Справа  № 1-166/10

В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 грудня 2010 року                                               смт.Любар

                                    Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді    В.Б.Шидловського

при секретарі    В.І.Демчук

за участю прокурора    О.В.Демчука

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любарі справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Житомирської області,  українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого,  військовозобов»язаного, учня Любарського професійного ліцею 3 курс 6 група, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою,  неодруженого, непрацюючого,  військовозобов»я-заного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,

  В С Т А Н О В И В:  

  08 серпня 2010 року біля 19-ї год. 30 хв.  підсудний ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи по автодорозі Любар - ІІечанівка, неподалік автобусної зупинки в с.Стара Чортория Любарського району, побачив там ОСОБА_3 Підійшовши до останнього, підсудний ОСОБА_1 став звинувачувати його в тому, що він телефонує до його дівчини ОСОБА_4, жительки с.Мала Деревичка Любарського району, затіявши з ним суперечку. В ході суперечки ОСОБА_1 безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_3 ногою один удар в область тулуба. В цей час в бійку втрутився ОСОБА_5, який знаходячись поряд біля них, став їх розбороняти, після чого бійка припинилася.

В подальшому, 08 серпня 2010 року біля 21-ї год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи свої хуліганські дії, пов'язані з грубим порушенням громадського порядку, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись біля приміщення кафе «Імпульс» в с.Стара Чортория по вул.Леніна Любарського району, підійшов до ОСОБА_3, який сидів на вулиці в бесідці, за одним із столиків, підійшовши до нього, та знову став звинувачувати його в тому, що останній телефонує до його дівчини ОСОБА_4, затіявши при цьому з ним знову суперечку. В ході суперечки, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вийшли з дерев'яної бесідки та відійшли до приміщення даного кафе. Далі ОСОБА_1 безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю, наніс йому два удари кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_3 упав на землю. В цей час, ОСОБА_2, який знаходячись поряд з місцем бійки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, наніс ОСОБА_3 один удар ногою в область обличчя та два-три удари рукою в область тулуба. В цей час в бійку втрутився ОСОБА_5 та власник кафе « Імпульс» ОСОБА_6, які стали їх розбороняти, знаходячись поряд біля них, після чого бійка припинилася.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 497 від 14 вересня 2010 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани та синця на обличчі, синець в завушній ділянці, підшкірну гематому волосяної частини голови, садна нижніх  кінцівок, які є ЛЕГКИМ тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров»я.

У судовому засіданні в пред”явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 08 серпня 2010 року біля 19 год. 30 хв. в с.Стара Чортория Любарського району між ним та ОСОБА_3 виникла словесна суперечка  з приводу телефонних дзвінків ОСОБА_3 до його дівчини ОСОБА_4 ОСОБА_3 заперечував факт телефонних дзвінків. В ході суперечки він наніс ОСОБА_3 один удар ногою в область тулуба. Згодом біля 21-ї год. він знову зустрів ОСОБА_3 в кафе «Імпульс» в с.Стара Чортория Любарського району і знову почав з ним суперечку з приводу телефонних дзвінків останнього до його дівчини ОСОБА_4 Він запропонував йому поговорити  і вони відійшли до приміщення кафе. Їх суперечка переросла в бійку, в ході якої він наніс ОСОБА_3  два удари кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого останній впав на землю. В цей час, ОСОБА_2, який знаходячись поряд за місцем бійки, наніс один удар ОСОБА_3 ногою в область обличчя та два-три удари рукою в область тулуба. Після цього в бійку втрутився ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які припинили бійку. Цього дня він перебував в нетверезому стані.

У судовому засіданні в пред”явленому обвинуваченні підсудний  ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 08 серпня 2010 року біля  21-ї год. в с. Стара Чортория  по вул.Леніна біля магазину продовольчих товарів, він зустрівся з своїми друзями  ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Через деякий час вони побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які  йшли зі сторони вул.Набережної в напрямку кафе «Імпульс». Через деякий проміжок часу ОСОБА_1 вирішив підійти до ОСОБА_3 і вирішити з ним суперечку, яка в них виникла з приводу телефонних дзвінків останнього на мобільний телефон його дівчини  ОСОБА_4 Вони відійшли до приміщення кафе і між ними виникла суперечка, яка переросла у бійку. Він також наніс ОСОБА_3 один удар ногою в область обличчя та два-три удари рукою в область тулуба.  В цей час в бійку втрутився ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які припинили бійку. Цього дня він перебував в нетверезому стані.

