Справа № 2а-782/10

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 м. Ковель                                                                                                           23 вересня 2010 року                                                                                          

 Ковельський міськрайонний суд Волинської області  

 під головуванням - судді Шаруновича В.В.,

з участю секретаря - Спасюк К.В.,  

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – Романовського В.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора ОНПС ДЕЇ у Волинській області Романовського Володимира Михайловича про скасування постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності,  

  в с т а н о в и в :  

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  державного інспектора ОНПС ДЕЇ у Волинській області Романовського В.М. про скасування постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності.  Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності, а саме, 25 серпня 2010 року виніс постанову, згідно якої позивач, як виконуючий обов’язки голови Білинської сільської ради,  не вжив заходів щодо недопущення спалювання залишків сухої рослинності на території сільської ради. На підставі ст. 77-1 КпАП України відповідач наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 850 гривень, тоді як вказаного правопорушення він не вчиняв. Просить названу постанову скасувати.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та  підлягає до задоволення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, додатково пояснив, сільська рада дозволу на спалювання не отримувала, на протязі серпня місця мав провести роз’яснення з людьми, проводив таке роз’яснення, вину у вчиненні правопорушення не визнавав, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач Романовський В.М. в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що 24.08.10 р. був на території Білинської сільської ради, в дворах палили залишки сухої рослинності, при складання протоколу позивач давав пояснення усно, що попереджав людей, журнали про проведення навчання з правил пожежної безпеки було надано після винесення постанови, дозволу на спалювання не було, стягнення накладено за невжиття заходів  недопущення спалювання залишків сухої рослинності, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та  підлягає до задоволення.

Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється на основі   суворого   додержання   законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Підстави для звільнення від доказування відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Як вбачається з копії оскаржуваної постанови № 001925  від 25 серпня 2010 року, дану постанову інспектором з  охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Волинській області Романовським В.М.  було винесено за невжиття  ОСОБА_1 заходів щодо  недопущення спалювання залишків сухої рослинності на території сільської ради  та піддано  ОСОБА_1   штрафу в розмірі 850 грн. .

Статтею 77-1 КУпАП передбачена відповідальність  громадян та посадових осіб за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях і газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само не вжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння.  

ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за  не вжиття заходів щодо недопущення спалювання залишків сухої рослинності на території сільської ради, в той час, як ст..77-1 КУпАП передбачає відповідальність за невжиття особою, яка одержала дозвіл  на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння. ОСОБА_1 у поданій заяві та в судовому засідання повідомив, що жодного дозволу на випалювання залишків сухої рослинності на території сільської ради він, як виконуючий обов’язки голови сільської ради,  не отримував, що підтвердив в судовому засіданні сам відповідач. Крім того, ОСОБА_1, як виконуючий обов’язки голови сільської ради, проводив необхідні організаційні заходи щодо попередження жителів сільської ради про заборону самовільного спалювання сухої рослинності, оскільки відповідальність за це передбачена ст.77-1 КУпАП, а також під розписку ознайомлював жителів з правилами пожежної безпеки, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В судове засідання відповідач  не надав суду належних доказів та не довів факту вчинення позивачем зазначеного в постанові адміністративного правопорушення.  

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.7 КпАП України ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом.

Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється    на основі   суворого   додержання   законності.

Викладене дозволяє прийти до висновку, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, а отже протиправною.

Для захисту позивача від необгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 8 - 11, 86, 94, 122, 159, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -     

п о с т а н о в и в :  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

  Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 001925 від 25 серпня 2010 року, винесену державним інспектором ОНПС ДЕЇ у Волинській області Романовським Володимиром Михайловичем, згідно якої ОСОБА_1    притягнуто до адміністративної відповідальності  за ст. 77-1 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.00 коп.

  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

   ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                          В.В. ШАРУНОВИЧ