АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Чернівці                                                                                                 03 квітня 2007 р.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                     Підгорної С.П.

суддів                                                  Станковської І\А., Марчака В.Я.

за участю прокурора                          Хоміцької Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців, від 31 січня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, середньої освіти, не одружений, не працюючий, раніше судимий: вироком Ленінського районного суду м. Чернівців, від 19.08.2002 року, за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбутті покарання 05.08.2005 року, засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1065 гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за

те, що він 12 квітня 2006 року, близько 10 години ЗО хвилин, перебуваючи у

стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля приміщення ЗОСШ № 20, яка

розташована по вул. Глібова, 12, в м. Чернівці, повторно, відкрито викрав у

неповнолітнього ОСОБА_2 мобільний телефон „Нокіа-6600", вартістю 1000                      

Справа №11-125 /2007р.                                    Головуючий у 1 інстанції: Савчук М.В.

Категорія: ст.186 ч. 2 КК України                        Доповідач: Марчак В.Я.

2

гривень, в якому знаходився стартовий пакет „Діджус", вартістю 50 гривень, на рахунку якого було 15 гривень, чим завдав потерпілому шкоду на загальну суму 1065 гривень, після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій він просить перекваліфікувати його дії з ст. 186 ч. 2 КК України на ст. 190 ч. 2 КК України та постановити Апеляційним судом свій вирок, пом'якшивши призначене покарання, тому, що злочин вчинений ним без застосування будь-якого насильства, потерпілий віддав ОСОБА_1 свій телефон добровільно, оскільки ОСОБА_2 був винен засудженому гроші, він працює та є єдиним годувальником сім'ї.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши доводи, викладені в апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

Вина засудженого у відкритому викраденні грошей потерпілого, при обставинах викладених у вироку суду, доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, належно з'ясованими і оціненими судом.

Посилання апелянта на те, що засуджений не вчиняв злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, що між ним та потерпілим були боргові зобов'язання спростовується доказами, дослідженими в судовому засіданні судом першої інстанції, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 5, 14-15, 33), у яких зазначено, що малознайомий ОСОБА_1 вирвав з рук потерпілого мобільний телефон, пригрозивши йому при цьому фізичною розправою за повідомлення про це працівників міліції; показаннями свідка ОСОБА_3 (а.с. 9, 19), який дав показання, аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_2; явкою з повинною та показаннями підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 10, 11, 28), у яких він підтверджує факт відкритого викрадення ним телефону, який в подальшому він реалізував, а отримані гроші витратив на свій розсуд, та нічого не вказує на наявність боргових зобов'язань між ним та потерпілим; іншими доказами.

Таким чином, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Що стосується призначеного судом покарання ОСОБА_1, то підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає, оскільки покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

3

УХВАЛИЛА:

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 грудня 2006р. щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий                                                                                    С.П. Підгорна

Судді                                                                                                 Г.А Станковська

В.Я. Марчак