Враховуючи те, що підсудні не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, а тому застосовує спрощений порядок дослідження доказів.

Крім особистого визнання своє вини підсудними, їх вина у вчиненні ними даного злочину стверджується дослідженими по справі доказами:

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 08 серпня 2010 року біля 19 год. 30 хв.  він  вийшовши з домогосподарства своєї бабусі, підійшов до автобусної зупинки с.Стара Чортория Любарського району, щоб зустріти свого батька ОСОБА_8, який мав приїхати до нього в с.Стара Чортория. На зупинці він знаходився з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жителями с.Стара Чортория. Не дочекавшись приїзду батька, який приїхав трохи пізніше, він вирішив йти до доми до своєї бабусі ОСОБА_13. Переходячи дорогу, його наздогнав якийсь незнайомий йому молодий хлопець, якого він бачив вперше, і пізніше  йому стало відомо, ним  виявився ОСОБА_1 житель с.Ст.Чортория. Підійшовши до нього, ОСОБА_1 став чіплятись до нього нібито він телефонував до його дівчини на ім'я ОСОБА_4, прізвище якої він не знає, так як він не місцевий житель. В свою чергу він став пояснювати ОСОБА_1, що він ні до кого не телефонував і не розуміє, що ОСОБА_1 з нього хоче. Разом із ОСОБА_1 також був, як  йому стало згодом відомо, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про яку велася між ними розмова. ОСОБА_4 вказала до ОСОБА_1 щоб він його не чіпав, так як він до неї в дійсності не телефонував. На його та пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_1 не реагував і відразу наніс йому один удар ногою в тулуб, але він зблокував, перехопивши його ногу, поваливши його на землю. В подальшому біля 21 год. цього ж дня, до нього зайшов його знайомий ОСОБА_11, з яким вони вирішили іти до кафе «Імпульс», що розташоване навпроти автобусної зупинки в с.Ст. Чортория по вул.Леніна, щоб відпочити. Прийшовши до кафе, вони  зайшли до приміщенні, де взявши 0,5 л. пива «Айс» та «Оболонь» вийшли з приміщення кафе та сіли в бесідці. В цей час до них з вулиці до столика в бесідці підійшов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4. ОСОБА_1 перебуваючи біля бесідки, вискочив ногами на столик та знову почав звинувачувати його в тому, що він телефонував до ОСОБА_4, що в подальшому остання все ж таки цей факт підтвердила, хоча він в дійсності цього не робив. Тоді ОСОБА_1 запропонував йому вийти із-за столика, щоб поговорити з ним на вулиці біля приміщення кафе. В свою чергу він погодився вийти та коли вони підійшли до вікна приміщення кафе, ОСОБА_1 наніс йому два удари рукою в область обличчя. Під час чергового удару він повалив ОСОБА_1 на землю та став його стримувати, притиснувши своїм тілом його до землі. В цей час з кафе « Імпульс« вийшла власниця кафе ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які стали їх розбороняти.  Після того, як їх розборонили, він вирішив повертатися до дому, намагаючись далі не провокувати бійку. Відійшовши від даного місця, він пішов по грунтовому покритті за приміщення кафе в напрямку будинку культури. Пройшовши біля 3-5 метрів він почув, як його відкликнув ОСОБА_11, «стережись». В цей момент, він   повернувся і побачив, що на нього біжить ОСОБА_1 Він присів і ОСОБА_1. навалившись на нього, перелетів через нього на землю, внаслідок чого вони вдвох упали, і він  виявився на ОСОБА_1 зверху. Перебуваючи зверху на ОСОБА_1 він став стримувати йому руки, щоб він його не бив. В цей час до них підбіг ОСОБА_2, який наніс йому удар ногою  в обличчя  та близько двох  ударів рукою в область  грудної клітки, скинувши його з ОСОБА_1Чи наносив йому якісь удари ще при цьому ОСОБА_1 він не пам»ятає, так як лице закривав руками. До них підбіг ОСОБА_11, який захищаючи його, наніс декілька ударів по тулубу ОСОБА_2, намагаючись його обронити. ОСОБА_1 він не чіпав і ударів йому ніяких не наносив, він це добре бачив, так як це все відбувалося  поряд біля нього, коли він лежав на землі. ОСОБА_1 в свою чергу  ударив його ліктем правої руки по тулубу, при цьому він відплигнув, та упав на землю, внаслідок чого він відчув біль в грудній клітці. До них підбігли ОСОБА_5 та власник кафе «Імпульс» ОСОБА_6, які їх остаточно розборонили і на цьому між ними  бійка припинилася. Коли він піднявся і стояв неподалік від ОСОБА_1, він помітив що він тримається за плече, яке як  він зрозумів у нього боліло і про щось сперечається з ОСОБА_6 Покинувши їх, він разом із ОСОБА_12 пішов до його домогосподарства. По дорозі, коли вони йшли до ОСОБА_11, він з кишені штанів вийняв свій телефон  НОКІА 3110, і побачив, що у ньому пошкоджений екран, тому він не працював. Перебуваючи в домогосподарстві ОСОБА_11 він виявив, що у нього відсутній золотий ланцюжок, який був у нього на шиї до даної бійки. Куди мміг зникнути золотий ланцюжок він пояснити не може,    під час бійки він не помітив як він зник. Чи привласнив її хтось із тих осіб, які його били чи можливо ті, які стояли поруч він сказати не може, так як цього не бачив. Внаслідок побиття його ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у нього була розсічена брова,  гематоми на обличчі. Перебуваючи в домогосподарстві ОСОБА_11 він зателефонував до Любарського РВ УМВС, повідомивши черговому, що його побили біля кафе «Імпульс» с.Ст. Чортория. На стаціонарному лікуванні він не знаходився, лікувався в домашніх умовах.

