УКРАЇНА

Справа № 2-871/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

 24 грудня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

 головуючої       - судді Гудим О.М.

 при секретарі      - Верхогляд О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

 На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з відповідачем в даній справі вони перебувають в зареєстрованому 22 червня 1996 року шлюбі у відділі реєстрації актів громадянського стану Царичанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 37 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1). Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Шлюб розривають вдруге.

 Причиною розпаду сім'ї стало те, що постійні сварки призвели до того, що між ними склались неприязні стосунки, пройшло почуття кохання, близько 2 років не проживають разом, що змусило позивачку звернутися з позовною заявою до суду. Примирення між ними вважає не можливим.  

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю. Прізвище змінювати не бажає.

Відповідач в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за його відсутності, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти розірвання шлюбу.

 Заслухавши пояснення позивача, вивчивши надані докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

      Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  

      В судовому засіданні встановлено, що дійсно сторони перебувають в зареєстрованому 22 червня 1996 року шлюбі у відділі реєстрації актів громадянського стану Царичанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 37 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1). Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Шлюб розривають вдруге.

      Причиною розпаду сім'ї стало те, що, постійні сварки призвели до того, що між ними склались неприязні стосунки, пройшло почуття кохання, близько 2 років не проживають разом, що змусило позивачку звернутися з позовною заявою до суду. Примирення між ними вважають не можливим.  

Сторони не бажають примирення, оскільки вважають, що воно не можливе, в зв’язку з чим суд приходить до висновку про те, що дійсно подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін та дитини. Подальше прийняття судом заходів щодо примирення подружжя суперечило б моральним засадам суспільства, тому шлюб повинен бути розірваний на підставі ст.ст.110-112 Сімейного Кодексу України.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачці – „ОСОБА_1”.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд  

                           В И Р І Ш И В:  

      Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі.       

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 22 червня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Царичанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 37, розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити шлюбне – „ОСОБА_1”.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд, з дня отримання копії рішення.

 Головуюча                                            О.М.Гудим