ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р. | № 7/424 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: | С. Шевчук, |
С. Владимиренко, І. Воліка, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" |
на рішення | від 26.06.2007 року |
господарського суду міста Києва |
у справі | № 7/424 |
за позовом | НАК "Нафтогаз України" |
до | Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Укргаз-Енерго" |
про | зобов'язання укласти договір |
та за зустрічним позовом | ЗАТ "Укргаз-Енерго" |
до | НАК "Нафтогаз України" |
про | визнання договору укладеним |
В судове засідання прибули представники сторін: |
позивача | Лемещак О.В. (дов. від 06.03.2007 року № 14-81) |
відповідача | Гайсин Р.Р. (дов. від 29.12.2006 року № 45д-08) |
Заслухавши суддю-доповідача - І. Воліка, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року у справі № 7/424 (суддя М. Якименко) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено, договір поставки природного газу № 354/77/П-07 від 12.06.2007 року між НАК "Нафтогаз України" та ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" визнаний укладеним в редакції, запропонованій ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО".
НАК «Нафтогаз України»у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення у справі, оскільки господарським судом були неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року № 605 "Деякі питання діяльності НАК "Нафтогаз України'', і прийняти нове рішення, яким зобов'язати ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" укласти договір поставки природного газу № 354/77/П-07 від 12.06.2007 року в частині пунктів 4.2-4.5 в редакції, запропонованій позивачем відповідачу, а саме:
"4.2. Ціна Газу на момент укладання цього Договору становить - 702,00 (сімсот дві гривні 00 коп.) грн. без податку на додану вартість (надалі за текстом Договору іменується -«ПДВ»), що на момент укладання цього Договору складає еквівалент139,01 (сто тридцять дев'ять доларів 01 цент) дол. США. Еквівалент розраховано на підставі офіційного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України на дату укладення цього Договору.
4.3. Крім того до Ціни Газу включається ПДВ - 20 %, що на момент укладання цього Договору складає 140,40 (сто сорок гривень 40 коп.) грн.
4.4. Ціна газу з ПДВ, за якою Покупець оплачує Продавцю Газ, складає 842,40 (вісімсот сорок дві гривні 40 копійок) грн.
4.5. Загальна розрахункова сума цього Договору становить 210 600 000,00 (двісті десять мільйонів шістсот тисяч гривень 00 коп.) грн., включаючи ПДВ. Фактична сума цього Договору складається з вартості фактично переданого за цим Договором Газу".
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Витрати на оплату послуг ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»із закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ газу є обов'язковими для ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", яке здійснює діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, оскільки пунктом 2.1.7 „Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом", затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 серпня 2005 року N 694 (надалі-Ліцензійні умови), встановлено, що діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом можлива за умови наявності у ліцензіата договорів з газотранспортними підприємствами про зберігання у підземних сховищах природного газу, що надійшов до газотранспортної системи за договорами купівлі-продажу ліцензіата і не був поставлений споживачам.
Таким чином, згідно чинного законодавства України суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом зобов'язаний укладати договори та нести відповідні витрати, пов'язані із зберіганням природного газу.
Крім того, діяльність з постачання природного газу носить сезонний характер, зумовлений погодними умовами. Тобто протягом певного періоду року, коли середньодобова температура повітря знижується до певної позначки, підприємства комунальної теплоенергетики виробляють теплову енергію, яка споживається населенням, внаслідок чого споживання природного газу різко збільшується.
З метою сталого забезпечення споживачів природним газом, відповідно до пункту 2.4.1 Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" від 26.03.2001 року №79, встановлено що газопостачальні підприємства здійснюють закачування природного газу до ПСГ в період з 15 квітня по 15 жовтня відповідно року, та його відбір з 15 жовтня одного року по 15 квітня наступного року.
На підтвердження вищенаведеного, відповідно до абзацу 3 Методики розрахунку тарифів за надані послуги з закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 701 від 22.06.2000, газотранспортні підприємства здійснюють, зокрема "сезонне" зберігання природного газу у підземних сховищах.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про затвердження тарифу на послуги з зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України» № 575 від 11.05.2006 року, тарифи на послуги ДК «Укртрансгаз»НАК "Нафтогаз України»із закачування, зберігання і відбору природного газу з підземних сховищ газу встановлені на рівні 33,00 грн. за 1000 куб. м (без урахування податку на додану вартість).
Таким чином, постачальники природного газу у весняно-літній період створюють відповідний запас природного газу додатково до страхового запасу, з метою задоволення потреб споживачів у ньому протягом опалювального сезону та несуть відповідні витрати на зберігання природного газу на рівні 33,00 грн. за 1000 куб. м (без урахування податку на додану вартість).
З метою створення такого запасу природного газу, починаючи з квітня місяця 2007 року, почалося закачування природного газу до ПСГ та, як наслідок виникли зумовлені вище витрати на зберігання природного газу.
Отже, встановлення та включення витрат відповідача із зберігання природного газу до ціни договору є обґрунтованим та таким що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, а твердження позивача про відсутність обґрунтування включення витрат із зберігання в ціну газу та про відсутність змін умов господарювання відповідача в травні 2007 року є безпідставними та такими що суперечать фактичним обставинам справи.
В касаційній скарзі позивач стверджує, що мотивувальна частина рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2007 року, в якій зазначено, що норми пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не поширюються на відносини що складаються між позивачем та відповідачем, не відповідає резолютивній частині рішення, оскільки пунктом 4.1. затвердженого договору встановлено, що ціна газу, який передається за даним договором формується відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року № 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі Постанова № 605) , встановлено, що граничні, рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат із зберігання, становлять 720 гривень за 1 тис. куб. метрів.
Таким чином, чинним законодавством України встановлено, що до ціни газу, що постачається для бюджетних установ та організацій, включено витрати з його зберігання.
В свою чергу, ціна 1 тис. куб. метрів газу за договором, без урахування таких додаткових складових, становить 702 гривні за 1 тис. куб. метрів. Натомість, пунктом 3.3 статті 3 Ліцензійних умов встановлено, що ліцензіат здійснює постачання природного газу на договірних засадах за вільними цінами.
Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, суд вважає, що положення Постанови № 605 не поширюються на правовідносини, що виникають між позивачем та відповідачем зважаючи на те, що пунктом 3.1. статті 3 Статуту НАК "Нафтогаз України" встановлено, і виходячи зі змісту статті 42 Господарського кодексу України, що Компанія утворена з метою отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності. Сторони договору на підставі частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України застосували абзац 3 пункту 1 Постанови № 605 виключно для визначення порядку формування ціни договору, а будь-яких приписів щодо поширення на відносини сторін Постанови № 605 в цілому резолютивна частина рішення та викладений в ній договір не містять.
Отже, мотивувальна частина рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2007 року відповідає резолютивній частині рішення в повному обсязі, а твердження позивача є безпідставним та таким що суперечать обставинам справи.
Таким чином, оскаржуване рішення у справі прийнято без порушення норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року у справі № 7/424 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Шевчук
Судді: С. Владимиренко
І. Волік