2-8192-10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі: судді Копилової С.Є., при секретарі Черниковій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції в м.Дзержинську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про стягнення страхових виплат», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції ФССНВ у м. Дзержинську про стягнення страхових виплат. На мотивування своїх позовних вимог зазначив, що він з 1972 року працював на підприємствах вугільної промисловості. Загальний стаж роботи становить 33 роки 6 місяців. В період з 1986 по 1994 роки перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля». З моменту працевлаштування на вказане підприємство позивач був застрахований у системі соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відповідно з заробітної плати позивача за вказаний період відраховувалися страхові внески. Внаслідок тривалої роботи в умовах впливу шкідливих факторів позивач отримав захворювання. Відповідно до висновку ЦЛЕК від 20.04.2010 року у нього було виявлене професійне захворювання – пневмоконіоз, що підтверджується протоколом ЦЛЕК № 12/404 від 20.04.2010 року. Було проведено розслідування професійного захворювання, за результатами складено акт ф.П-4 від 04.06.2010р.№.30, згідно якого професійне захворювання виникло за таких обставин – недосконалість засобів індивідуального захисту органів дихання; довготривалий багаторазовий вплив вугільного пилу. Висновком МСЕК від 13 липня 2010р. йому встановлена безстрокова стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25%. З висновком МСЕК та іншими документами позивач звернувся до Відділення ВД ФССНВ у м.Дзержинську з заявою про соціальні виплати, передбачені чинним законодавством. 23 липня 2010 року начальником Відділення ВД ФССНВ у м.Дзержинську були винесені Постанови № 0515/7318/7318/2 та №0515/7318/7318/3, якими йому призначена одноразова допомога у розмірі 0,00грн, а також щомісячна грошова виплата у зв'язку із частковою втратою професійної працездатності у розмірі 0,00 грн. Позивач вважає, що розмір одноразової допомоги та щомісячних виплат визначений відповідачем невірно, оскільки розрахунок необхідно було проводити виходячи із встановленого розміру окладу позивача як підземного гірничого майстра, який складав на той час 3317грн., тому позивач просить стягнути з відповідача невиплачену суму одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності, виходячи з розміру окладу підземного гірничого майстра дільниці підготовчих робіт ВП «Шахта Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» станом на липень 2010 року, також зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити щомісячну грошову суму в разі часткової втрати працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку потерпілого, починаючи з 08 липня 2010 року, щомісячно, з наступним перерахуванням сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними Центрального органу виконавчої влади з питань статистики, виходячи з розміру окладу гірничого майстра дільниці підготовчих робіт ВП «Шахта «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» станом на липень 2010 року.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити. Повідомив, що при винесенні постанов про призначення страхових виплат позивачу відділення Фонду у м.Дзержинську посилалося на п.4 Порядку визначення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затвердженому Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266, відповідно до якого розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день(робочу неділю) та добровільно застрахованих осіб) є останні шість календарних місяців( з першого до першого числа), які передували місяцю, у якому настав страховий випадок. Однак оскільки в цей період позивач перебував у щорічній відпустці, у відпустці без збереження заробітної плати, на лікарняному листі, то ВД відділення ФССНВ у м.Дзержинську повинно було застосувати п.10 Порядку, який передбачає подібний випадок та встановлює, що у такому разі середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат розраховується із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику на момент настання страхового випадку.
Представник відповідача позов не визнав повністю. Повідомив, що розрахунок розміру одноразової допомоги та щомісячних виплат страхового відшкодування проведений у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядком визначення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом на підставі пояснень сторін, наданих письмових доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З 04.02.1986 року по 23.02.1994 року позивач перебував у трудових з ВП «Шахта «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля».
Внаслідок тривалої роботи в умовах впливу шкідливих факторів позивач захворів. Відповідно до висновку Центральної ЛЕК від 20.04.2010 року у нього було виявлене професійне захворювання – пневмоконіоз, що підтверджується протоколом ЦЛЕК № 12/404 від 20.04.2010 року.
Встановлено, що було проведено розслідування професійного захворювання, за результатами складено акт ф.П-4 від 04.06.2010р.№.30, згідно якого професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин – недосконалість засобів індивідуального захисту органів дихання; довготривалий багаторазовий вплив вугільного пилу.
Висновком МСЕК від 13 липня 2010р. позивачу встановлена безстрокова стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25%.
З висновком МСЕК, заявою та іншими необхідними документами позивач звернувся до Відділення ВД ФССНВ у м.Дзержинську за соціальними компенсаціями, які передбачені ст.21 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку.
Наявність права на соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у позивача сторонами не заперечується.
Відповідно до ч.І ст.6 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
23 липня 2010 року начальником Відділення виконавчої дирекції ФССНВ у м.Дзержинську були видані позивачу постанови №0515/7318/7318/2 та №0515/7318/7318/3, якими позивачу призначена одноразова допомога у сумі 0,00 грн, а також щомісячне грошове утримання у зв'язку із частковою або повною втратою професійної працездатності у розмірі 0,00грн, щомісячно.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, включаючи право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
У відповідності зі ст.З Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Ст.21 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті, виплачуючи йому або особам , які перебували на його утриманні в тому числі:
- одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
- щомісячну грошову суму у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Розмір середньої заробітної плати (доходу) повинен розраховуватись відповідно до Постанови КМУ від 26.09.2001р. №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до п.4 даної Постанови, розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочу неділю) та добровільно застрахованих осіб) останні шість календарних місяців (з перше по перше число), які передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Судом встановлено, що втрата працездатності встановлена позивачеві 20.04.2010 року. У період з 1 серпня 1993 року по 31 січня 1994 року заробітна плата позивачу не нараховувалась, оскільки він перебував у щорічній відпустці, у відпустці без збереження заробітної плати та на лікарняному листі.
В свою чергу, п.10 Постанови передбачає, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, або якщо страховий випадок наступив у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат розраховується виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановлених працівникові на момент настання страхового випадку.
Відповідно до ст.82 Кодексу Законів про працю України, згідно зі ст.6 Закону України «Про відпустки» працівник має право на щорічну основну відпустку, та у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
Тобто, перебування позивача у щорічній відпустці та у відпустці без збереження заробітної плати протягом певного періоду, є законодавче обумовленою нормою та є поважною причиною неотримання ним заробітку (доходу).
У зв'язку з чим, при визначенні розміру одноразової допомоги та щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку позивача Відділенню ВД ФССНВ у м.Дзержинську потрібно було виходити з встановленого позивачу розміру окладу на момент настання страхового випадку.
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконними та скасувати постанови начальника Відділення ВД ФССНВ у м. Дзержинську №0515/7318/7318/2 та №0515/7318/7318/3 від 23 липня 2010 року, якими ОСОБА_1 призначена одноразова допомога в сумі 0,00грн., а також щомісячна грошова виплата у зв'язку із частковою або повною втратою професійної працездатності у розмірі 0,00грн.
Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову суму в разі часткової втрати працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку потерпілого, починаючи з 08 липня 2010 року, щомісячно, з наступним перерахуванням сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними Центрального органу виконавчої влади з питань статистики, виходячи з розміру окладу гірничого майстра дільниці підготовчих робіт ВП «Шахта «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» станом на липень 2010 року.
Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену суму одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності, виходячи з розміру окладу підземного гірничого майстра дільниці підготовчих робіт ВП «Шахта Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» станом на липень 2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: