Судове рішення #12935056

 

справа 2-1205-2010р

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем              України

10 грудня   2010   року Дебальцевський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Сухоручко Ю.О.

при секретарі –           Сухоставец Т.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дебальцеве цивільну справу за ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про визнання  особи    такою, яка  втратила  право користування жилим приміщенням, суд, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :                    

ОСОБА_1 звернулась  з позовом до ОСОБА_2  про визнання  особи    такою, яка  втратила  право користування жилим приміщенням, свої вимоги обґрунтувала тим, що     вона є власником  АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу , укладеним 08.10.204 року між нею та ОСОБА_3 . На час укладення договору купівлі-продажу  в будинку  була зареєстрована відповідачка    ОСОБА_2 , яка  є  матір»ю   ОСОБА_3 та  зареєстрована   за   вказаною    адресою,  але з 01 листопада 2004 р.   і   до  теперішнього  часу  у   даній квартирі  не    мешкає.

У зв’язку з тим, що    ОСОБА_2   зареєстрована   за  вищезазначеною  адресою, вона  вимушена   нести  додаткові   витрати  по  сплаті  комунальних послуг.

Позивачка вважає, що відповідачка втратила право користування вказаною вище квартирою. Оскільки відповідач припинив своє право  власності на це майно, а отже втратив право володіння, користування  та розпорядження цим майном. Будь-яких угод, щодо права відповідачки користуватися майном позивача між ними не укладалося. Відповідачка фактично не користується квартирою позивачки та не сплачує квартирної плати та плату за комунальні послуги. Визнання відповідачки   такою,     що втратила право  користвання житлом –будинком АДРЕСА_1

У   судове засідання позивачка   не з»явилась, але надіслала заяву про розгляд справи в її відсутності, позов підтримала.

Відповідач  у судове засідання не з’явився ,   про місце та час судового засідання належним чином був повідомлений ,  про  що  свідчить  розписка   у  матеріалах  справи.

 

Дослідивши надані докази суд приходить до переконання,  що вимоги  позивачки підлягають задоволенню.

Так в суді з вірогідністю встановлено, що    власником  будинку АДРЕСА_1  є позивачка  ОСОБА_1 ,  що  підтверджується   договіром купівлі-продажу садиби від 08.10.2004 року.   В спірному  приміщенні     була    зареєстрована  ОСОБА_2, яка є  матір»ю   ОСОБА_3 що є   продавцем  по договіру купівлі продажу садиби від 08.10.2004 р. ( а.с. 5) .    

Відповідачка   вибула з  даного   будинку   за власним бажанням  з 01  листопада 2004 року. Перепон у користуванні житлом їй ніхто не чинив.  

Зазначений договір зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 24.10.2004 р.   за №   7024  Зазначені обставини свідчать, що    ОСОБА_1  відповідно до положень  ст.328,  ч.4 ст. 334  ЦК України є власником  зазначеної квартири.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути  обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку  встановлених  законом.  

ОСОБА_2   проживала   у будинку АДРЕСА_1  на тих підставах, що була  членом сім»ї  власника будинку .

Разом з тим після припинення власником будинку- ОСОБА_3     права власності на  цей будинок,  у   члена сім»ї  ОСОБА_3 – ОСОБА_2   також припинилось   право на користування цим будинком.  

               Так в суді  встановлено, що   яких би то не було угод  про користування  житловим будинком  чи приміщенням в ньому  відповідачка   з новим власником  будинку-   ОСОБА_1 після того,  як право власності на  будинок  у  ОСОБА_3 було припинено,   не укладали, тому суд не вбачає підстави   вважати  відповідачку ОСОБА_2   такою, що не втратила  або придбала   право на  користування чи проживання  у будинку АДРЕСА_1  

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права  користування та розпорядження своїм майном.  

Такий захист прав може бути здійснено  способами  передбаченими ст.16 ЦК України.

Зазначеною нормою передбачено таки способи захисту як припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до п.1 договору   купівлі продажу   житлового  будинку  від 08.10.2004 року  ОСОБА_3 продала ОСОБА_1  житловий    будинок   №  АДРЕСА_1 для вільного і безперешкодного користування ним    ОСОБА_1    Таким чином це порушене  право позивачки  підлягає захисту і вимоги про   визнання   ОСОБА_2 такою,  яка     втратила  право    користування     житловим  будинком  АДРЕСА_1 -    задоволенню.  

 

Керуючись  ст. 317,319, 391 ЦК України, ст. 150,156 ЖК України, ст. 10,58,209,212, 213,214,215,224-226  ЦПК України, суд ,  

                                                                             В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_1     - задовольнити.

Визнати  ОСОБА_2,    ІНФОРМАЦІЯ_3  такою, яка     втратила  право користування жилим будинком  АДРЕСА_1

             Рішення суду може бути оскаржено  в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області  шляхом  подачі апеляційної скарги до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів  з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  цього рішення.

       Суддя Дебальцевського

 міського суду                               Ю.О. Сухоручко  

    З оригіналом згідно,  

            Суддя Дебальцевського

 міського суду                               Ю.О. Сухоручко  

      

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація