Справа № 2-а-867/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
У складі головуючого: судді Каракай Н.Д.
Розглянувши у письмовому провадженні в м. Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми виплат дітям війни,-
В С Т А Н О В И В:
04.10.2010 року до суду звернувся позивач з позовом до відповідача про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми виплат дітям війни.
В позові позивач посилається на те, що як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” призупинена, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року положення Закону України “ Про державний бюджет на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюджет” на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими призупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними, недоплата підвищення пенсії склала 3636,9 грн. Прохає визнати незаконною бездіяльність відповідача та здійснити перерахування та виплати йому 3636,9 грн. в розмірі 30% підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час.
Позивач в судове засідання не з`явився, в позові прохає справу розглянути у його відсутність у письмовому провадженні.
Відповідач подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, в письмовому провадженні, в своїх письмових запереченнях прохає суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що відсутні підстави для призначення підвищення пенсії позивачу за період з 09.07.2007 р. по 01.01.2008 р., так як фінансування виплат за законом № 2195 здійснюється з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України Порядок обчислень підвищень пенсій неврегульований з 01.01.2008 р. не визначено механізм розрахунку підвищення пенсій, крім того відповідач наполягає на застосуванні перебігу строку позовної давності.
24.12.2010 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області ухвалено судовий розгляд здійснити в письмовому провадженні згідно письмових клопотань позивача і відповідача.
Судом встановлені наступні обставини:
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а. с. 5) та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року ( далі по тексту — Закон України № 2195-IV).
Позивач має статус “дитини війни”, що підтверджується копією посвідчення ( а. с. 6 ).
З 01.01.2008 року позивачу виплачується підвищення до пенсії в розмірі 10 % як дитині війни.
Позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 - IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01.01.2006 року.
Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058- IV (далі по тексту -Закон України № 1058 - IV) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України № 1058- IV, оскільки саме це правове визначення застосовується
виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
-2-
В судовому засіданні встановлено що постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22.10.2009 року задоволено частково позов по справі № 2-а-159/2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущенного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання дій протиправними та зобов`язання зробити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну суму допомоги дітям війни: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми неотриманої ним пенсії за віком за період з 02.07.2008 року по 31.12.2008 рік та за період з 01.01.2009 року по 22.10.2009 рік розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, яка набрала чинності 18.02.2010 року.
24.12.2010 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області закрито провадження у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 22.10.2009 року та стягнення недоплаченої суми виплат дітям війни за цей період в зв`язку з тим, що є постанова суду, що набрала законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2009 рік, суд керується ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, якою встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року .
Ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України № 2195-IV залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Тому відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України № 2195-IV.
Суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 22.10.2009 р. по 31.12.2009 р. виходить з того, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом свого порушенного права встановлений ст. 99 КАС України, діючої на час виникнення спірних правовідносин, без поважної причини та не приймає до уваги зазначене в позові пояснення, що суми державної соціальної допомоги виплачуються за минулий час без урахування давності будь-яким часом, так як позивачу повинно було стати відомо про порушення права з дня опублікування Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким положення п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, а саме в липні 2007 року, так як на цьому наполягає відповідач в письмових запереченнях.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2010 рік, відповідно до ст. 52 Закону України “Про державний бюджет України” на 2010 рік встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01 січня - 695 грн., з 01 квітня — 706 грн., тому відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі, відповідно до вимог ст. 6 Закону України № 2195-IV за
період з 01.01.2010 року по 29.05.2010 року відповідно ( 695х 30 % ) щомісячно, з 01.04.2010 року відповідно ( 706х 30 %) щомісячно.
Суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 03.04.2010 року виходить з того, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом свого порушенного права, встановлений ст. 99 КАС України, діючої на час виникнення спірних правовідносин, без поважної причини, так як на цьому наполягає відповідач в письмових запереченнях.
Таким чином в період з 04.04.2010 року по 24.12.2010 року позивач має право на підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV за період з 04.04.2010 року по 24.12.2010 року повинна буди визнана протиправною і відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV за період з 04.04.2010 року по 24.12.2010 року з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача в письмових запереченнях щодо відсутності бюджетних коштів на виплату даних підвищень до пенсії, відсутність рішень державних органів влади та механізму перерахунку даних підвищень до пенсії, так як органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов”язань, які встановлені ст. 46
-3-
Конституції України та ст. 6 Закону України № 2195-1V і не може бути підставою для відмови у позові. Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.
Відповідно до Закону України № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов”зок по нарахуванню та виплатї пенсій та надбавок до неї покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, а порушене право підлягає захисту і гарантується рішенням суду захист інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
Керуючись ст. ст. 8-11, 18, 69, 99-100, 159-164, 186 КАС України, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, п. 12 ст. 71,
111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року, рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року, ст. 28 Закону України “Про державне загальнообов`язкове соціальне страхування”, ст. ст. 54, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, розділами ХП. Прикінцеві положення, ХШ. Перехідні положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок пенсій та стягнення недоплаченої суми виплат дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 04.04.2010 року по 24.12.2010 року.
Зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 04.04.2010 року по 24.12.2010 року з урахуванням різниці, виплаченої за цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя: