№ 2-а-11226/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Кашицька С.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язати зробити нарахування та виплату доплати до пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними і зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його віднесено до категорії дітей війни і згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни він з 01.01.06 р. має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушував права позивача. Ці дії вважає незаконними і просить визнати такі дії відповідача неправомірними і зобов'язати зробити нарахування і виплатити щомісячну доплату к пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності, у зв*язку з чим, суд ухвалив розглядати справу на підставі ст..ст.122,128 КАС України.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду письмові заперечення проти позову та про розгляд справи за його відсутністю. В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що позивачка не має статусу дитини війни, оскільки знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя та отримує пенсію, є учасником війни та отримує підвищення до пенсії на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії її соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ, як учасник війни.
Суд, дослідивши заперечення представника відповідача і матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії учасник війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя, що підтверджується пенсійним посвідченням та отримує підвищення до пенсії на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії її соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ, як учасник війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до п.2 розділу ІV Прикінцеві положення Закону України «Про соціальний статус дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195- ІV особам, які мають право на пільги відповідно до цього закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » (3551-12), пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Таким чином, ОСОБА_2 за її вибором підвищення до пенсії надається як учаснику війни згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та їй не підлягає до виплати підвищення до пенсії як дитині війни.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язати зробити нарахування та виплату доплати до пенсії – відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції .
Суддя :