Справа № 2-а-7630/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
24 листопада 2010 року. м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Янголь Є.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми та управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати його з 01.01.2007 року здійснити перерахунок основної пенсії виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат за 2007 – 2010 роки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 2-ї групи. Розмір його основної пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком а розмір його додаткової пенсії згідно ст. 50 цього закону повинен складати 75 % мінімальної пенсії за віком. В добровільному порядку відповідач відмовляється здійснити перерахунок пенсії. Крім того він відповідно до чинного законодавства має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак Управлінням праці та соціального захисту населення в 2007-2010 роках йому призначалася та виплачувалася допомога на оздоровлення в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З наданих позивачем письмових доказів вбачається, що позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2-ї групи, отримує пенсію відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інвалід 3-ї групи. В травні 2007, у березні 2008 та у липні 2009 року отримував щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі по 120 грн.
Для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із положень ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що діяли у редакції до внесення до нього змін Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність так як Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо необхідну заяву подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З наданих суду письмових матеріалів вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 07.10.2010 року, а тому суд вважає, що перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01.10.2010 року.
Щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення виплачується особам – учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 2-ї групи - п'ять мінімальних заробітних плат. В той же час, у період 2007-2009 років позивачеві вказана допомога була сплачена в розмірі 120 грн. на рік, що значно менше ніж визначено вказаним законом.
Статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року та «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, якими зупинено виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, є неконституційними.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідає Конституції України, зупинення дії ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» визначено, що виплати мають проводитись в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього закону та підвищувати розміри доплат пенсій і компенсацій, передбачених цим законом відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшувати їх та встановлювати у твердій сумі, що не відповідає закону .
Виходячи із засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що при визначенні розмірів виплат, за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не Постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розмірів та виплати грошової допомоги.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення в подальшому, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, так як суди не справі вирішувати спори на майбутній час.
Суд вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду, так як відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, а ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення, які є компенсацією саме за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 69-71, 159-163, 183-2, 256 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2010 року відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у 2007-2009 роках .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки виходячи з розмірів визначених ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (виходячи з п’яти мінімальних заробітних плат) і здійснити відповідну доплату позивачу, за вирахуванням виплаченої раніше суми.
В решті позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з місцевого бюджету м. Суми на користь ОСОБА_1 3,40 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.
Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є.В.Янголь
Копія, з оригіналом згідно.
Суддя Є.В.Янголь