Справа №1-44/1-61 2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 р. м. Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Гавриша Я.М. секретаря Шашки P.M. прокурора Балашової Т. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, освіта середня, неодруженого, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, не судимого, гр.України, за ст.ст. 185 ч.1,162 ч.2 КК України,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, українця, освіта середня, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, військовозобов'язаного, непрацюючого, не судимого, за ст. 162 ч.І КК України,-
встановив:
ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна.
ОСОБА_2 незаконно проник до житла потерпілої ОСОБА_3 та застосував фізичне насильство щодо неї, порушивши тим самим недоторканість її житла.
ОСОБА_1 незаконно проник до житла потерпілої ОСОБА_3, порушивши тим самим недоторканість її житла.
Злочини були вчинені при наступних обставинах:
18.11.2006 р. біля 18 год. ОСОБА_2 зайшов на подвір'я АДРЕСА_4, де побачив велосипед „Лебідь", що належав ОСОБА_4 та скориставшись відсутністю господаря таємно викрав наведений велосипед.
В ніч з 07 на 08 лютого 2007 р. приблизно в 02 годині в м.Тлумачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, без мети крадіжки, ввірвались всередину будинку, зламавши віконну раму та розбивши вікно жилого будинку потерпілої ОСОБА_3 в АДРЕСА_5, при цьому ОСОБА_2 застосовуючи фізичне насильство декілька раз наніс ОСОБА_3 удари рукою в обличчя. Після того, як ОСОБА_3 почала втікати з будинку, ОСОБА_2 наздогнав її, завів до хати та закрив двері будинку ззовні.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, показав, що 18.11.2006 p., він був у своєї знайомої по імені ОСОБА_5, яка проживає в АДРЕСА_4. Даний будинок складається з двох квартир і подвір'я розділене парканом. В двох квартирах маються два окремих входи з
вулиці 1-ше Травня.
Біля 18 год., він вийшов на подвір'я і побачив, що на подвір'ї квартири №1 знаходиться велосипед. Даний велосипед він таємно викрав і заховав на подвір'ї квартири №2 вказаного будинку. В цей час з квартири №1 вийшов ОСОБА_4та ще один хлопець. ОСОБА_4 почав питати, де дівся велосипед. Коли вони стояли на дорозі і розмовляли під'їхали працівники міліції і він признався у крадіжці і показав, де знаходиться велосипед. Велосипед працівники міліції вилучили.
У вчиненому щиро розкаюється, потерпілий не має до нього притензій майнового та немайнового характеру, просить суд не карати його суворо.
Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, виходячи з показів підсудного, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 1 КК України.
Щодо вчинення інкримінованого підсудному ОСОБА_2 злочину передбаченого ст. 162 ч.2 КК України, останній показав, що 06.02.2007 р. він випив літрову пляшку пива і пішов до ОСОБА_6, але його дома не було. У нього в дома знаходився ОСОБА_1-чоловік рідної сести. З ним та його рідним братом ОСОБА_6вони випили трохи горілки і він дуже сп'янів. ОСОБА_6 дав йому з ОСОБА_1чвертку горілки і вони приблизно о 23 год. вийшли з будинку. Йдучи по вул. 17 Вересня в м. Тлумачі, ОСОБА_1 сказав, що вони можуть випити горілку і закусити в тьоті ОСОБА_7 так як у неї світило в будинку. Вони підійшли до будинку, ОСОБА_1 почав стукати у двері, а він у вікно будинку, так як ОСОБА_3 не відчиняла. Коли він стукав то вибив шибу з вікна та розламав раму. Він не хотів, щоб так сталось, але так як був сильно випивший, то не контролював себе. Тьотя слава відкрила двері і вони зайшли до хати, де випили горілку, яку принесли з собою. Після випитого ОСОБА_1 заснув, а між ним та ОСОБА_3 виник конфлік в процесі якого він вдарив її рукою в обличчя, вийшов на подвір'я та зачинив вхідні двері ззовні. Через деякий час, він побачив ОСОБА_3 на подвір'ї і завів її до хати. В цей час побачив, що їде міліцейська машина, а тому злякавшись заховався в сараї. Працівники міліції забрали ОСОБА_1, а приблизно через пів години приїхали знову, знайшли його в сараї та відвезли в Тлумацький РВ УМВС.
У вчиненому щиро розкаюється, потерпіла не має до нього притензій майнового та немайнового характеру, просить суд не карати його суворо.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, показав, що 06.02.2007 року він пішов привітати з днем народження свого рідного брата ОСОБА_6. Приблизно о 22 год. до брата до дому прийшов ОСОБА_2 і вони разом, ще випили трохи горілки. ОСОБА_6 дав їм з ОСОБА_2 чвертку горілки з собою і вони приблизно о 23 год. пішли від нього. До дому іти не хотіли, оскільки, його дружина сварилась би. Йдучи по вул. 17 Вересня в м.Тлумачі вирішили, що можуть випити горілку і закусити у тьоті ОСОБА_7 так як у неї світило світло в будинку. Вони підійшли до будинку, він почав стукати у двері, а ОСОБА_2 у вікно будинку. ОСОБА_2 коли стукав, то вибив шибу з вікна та розламав раму. Після чого тьотя Слава відкрила двері і вони зайшли до хати, де випили горілку, яку принесли з собою. Після випитого він заснув. В ночі приїхали працівники міліції, розбудили його та забрали в Тлумацький РВ УМВС. Приблизно через годину привезли ОСОБА_2
У вчиненому щиро розкаюється, потерпіла не має до нього притензій майнового та немайнового характеру, просить суд не карати його суворо.
Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 162 ч.2 КК України та підсудним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 162 ч.І КК України, їх вина доведена показами потерпілої, матеріалами справи дослідженими судом.
Так потерпіла ОСОБА_3, показала, що вона проживає в АДРЕСА_5. Проживає одна, так як чоловік помер у 2000 році. 06.02.2007 р. біля 22 год.
лягала спати, а в 23 год. почула стук у двері і у вікно. Вона встала, включила світло, підійшла до вікна і побачила, що хтось стоїть біля вікна. Вона почала запитувати хто там на подвір'ї, і побачила, як рама з вікна вилетіла, а скло розбилось. Після цього відкрила двері і до хати зайшли ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Вони мали з собою чвертку горілки. Вони зайшли в кімнату і почали розпивати горілку. З ними вона не пила. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коли прийшли до неї, то були уже дуже п'яні. ОСОБА_1 приблизно через п'ятнадцять хвилин заснув. У неї з ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу того, що вона сказала йому брати ОСОБА_1 та йти геть з її помешкання, на це ОСОБА_2 вдарив її рукою в обличчя. ОСОБА_2 вийшов на вулицю щось шукати в її господарстві і зачинив вхідні двері в будинок ззовні. Вона коли побачила це, то відчинила вікно кімнати і вилізла через нього на вулицю. Після цього відразу вибігла на вулицю і побігла телефонувати в міліцію, коли поверталась до дому, то ОСОБА_2 побачив її і завів до хати. Через декілька хвилин ОСОБА_2 побачивши, що їдуть працівники міліції втік з хати, а ОСОБА_1 далі спав в хаті.
До підсудних не має притензій майнового та немайнового характеру, спричинена їй шкода підсудними відшкодована в повній мірі, просить суд не карати підсудних суворо.
Вина підсудних також підтверджується даними, що містяться в протоколі огляду місця події та фотознімками на яких зображено вибете вікно та розбиті шиби вікна житлового будинку ОСОБА_3 (а.с.5-9).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину,оскільки він незаконно проник до житла потерпілої ОСОБА_3 та застосував фізичне насильство щодо неї, порушивши тим самим недоторканість її житла, а тому його дії суд кваліфікує за ст. 162 ч.2 КК України та вину підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочину,оскільки він незаконно проник до житла потерпілої ОСОБА_3, порушивши тим самим недоторканість її житла, а тому його дії суд кваліфікує за ст. 162 ч.1 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує, що злочини передбачений ст. 185 ч.І, 162 ч.2 КК України, належать до злочинів середньої тяжкості, підсудний позитивно характеризується по місцю проживання, добровільно відшкодував потерпілим спричинену злочинами шкоду, останні немають до нього притензій майнового та немайнового характеру, просять суд його суворо не карати, щиро розкаюється. Суд не враховує, як обтяжуючі покарання обставини, вчинення злочину: в стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку та рецидив злочинів, оскільки такі обставини, що обтяжують покарання, органами досудового слідства, підсудному не вмінені, а тому суд вважає, що підсудному слід призначити покарання за ст. 185 ч.І КК України у виді штрафу та беручи до уваги наявність декількох вищенаведених обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходячи із принципу, що покарання повинно бути необхідне і достатнє для виправлення підсудного, суд вважає, що при призначенні покарання за ст. 162 ч.2 КК України слід перейти на підставі ст. 69 КК України до іншого, більш м"якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин у виді арешту.
На підставі ст. 70 КК України призначити підсудному остаточне основне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, що злочини передбачений ст. 162 ч.І КК України, належить до злочинів невеликої тяжкості, підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні одну неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю проживання, добровільно відшкодував потерпілій спричинену злочином шкоду, остання немає до нього притензій майнового та немайнового характеру, просить суд його суворо не карати, щиро розкаюється. Суд не враховує, як обтяжуючі покарання обставини, вчинення злочину: в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку, оскільки такі обставини, що обтяжують покарання, органами досудового слідства, підсудному не вмінені, а тому суд, виходячи з принципу, що покарання повинно бути необхідне і достатнє для виправлення підсудного, вважає, що йому
слід призначити покарання в межах санкції ст. 162 ч.І КК України у виді штрафу.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 185 ч.І, 162 ч.2 КК України та призначити йому покарання:
за ст. 185 ч.І КК України- 800 (вісімсот) грн. штрафу
за ст. 162 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України-5 (п'ять) місяців арешту.
На підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_2остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 5 (п'ять) місяців арешту.
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 162 ч.І КК України та призначити йому покарання 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід засудженим ОСОБА_2та ОСОБА_1залишити попередньо обраний - підписка про невиїзд.
Речові докази по справі велосипед „Лебідь", який знаходиться на відповідальному збереженні у потерпілого ОСОБА_4повернути йому.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Тлумацький районний суд.