ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1523/22 Номер провадження 22-ц/814/946/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,

секретар: Кириченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Київського районного суду міста Полтави від 17 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Київської районної у міста Полтаві ради про визнання права власності на житлове приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року до суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання права власності на житлове приміщення.

Позов обґрунтовано тим , що квартира АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади міста Полтави. На даний час вони проживають в даній квартирі, користуються нею та сплачують за житлово-комунальні послуги. Разом з тим ордер на квартиру АДРЕСА_1 не зберігся. В зв`язку з чим просили суд визнати за ними право власності на житлове приміщення, а саме частину квартири АДРЕСА_1 кімнату житловою площею 17,8 кв.м. у спільному користуванні приміщеннями загальною площею 26,2 кв.м., що складає 8/25.

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 17 травня 2022 року визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житлове приміщення, а саме частину квартири АДРЕСА_1 , кімнату житловою площею 17,8 кв.м.у спільному користуванні приміщеннями загальною площею 26,2 кв.м., що складає 8/25.

В апеляційному порядку рішення оскаржила Полтавська окружна прокуратура. Скарга мотивована тим , що рішення є незаконним та необґрунтованим , ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права .

Апелянт вказує, що суд не звернув уваги на те, що відповідач у справі – Виконавчий комітет Київської районної в м.Полтаві ради жодним чином не порушував права позивачів. Відтак Виконавчий комітет Київської районної в м.Полтаві ради не є особою яка порушує , не визнає або оспорює права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Тому позов пред`явлено до неналежного відповідача , що є самостійною підставою для постановлення рішення про відмову у задоволенні позову. Окрім того позивачами не надано доказів що у справі №552/1523/22 існує спір про право , яке підлягає захисту в судовому порядку.

У матеріалах справи наявний висновок судового експерта ОСОБА_3 від 13.04.2022 , в якому зазначено , що вказана квартира належить Територіальній громаді міста Полтави в особі Полтавської міської ради .

10 травня 2022 року позивачами подано заяву про зміну позовних вимог , згідно якої вони змінюють відповідача , з Управління майном комунальної власності Виконавчого комітету Полтавської міської ради на Виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради. Натомість текст заяви про зміну позовних вимог містить інформацію про Управління майном комунальної власності Виконавчого комітету Полтавської міської ради , як належного відповідача.

У подальшому від Виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі , також було надано заяву про необхідність залучення до розгляду Полтавську міську раду та її виконавчий комітет.( а.с.51)

Зважаючи на вказане , прокуратура просить скасувати рішення Київського районного суду міста Полтави від 17 травня 2022 року, та ухвалити нове про відмову у задоволенні вимог позивачів.

Від Полтавської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого міська рада просить , апеляційну скаргу задовольнити , а рішення скасувати.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.

Судовим розгляом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , житловою площею 17,8 кв.м., у спільному користуванні приміщення у квартирі загальною площею 26,2 кв.м. є власністю територіальної громади міста Полтави.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у вищевказаній квартирі з 19.12.1995 року, про що в матеріалах справи свідчить довідка КП «ЖЕО №2» від 04.01.2022 року.

Згідно витягу рішення Виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради від 14.09.2021 року №259 дозволено КП «ЖЕО №2» переоформити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з ОСОБА_4 у зв`язку із зняттям з реєстраційного обліку 03.03.2006 року квартиронаймача.

З листа КП «ЖЕО №2» вбачається, що ордер на квартиру АДРЕСА_1 відсутній. Наймачем квартири є ОСОБА_1 Квартира не значиться як службова.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 63)).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (провадження №14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (провадження №14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (провадження №14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (провадження №14-511цс18), від 15 травня 2019 року у справі №554/10058/17 (провадження №14-20цс19).

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі №755/16395/21 (провадження №61-757св23) зазначено, що «у справі, що переглядається: суди встановили, що спірна квартира перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва і знаходиться в господарському віданні та на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району»; суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з їх необґрунтованістю; разом з цим апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 пред`явив вимогу про визнання права користування житловим приміщенням, яке перебуває в комунальній власності, до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Належним відповідачем за вказаною вимогою є Київська міська рада. Тому в задоволенні позовних вимог належало відмовити саме з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача».

У даній справі встановлено, що згідно листа КП «ЖЕО №2» будинок АДРЕСА_2 переданий на баланс КП «ЖЕО №2» 31.03.2012 р. саме Полтавською міською радою.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №13 від 13 квітня 2022 року , квартира АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді міста Полтави в особі Полтавської міської ради.

За наведених обставин позовні вимоги до Виконавчого комітету Київської районної у міста Полтаві про визнання права власності на житлове приміщення не підлягають задоволенню, оскільки позивач пред`явив позов до неналежного відповідача.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Вищевказані повноваження щодо залучення до розгляду справи належного відповідача є лише у суду першої інстанції, тому колегія суддів відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову, як того, що був заявлений до неналежного відповідача.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Полтави від 17 травня 2022 року -скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Київської районної у міста Полтаві ради про визнання права власності на житлове приміщення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної прокуратури (вул..1100 – річчя Полтави, 7 , місто Полтави, 36000) , р/р № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м.Київ , код ЄДРПОУ 02910060 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 488 грн. 60 коп., по 744 грн. 30 коп. з кожного .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя:                         В.М. Триголов

Судді:                         А.І. Дорош

О.А. Лобов