Справа № 2-977, 2010 року

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  25 листопада 2010 року                       Ставищенський районний суд Київської області в складі:  

головуючої судді:                                    Скороход Т.Н.,  

при секретарі:                                           Шевченко Т.А.,  

за участю позивачки:                               ОСОБА_1,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-  

ВСТАНОВИВ:  

  До суду з названим позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. 12 листопада 1991 року за її згоди до належного їй житлового будинку вселився та був зареєстрований чоловік її дочки - ОСОБА_2 В 1994 році відповідач з її дочкою вибув на навчання до м. Києва і більше в даний будинок не повертався і в ньому не проживав. 6 серпня 1996 року у відділі РАЦС Дніпровського району м. Києва шлюб між відповідачем та її дочкою був розірваний. Жодних зобов’язальних відносин між нею та відповідачем не існувало. Право користування останнього вказаним житловим будинком було похідним від членства в її сім’ї. Відповідач разом із нею не проживає, господарства спільного не веде.  

Позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві.  

Відповідач в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю.  

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та дослідивши письмові докази, вважає, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Матеріалами справи встановлено, що позивачка є власником житлового будинку АДРЕСА_1. 12 листопада 1991 року за згоди позивачки до належного останній житлового будинку вселився та був зареєстрований відповідач (чоловік її дочки) - ОСОБА_2, який в 1994 році вибув і більше в даний будинок не повертався і в ньому не проживав.  

6 серпня 1996 року у відділі РАЦС Дніпровського району м. Києва шлюб між відповідачем та дочкою позивачки був розірваний.  

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає постійно, переважно або тимчасово.  

Згідно зі ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім’ї власника будинку належать дружина, діти, батьки та інші особи, якщо вони постійно проживають разом із власником і ведуть з ним спільне господарство.  

У відповідності до ст. ст. 71, 163 ЖК України, жиле приміщення в будинках індивідуального житлового фонду зберігається за тимчасово відсутніми громадянами (наймачами та членами сім'ї) протягом 6 місяців.  

Згідно ч. 2 статті 167 Житлового Кодексу України у разі вибуття наймача і членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.  

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником або законом.  

Оскільки відповідач більше року відсутній у місці свого постійного проживання - в будинку АДРЕСА_1, суд вважає, що його слід визнати таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 163, 167 ЖК України, ч.2 ст. 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 213-215, 225 ЦПК України, суд –  

  ВИРІШИВ:  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування жилим будинком АДРЕСА_1.  

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя