Справа № 2-8998-10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Копилової С.Є.,
при секретарі Черниковій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Дзержинського відділення № 5369 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, -
ВСТАНОВИВ:
15.09.2010 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Дзержинського відділення № 5369 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Дзержинського відділення № 5369 та відповідачем було укладено Кредитний договір № 155/2008 від 24.07.2008 року. Відповідно до умов договору позичальник отримав кредит в сумі 75000 грн., що підтверджено копією розпорядження від 25 липня 2008 року, строком на 216 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 23 липня 2026 року на придбання будинку, згідно договору купівлі-продажу « 203711 від 25 липня 2008 року та земельної ділянки, згідно договору купівлі-продажу № 2-3714 від 25 липня 2008 року. Виконання зобов’язань відповідача за вказаним кредитним договором було забезпечено договором іпотеки № 38-2008 року від 24 липня 2008 року. Предметом іпотеки за Договором є нерухоме майно: житловий будинок з надвірними прибудовами і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер 1411246500:01:001:0347, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель.
Відповідно до умов договору позичальник отримав кредит в сумі 75 000 грн., строком на 216 місяців із зобов’язанням сплати 22% річних за користування кредитом.
В порушення п.1.5, 4..3.1, 4.3.2, 4.3.3 умов кредитного договору відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору стосовно погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 78 611,47 грн., з яких 2365,09 грн. – прострочена заборгованість за кредитом; 68684, 59грн., сума основного боргу за кредитом; 9356,18 грн. – заборгованість по відсоткам; 119,84 грн. – пеня за основним боргом; 450,86 грн. – пеня по відсоткам.
Оскільки відповідачем припинено з 01 лютого 2010 року проведення погашення кредиту, 27 серпня 2010 року Банком надіслано лист-претензію, але відповідачем не вжито жодних заходів щодо погашення суми заборгованості за кредитом.
Оскільки у добровільному порядку відповідач не погашає заборгованість, позивач просить стягнути її у судовому порядку. Крім того, просить стягнути понесені при зверненні з позовом до суду судових витрат.
В судовому представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав, тому суд розглядав справу на підставі ст. 224 ЦПК України заочно.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Судом встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Дзержинського відділення № 5369 та відповідачем було укладено Кредитний договір № 155/2008 від 24.07.2008 року. Відповідно до умов договору позичальник отримав кредит в сумі 75000 грн., що підтверджено копією розпорядження від 25 липня 2008 року, строком на 216 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 23 липня 2026 року на придбання будинку, згідно договору купівлі-продажу « 203711 від 25 липня 2008 року та земельної ділянки, згідно договору купівлі-продажу № 2-3714 від 25 липня 2008 року. Виконання зобов’язань відповідача за вказаним кредитним договором було забезпечено договором іпотеки № 38-2008 року від 24 липня 2008 року. Предметом іпотеки за Договором є нерухоме майно: житловий будинок з надвірними прибудовами і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер 1411246500:01:001:0347, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель \а.с. 4-16\.
В порушення п.1.5, 4..3.1, 4.3.2, 4.3.3 умов кредитного договору відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору стосовно погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 78 611,47 грн., з яких 2365,09 грн. – прострочена заборгованість за кредитом; 68684, 59грн., сума основного боргу за кредитом; 9356,18 грн. – заборгованість по відсоткам; 119,84 грн. – пеня за основним боргом; 450,86 грн. – пеня по відсоткам \а.с.17-18\.
Встановлено, що відповідачем припинено з 01 лютого 2010 року проведення погашення кредиту, 27 серпня 2010 року Банком надіслано лист-претензію, але відповідачем не вжито жодних заходів щодо погашення суми заборгованості за кредитом \а.с.19-21\.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу. Отже, заборгованість, яка виникла внаслідок прострочення виконання грошового зобов’язання повинна бути стягнена з відповідача.
Крім цього, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата комісії банку, пені. Як вбачається із розрахунку погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, який суд перевірив та зазнав правильним, відповідно була нарахована заборгованість по сплаті відсотків та пеня за основним боргом, які підлягають стягненню з відповідача.
Так, згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною другою цієї статті передбачено, що заставодержатель за рахунок предмета застави має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги є доведеними, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, ст. ст. 589, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» за рахунок заставленого нерухомого майна, предметом якого, згідно договору про іпотечний кредит № 38/2008 від 24 липня 2008 року виступає будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка лощею 0,15 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0347, надана для будівництва, заборгованість за кредитом в сумі 78 611(сімдесят вісім тисяч шістсот одинадцять)грн.47коп., судовий збір у сумі 786(сімсот вісімдесят шість)грн.11коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: