АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Яремка В.В.
Суддів Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.
Секретаря Скрипник С.В.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Сторожук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2до Українсько-Германсько-Голандсько-Датського закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» про визнання договорів недійсними, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.
Зазначала, що 18 березня 2005 року між нею та відповідачем був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку та додаткова угода до цього договору.
Посилаючись на те, що договір та додаткова угода укладені з порушенням вимог Закону України « Про захист прав споживачів» та Цивільного Кодексу України, просила визнати їх недійсними з моменту укладення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 грудня 2006 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.
Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Заявляючи вимоги про визнання спірних договорів недійсними, позивачка посилалася на невідповідність Закону України «Про захист прав споживачів» та Цивільному кодексу України окремих норм договору (плі. 1.1, 2.1, 2.1.3, 2.1.2, 2.1.4, 4.1, 4.2, 5.2 основного договору та п.п.1.1,1.2 додаткової угоди).
Разом з тим, відповідно до ст.. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину вцілому, якщо
справа № 22ц-291 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 11/16 Чебан В.М..
Доповідач Яремко В.В.
2
можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
По справі встановлено, що позивачка мала намір і користувалася послугами мобільного зв'язку, які надавав відповідач, а тому з достовірністю можна припустити, що договір та додаткова угода могли бути вчинені і без включення до них певних пунктів, на які посилалася позивачка як на такі, що не відповідають вимогам цивільного законодавства.
Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у позові є по суті правильним, його ухвалено відповідно до вимог ст..217 ЦК України, оскільки не може бути визнано недійсним правочин вцілому лише з огляду на можливу недійсність його окремих частин.
У зв'язку з цим, доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є необгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 307, 308,316 ЦК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.