Справа № 2-1841/2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Петько С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказував, що з відповідачкою перебуває в зареєстрованому шлюбі з 10 червня 1995 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Зазначений шлюб у обох сторін перший.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені з квітня 2004 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що наполягає на розірванні шлюбу, оскільки разом однією сім»єю з відповідачкою не проживають. Просив розірвати шлюб.

Відповідачка ОСОБА_2 з позовом погодилася, пояснила, що дійсно шлюбні стосунки припинені з квітня 2004 року, однією сім»єю не проживають, спору по житловому та майновому питанню не виникає, претензій до позивача не має, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачкою позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони по справі зареєстрували шлюб 10 червня 1995 року, який є для обох сторін першим.

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили з квітня 2004 року по причині відсутності взаєморозуміння між сторонами.

На підставі встановлених фактів, відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на позивача ОСОБА_1 у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання

шлюбу.   Відповідачку  ОСОБА_2  в   зв'язку  з   цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись ст.ст. 104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 14, 57-59, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 10 червня 1995 році в центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис за № 577 - розірвати.

Стягнути з позивача ОСОБА_1  на користь держави мито у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Звільни від спліти мита на користь держави відповідачку ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до Апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.