УКРАЇНА

Справа № 2-832/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

 23 грудня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

 головуючої       - судді Гудим О.М.

 при секретарі      - Верхогляд О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

 На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з відповідачкою в даній справі вони перебувають в зареєстрованому 18 березня 1972 року шлюбі у відділі реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 17. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюб розривають вдруге.

 Причиною розпаду сім'ї стало те, що з відповідачкою прожив однією сім’єю близько 7 років, а потім повернувся до першої дружини ОСОБА_3, і до цього часу проживає разом з нею, що змусило позивача звернутися з позовною заявою до суду. Примирення між ними вважає не можливим.  

Позивач в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за його відсутності, свої позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти розірвання шлюбу.

 Вивчивши надані докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

      Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  

      В судовому засіданні встановлено, що дійсно сторони перебувають в зареєстрованому 18 березня 1972 року шлюбі у відділі реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 17. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюб розривають вдруге.

      Причиною розпаду сім'ї стало те, що, з відповідачкою в даній справі позивач прожив однією сім’єю близько 7 років, а потім повернувся до першої дружини ОСОБА_3, і до цього часу проживає разом з нею, що змусило позивача звернутися з позовною заявою до суду. Примирення між ними вважає не можливим.  

Сторони не бажають примирення, оскільки вважають, що воно не можливе, в зв’язку з чим суд приходить до висновку про те, що дійсно подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін. Подальше прийняття судом заходів щодо примирення подружжя суперечило б моральним засадам суспільства, тому шлюб повинен бути розірваний на підставі ст.ст.110-112 Сімейного Кодексу України.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачці – „ОСОБА_2”.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд  

                           В И Р І Ш И В:  

      Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі.       

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 18 березня 1972 року відділом реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 17, розірвати.

Прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити шлюбне – „ОСОБА_2”.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд, з дня отримання копії рішення.

 Головуюча                                            О.М.Гудим