Справа  № 2-2313/2010 рік  

  Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

 23 грудня 2010 року                                    смт Красногвардійське

 Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

головуючого -  судді                        Шевченко І.В.

            при секретарі          Нудьга Р.Д.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,  

  в с т а н о в и в :  

             У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про поділ спільного майна, а саме: автомобілю ВАЗ-21124, який був придбаний ними в період шлюбу.

     У позові зазначив, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, в період шлюбу ними було в кредит придбано автомобіль ВАЗ-21124, р/номер НОМЕР_1, на ім’я ОСОБА_2 Кредит вони погашали разом із відповідачкою. Після розірвання шлюбу відповідачка перешкоджає йому користуватися автомобілем, а також не бажає виплатити йому грошову компенсацію за автомобіль. При вирішенні питання про поділ автомобілю, ним із відповідачкою було встановлена вартість авта з урахуванням зносу –     45 000 грн. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію у розмірі 22 500 грн за ? частину автомобілю та стягнути з відповідачки судові витрати.

     Пізніше ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, просив провести поділ автомобілю,  закріпивши за ним право власності на автомобіль, стягнути з нього на користь ОСОБА_2 22 500 грн та  скасувати заходи забезпечення позову.

У судове засідання сторони не з’явилися,  надали суду заяви, в якій просили справу  слухати за їх відсутністю, позивач підтримав позовні вимоги, а відповідачка проти задоволення зміненого позову у повному обсязі не заперечувала.

Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 18.05.2005 року по 29.09.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі (л.д.8,9), у 2006 році вони, перебуваючи в шлюбі, придбали автомобіль ВАЗ 21124, р/номер НОМЕР_1, власницею якого було записано відповідачку (а.с.6,7).

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час  шлюбу, належить дружини та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом.

Як встановлено судом, автомобіль ВАЗ-21124, відповідно до положень ст.183 ч.2 ЦК України, є неподільною річчю та не може бути розділений у натурі без втрати його цільового призначення, а тому, на думку суду, відповідачка має право на одержання від іншого співвласника – колишнього чоловіка, грошової компенсації у розмірі вартості його частки, що відповідає заявленим вимогам. При цьому суд виходить також з того, що вартість автомобілю визначена сторонами за їхньою домовленістю, її розмір є цілком розумним та відповідає ринковим цінам, відповідачка згодна на отримання грошової компенсації.

Ухвалою суду від 25.10.2010 року на автомобіль ВАЗ 21124, р/номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 було накладено арешт. Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, понесені позивачем та підтверджені документально.  

На підставі ст.ст.60, 63, 68-71 СК України, ст.183 ч.2 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

  В И Р І Ш И В :  

  Позов   ОСОБА_1   задовольнити.  

Визнати   за ОСОБА_1   право власності   на автомобіль ВАЗ 21124, р/номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_3

Стягнути   з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Казанське Ленінградського району Кокчетавської області,  на користь ОСОБА_2,   грошову компенсацію   вартості ? частини автомобілю у розмірі 22 500 грн (двадцять дві тисячі п’ятсот гривень 00 копійок).

Арешт   на автомобіль ВАЗ21124, реєстраційний номер НОМЕР_1,   скасувати.  

  Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   судові витрати    у розмірі 595,00 грн   (п’ятсот дев’яносто п'ять гривень 00 копійок).  

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя