють заборони за відсутності ресурсів природного газу у НАК "Нафтогаз України" здійснювати закупівлю природного газу в осіб, що мають необхідні ресурси.
Відповідно до частини першої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування судового рішення.
При перегляді оскаржуваного рішення касаційна інстанція встановила коло обставин, та врахувавши її матеріали, прийшла до висновку про відсутність неправильного застосування норм матеріального чи порушень процесуального права, господарський суд міста Києва повно та всебічно дослідив надані сторонами докази і доводи, належно їх оцінив, доводи ДП «Газ-Тепло» НАК “Нафтогаз України”, які були предметом дослідження, обґрунтовано відхилені як безпідставні.
З огляду на вищевикладене та обставини справи встановлені судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що висновки зроблені у відповідності до компетенції господарського суду та чинних нормативних актів, підстав для задоволення касаційної скарги немає, підстав для скасування рішення судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2007 року у справі № 7/476 без змін.
Головуючий, суддя С. Шевчук
Судді: С. Владимиренко
І. Волік