Справа №2-а-19/07

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року                                                                         місто Глухів

Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді Демченка О.С. при секретарі Дмитренко О.С, з участю позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2. та представника відповідача Журенкової І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, яка заведена за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної виконавчої служби у Глухівському районі про визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо проведення розрахунку розмірів та визначення заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ.

За позовом, з яким позивач звернувся до Глухівського міськрайсуду 25 січня 2007 року, ОСОБА_1. просив суду судовим рішенням визнати неправомірними (незаконними) дії представників державної виконавчої служби у Глухівському районі щодо проведення розрахунку та нарахування заборгованості по аліментам, які він сплачує колишній дружині, ОСОБА_3, на утримання їх доньки ОСОБА_4, 1994 року народження, та колишній дружині, ОСОБА_4, на утримання їх доньки ОСОБА_5, 2004 року народження, і на утримання самої ОСОБА_4 до досягнення їх донькою трьох років. При цьому свої позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтував тим, що, на його думку, за період з 01 вересня 2006 року державна виконавча служба невірно визначала (нараховувала) розмір аліментів, які він повинен сплачувати колишнім дружинам, виходячи з того, що він у зазначений період не працював, а тому аліменти йому нараховувались із суми доходу 865 грн. 80 коп., як середньої заробітної плати для даної місцевості, хоча у цей період за даними відділу статистики у Глухівському районі середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника у наземному транспорті, до категорії яких за наявною у нього професією водія його слід відносити, не перевищувала 266 грн. 67 коп.

При розгляді справи судом ОСОБА_1. та його представник, юристОСОБА_2., підтвердили позовні вимоги, просили суд зобов'язати державну виконавчу службу провести перерахунок розмірів аліментів, які він мав сплачувати колишнім дружинам у зазначений період, визначитись у наявності чи відсутності у нього заборгованості по сплаті аліментів за цей період та проводити в подальшому до зміни його майнового стану утримання аліментів, виходячи з середнього заробітку одного штатного працівника у наземному транспорті за даними статслужби.

Представник відповідача Журенкова І.А. позовні вимоги ОСОБА_1. фактично не визнала, посилаючись при цьому на те, що у зазначений у позові період позивачу, як боржнику по виконавчим листам, державним виконавцем розмір аліментів і заборгованість по ним визначались виходячи з положень ст.74 Закону України „Про виконавче провадження " та даних місцевого відділу статистики про розмір середнього заробітку для даної місцевості, який у зазначений період становив 865 грн. 81 коп.

З'ясувавши обставини справи, події і факти, які передували зверненню позивача до суду з даним позовом, вислухавши думку сторін та дослідивши надані суду сторонами

2

документальні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішень суду ОСОБА_1. має сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3. на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, а на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 - у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно та на утримання самої ОСОБА_4 - у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до досягнення донькою трьох років.

З 01 вересня 2006 року виконавчою службою ОСОБА_1. нараховували аліменти у розмірі 216 грн. 45 коп. щомісячно на кожну з колишніх дружин на утримання доньок та у розмірі 144 грн. 30 коп. щомісячно на користь ОСОБА_4, як на непрацездатну дружину, до досягнення доньки ОСОБА_5 трьох років. При цьому позивач щомісячно добровільно сплачував аліменти ОСОБА_3. на доньку по 150 грн., а ОСОБА_4. - по 100 грн. щомісячно на доньку і по 100 грн. щомісячно на саму ОСОБА_4.. Різниця між нарахованими та сплаченими позивачем аліментами виконавчою службою визначена як заборгованість по аліментам без доведення до позивача змін у розмірах аліментів, які він мав сплачувати з 01 вересня 2006 року.

Протягом періоду, за яким позивач оспорює правильність розрахунків по аліментам, позивач не працював, на податковому обліку як підприємець не перебував і не перебуває у даний час.

Ці встановлені судом обставини сторонами по справі визнаються.

Відповідно до ст. ст. 1 і 7 Закону України „ Про виконавче провадження " №606-XIV від 21 квітня 1999 року виконавче провадження, як дії посадових осіб державної виконавчої служби, спрямовані на примусове виконання рішень судів ті інших органів, здійснюється на підставах, у спосіб ті в межах повноважень, визначених цим Законом та іншими законами з додержанням прав та законних інтересів громадян.

Відповідно до положень ст.74 зазначеного Закону порядок стягнення аліментів визначається законом. Розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, то заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Але, відповідно до ч.3 ст. 195 Сімейного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час її визначення , розмір заборгованості обчислюється виходячи із заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

Враховуючи те, що позивач, маючи кваліфікацію звичайного водія, не працював у спірний період, суд визнає неправомірними дії державної виконавчої служби щодо нарахування заборгованості по аліментам позивачу виходячи із даних статслужби про опосередкований розмір середньої заробітної плати для даної місцевості, оскільки у даному випадку державна виконавча служба при визначенні розмірів аліментів ОСОБА_1

3

. та розмірів його заборгованості по аліментам мала виходити не тільки з положень ч.2 ст.74 Закону України „ Про виконавче провадження ", але й і з положень ч.3 ст. 195 Сімейного кодексу України та даних статистичної служби про середню заробітну плату некваліфікованого працівника або середню заробітну плату одного штатного працівника у наземному транспорті, яка за змістом приєднаних до справи довідок місцевого відділу статистики у зазначений період коливалась від 238 грн. 95 коп. до 266 грн. 67 коп..

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 7, 74 Закону України „ Про виконавче провадження", ст. ст. 183, 184, 192 та 195 Сімейного кодексу України, а також ст. ст. 1-9, 11,17-20,23,69-72, 87,94,158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВЛЯЄ.

Визнати незаконними дії державної виконавчої служби у Глухівському районі щодо визначення ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2006 року розміру аліментів та розміру заборгованості по аліментам за виконавчими листами №АЕ-55 від 21 серпня 1995 року, №2-610 від 07 липня 2005 року та №2-703 від 09 серпня 2005 року виходячи із опосередкованого розміру заробітної плати для даної місцевості.

Зобов'язати державну виконавчу службу у Глухівському районі провести ОСОБА_1. перерахунок розміру аліментів за зазначеними виконавчими листами за період з 01 вересня 2006 року виходячи з даних відділу статистики у Глухівському районі про середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника у наземному транспорті.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду заяви про апеляційне оскарження постанови суду та подання апеляційної скарги на постанову суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

Постанова суду набере законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо така заява не буде подана.