2-2307/07/14.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2007 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Чередник В.Є.,
при секретарі Андросові А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова про визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року позивачі звернулись до суду ыз позовом, яким просять визнати за кожним з них право спільної часткової власності - по 1/3 частці у праві спільної часткової власності на об'єднанні квартири № 40, 43, 44, 45 під єдиним номером 45, житловою площею 106,3 кв.м., загальною площею 186,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рівних частинах кожному (по 1/3) належать квартири № 44, 45, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності - по 1/2 кожному, належить квартира № 40, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Неповнолітній ОСОБА_3. на праві приватної власності належить квартира № 43, в цьому ж будинку. Реалізуючи свої правомочності власників, співпозивачі за власні кошти та за взаємною згодою, розширили балкон квартири № 45, об'єднали квартири № 40, 43, 44, 45 та виконали їх реконструкцію. З метою визнати право власності на нерухоме майно, отримати необхідну документацію, яка б підтверджувала право власності на об'єкт нерухомого майна, позивачі звернулися до відповідача, однак до теперішнього часу це питання вирішено не було, у зв'язку з чим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. не мають можливості зареєструвати нерухоме майно та реалізувати свої правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження ним.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування, просив задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача Мякота О.Ю., яка діє на підставі довіреності, з'явилась, позовні вимоги визнала. Згідно з ч. 4 ст.. 130 ЦПК України в разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди в порядку, встановленому статтею 174 ЦПК України суд виносить рішення в попередньому засіданніСуд, вислухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 12 жовтня 1993 року між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_5, що діяв від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, з іншого, укладено договір дарування, посвідчений та зареєстрований в реєстрі під № 1-8158 державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори. Відповідно до' предмету договору Даритель подарувала, а Обдарована прийняла у дар квартиру № 43, житловою площею 27,4 кв.м., загальною площею 45,28 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира зареєстрована за ОСОБА_3 на праві приватної власності Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» шляхом внесення запису № П-2-117 до реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, видане 17 грудня 1993 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, ОСОБА_1 та членам її сім'ї - ОСОБА_2, ОСОБА_3, на праві спільної сумісної власності належить квартира № 45, загальною площею 45,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що до реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис № П-2-2932. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік та батько ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, якому на праві власності, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 17 грудня 1993 p., належала квартира № 44, житловою площею 26,0 кв.м., загальною площею 45,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № П-2-2933. Спадщину в установленому законом порядку прийняли дружина та неповнолітні діти спадкодавця, про що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Хомою О.В. 28 квітня 2005 р. видане Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцям, в рівних частинах кожному, належить вище згадана квартира.
Згідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Хомою О.В. 24 березня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частинах кожному належить квартира № 40, житловою площею 27,4 кв.м., загальною площею 45,5 кв.м., що розташована в будинку АДРЕСА_1.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_3, позивачу ОСОБА_3. в рівних частинах кожному (по 1/3) належать квартири № 44, 45, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності - по 1/2 кожному, належить квартира № 40, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Неповнолітній ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира № 43, в цьому ж будинку. Вище зазначене також підтверджується Довідками № 14, 15, 16, 17 з місця проживання про склад сім'ї та прописку, виданими Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 1 у Київському районі м. Харкова 26 вересня 2006 р. Отже, співпозивачі набули право власності на вказане нерухоме майно на підставах не заборонених законом і є їх власниками. Реалізуючи свої правомочності власників, співпозивачі за власні кошти та за взаємною згодою, розширили балкон квартири № 45, проти чого сусіди (ОСОБА_6, що мешкає в кв. № 47, ОСОБА_7, що мешкає в кв. № 48, ОСОБА_8, що мешкає в кв. № 46, ОСОБА_9, що мешкає в кв. № 42, ОСОБА_10, що мешкає в кв. 61) не заперечували, про що складено відповідні заяви, об'єднали квартири № 40, 43, 44, 45 та виконали їх реконструкцію.
Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна, за результатами якої складено технічний паспорт. Відповідно до технічного паспорту за адресою: АДРЕСА_1
розташовані реконструйовані приміщення квартир, загальна площа яких становить 186,7 кв.м., житлова - 106,3 кв.м.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківреконструкція» (державна ліцензія серії АА № 775360) надано технічний висновок про можливість збереження самовільно виконаного об'єднання та реконструкції квартир № 40, 43, 44, 45, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та можливості їх подальшої експлуатації. Відповідно до зазначеного технічного висновку усі основні будівельні конструкції розглянутого об'єму видимих деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації; об'ємно - планіровочні рішення, що прийняті під час об'єднання та реконструкції квартир відповідають діючим будівельним, архітектурним, екологічним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам та правилам державних стандартів.
Згідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Як зазначалося в позовній заяві та що підтверджується представником позивачів у судовому засіданні, співвласники домовилися про те, що реконструйоване нерухоме майно буде належати їм в рівних частинах кожному, тобто по 1/3 частці у праві спільної часткової власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України - право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватись як нова річ. Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 331 ЦК України, позивачі здобувають право власності на новостворене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.
Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Пунктом 5 ст. 319 ЦК України встановлене єдине обмеження щодо здійснення права власності - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідач не довів, що в результаті виконаної реконструкції (створення майна) заподіяно шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, а також настання погіршення екологічної ситуації та природних властивостей землі.
Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
4.2 ст. 48 Закону України «Про власність» закріплює за власником можливість вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодуванням завданих цим збитків.
Виходячи з вищевикладеного, суд обгрунтовано приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 1-15,57-66, 158,159, 197, 198, 208, 209, 212-218 ЦПК України ст. 331 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати право власності на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на об'єднані квартири № 40, 43, 44, 45 під єдиним номером 45, житловою площею 106,3 кв.м., загальною площею 186,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1).
Визнати право власності на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на об'єднані квартири № 40, 43, 44, 45 під єдиним номером 45, житловою площею 106,3 кв.м., загальною площею 186,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (ідентифікаційний НОМЕР_2).
Визнати право власності на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на об'єднані квартири № 40, 43, 44, 45 під єдиним номером 45, житловою площею 106,3 кв.м., загальною площею 186,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_3).
Рішення може бути оскаржено шляхом подаиі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.