Протоколом огляду місця події від 28 серпня 2008 року стверджується, що в службовому кабінеті №19 Любарського РВ УМВС, що знаходиться за адресою смт.Любар вул.Черняхівського,7 Житомирської області на робочому столі було оглянуто мобільний телефон марки НОКІА 3110, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. В даному мобільному телефоні пошкоджено екран, він знаходиться в неробочому стані.

Відповідно до постанови від 28 серпня 2010 року, мобільний телефон марки НОКІА 3110, який належить ОСОБА_3 визнано речовим доказом і приєднано до матеріалів справи.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №497 від 14 вересня 2010 року в ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани та синця на обличчі, синець в завушній ділянці, підшкірну гематому волосяної частини голови, садна нижніх кінцівок, які є ЛЕГКИМ тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров»я.

Із довідок  від лікаря психіатра та лікаря нарколога Любарської ЦРЛ  вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на обліку не перебувають і за медичною допомогою не зверталися.

Заслухавши пояснення підсудних,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1, яка виразилася в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, які виразились в заподіянні легкого ступеня важкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.296 ч.2 КК України.

Вина ОСОБА_2, яка виразилася в в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, які виразились в заподіянні легкого ступеня важкості  тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.296 ч.2 КК України.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає – щире каяття

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_2 вчинив  злочин середньої тяжкості.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає – щире каяття.

Обставинами,  що обтяжують покарання підсудному суд визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1,  суд враховує міру та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує міру та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та наслідки вчиненого ним злочину, що він негативно характеризується за місцем проживання, обтяжуючу обставину, а тому обирає покарання у межах санкції ст.296 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі. Однак приймаючи до уваги пом»якшуючу обставину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання із звільненням від його відбування з випробуванням.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та наслідки вчиненого ним злочину,  що він негативно характеризується за місцем проживання, обтяжуючу обставину, а тому обирає покарання у межах санкції ст.296 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі. Однак приймаючи до уваги пом»якшуючу обставину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання із звільненням від його відбування з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено.

 Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, Суд -  

З А С У Д И В:  

   Визнати винним ОСОБА_1 за ст.296 ч.2 КК України і обрати йому покарання за цим Законом у вигляді 2 (двох) років 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням йому іспитового строку на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

У відповідності зі ст.76 КК України зобов”язати засудженого в період відбування покарання з випробуванням періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_2 за ст.296 ч.2 КК України і обрати йому покарання за цим Законом у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням йому іспитового строку на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

У відповідності зі ст.76 КК України зобов”язати засудженого в період відбування покарання з випробуванням періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки НОКІА 3110, який належить потерпілому ОСОБА_3 та знаходиться у нього на зберіганні, після вступу вироку в законну силу повернути власнику – ОСОБА_3.              

 На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через  Любарський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

  Суддя  

Любарського районного суду                             В.Б.Шидловський